2 Тимофія 1 глава

Друге послання св. апостола до Тимофія
Українська Біблія. Турконяк → Русского Библейского Центра

Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, за обітницею життя, що в Ісусі Христі, —

Павел, по воле Божьей апостол Христа Иисуса, идущий с обещанием жизни, а жизнь — это Христос Иисус, —

до Тимофія, улюбленого сина: благодать, милість і мир, від Бога Отця та Ісуса Христа, Господа нашого.

Тимофею, любимому чаду: благодать, милость, мир от Бога Отца и Христа Иисуса, Господа нашего!

Дякую Богові, Якому від предків служу із чистим сумлінням, що постійно, вдень і вночі, пам’ятаю про тебе в моїх молитвах,

Благодарю Бога за то, что, с чистой совестью, как и мои прародители, служа Ему, могу постоянно, днем и ночью, упоминать тебя в моих к Нему предстояниях.

бажаючи бачити тебе, згадуючи твої сльози, аби наповнитися радістю.

Не забываю о твоих слезах. Желаю видеть тебя. И как же я при этом порадуюсь

Згадую твою щиру віру, яка спочатку оселилася у твоїй бабусі Лоїді та у твоїй матері Євникії; я впевнений, що вона є і в тобі.

Новой очевидности твоей искренней веры! Ею отличались еще твоя бабка Лоида и мать Евника, и я не сомневаюсь, что и ты такой же.

Я тому нагадую тобі це, щоб ти зігрівав Божий дар, який є в тобі через покладання моїх рук.

Заодно напоминаю: не давай остыть в себе Божьему дару, который я сам подтвердил возложением рук.

Адже Бог не дав нам духа страху, але духа сили, любові й розсудливості.

Бог наделил нас не робостью, а наоборот, силой духа, любви и воли.

Тому не соромся свідчити про нашого Господа, ні мене — Його в’язня. Але злигодні за Євангеліє перенось силою Бога,

Нельзя тебе стыдиться свидетельства о нашем Господе, да и меня, Его узника, и не хотеть страданий ради евангелия, которое несем силой Бога.

Який спас нас і покликав святим покликанням, — не за наші діла, але згідно зі Своїм наміром і благодаттю, яка дана нам в Ісусі Христі ще перед вічними часами;

Он спас и святым призванием призвал нас не по нашим делам, а по Своему предрешению — по благодати, дарованной нам через Христа Иисуса прежде веков и времен.

тепер же вона відкрилася через з’явлення Спасителя нашого Ісуса Христа, Який знищив смерть, а життя і нетління освітив Євангелієм,

Открыло же ее теперь явление нашего Спасителя Христа Иисуса, истребившего смерть и со светом евангелия явившего жизнь, бессмертие.

для якого я поставлений проповідником, апостолом і вчителем [язичників].

На это я поставлен проповедником, апостолом и учителем.

Через це я і страждаю, але не соромлюся, бо знаю, Кому я повірив, і переконаний, що Він має силу зберегти довірене мені до того дня.

В этом причина нынешних моих страданий. Но не сетую. Знаю, в Кого поверил, и убежден, что к тому Дню Он, конечно, задаток мой сбережет.

За приклад май здорові слова, які ти від мене почув у вірі й любові, що в Ісусі Христі.

С верой и любовью Христа Иисуса бери за образец здравого учения все, что узнал от меня.

Добре, довірене тобі, збережи Святим Духом, Який живе в нас.

Святым Духом, в нас обитающим, береги доверенный тебе бесценный задаток.

Ти знаєш, що від мене відвернулися всі, хто в Азії, між ними й Фіґел та Гермоґен.

Как ты знаешь, в Азии от меня все отвернулись, в том числе Фигел и Гермоген.

Нехай Господь дасть милість домові Онисифора, адже багато разів він давав мені відраду і не соромився моїх кайданів.

Пусть будет Господь милостив к дому Онисифора за то, что он не раз помогал мне набраться новых сил и не пугался моих цепей.

Але коли він прибув у Рим, то наполегливо шукав мене — і знайшов.

В Риме он долго меня искал. И нашел.

Нехай же дасть йому Бог знайти милість від Господа того дня! А скільки він послужив мені в Ефесі, ти краще знаєш.

Пусть он обретет милость у Господа в тот День! Да позволит ему это Господь! Ты хорошо знаешь, как много он сделал для меня в Эфесе.

« 6 глава 2 глава »