Якова 1 глава

Соборне послання св. апостола Якова
Українська Біблія. Турконяк → Слово Жизни

Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, — дванадцятьом племенам, які в розсіянні: Вітаю! [2] [1]

Двенадцати племенам иудеев, рассеянным среди народов. Вас приветствует Иаков, раб Бога и Господа Иисуса Христа.

Брати мої, майте велику радість, коли попадаєте в різні випробування,

Братья, радуйтесь, когда вы сталкиваетесь с различного рода искушениями.

знаючи, що випробування вашої віри розвиває терпеливість.

Вы знаете, что испытание вашей веры вырабатывает терпение,

А терпеливість нехай має досконалу дію, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.

а терпение должно иметь совершенное действие, чтобы вы были совершенными и цельными, без всяких недостатков.

Якщо комусь із вас бракує мудрості, нехай просить у Бога, Який дає всім щедро і не докоряє, тож буде йому дано.

Если кому-то из вас недостает мудрости, пусть просит у Бога, который щедро, не упрекая, наделяет ею всех — и ему будет дано.

Та нехай просить з вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, котру підіймають та женуть вітри.

Но тот, кто просит, должен верить нисколько не сомневаясь, потому что сомневающийся похож на морскую волну, носимую и разбиваемую ветром.

Така людина хай не думає, що отримає щось від Господа,

Пусть такой человек не рассчитывает получить что-либо от Господа.

адже двоєдушний чоловік непостійний на всіх своїх шляхах.

Это человек с раздвоенными мыслями и не уверенный в том, что он делает.

Тож нехай покірний брат хвалиться своїм високим становищем,

Униженный брат на самом деле может хвалиться своим высоким положением.

а багатий — своїм пониженням, бо промине, як цвіт рослин:

A тот, кто богат, может хвалиться своим унижением, потому что он исчезнет, как полевой цвет.

зійшло сонце, припекло, висушило траву — і їхній цвіт осипався, і краса їхнього вигляду зникла, отак і багатий на своїх дорогах зів’яне.

Восходит солнце и своим жаром сушит растение, его цветок опадает, и вся красота исчезает. Так же и богатый человек завянет среди своих суетных дел.

Блаженний муж, який подолає спокусу, бо коли буде випробуваний, то одержить вінець життя, що його [Господь] обіцяв тим, хто любить Його.

Счастлив тот, кто переносит испытание. Когда он выдержит его, то получит венец жизни, который Бог обещал всем, кто любит Его.

Ніхто зі спокушуваних хай не каже, що Бог його спокушує, адже Бог не спокушується злом, і Сам не спокушає нікого.

Когда вас постигает искушение, не говорите: "Это Бог меня искушает". Бог сам не может быть искушен злом и не искушает никого.

Кожний випробовується власною пожадливістю, яка затягує і вловлює.

Каждого человека искушают его же собственные желания, они увлекают и соблазняют его.

Пожадливість дає зачаток і породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.

Затем желание зачинает и порождает грех, а совершённый грех порождает смерть.

Не піддавайтеся обманові, любі мої брати!

Смотрите, любимые мои братья, чтобы вам не оказаться обманутыми.

Усе добре, що нам дане, і кожний досконалий дар походить згори, сходить від Отця світла, в Якого немає зміни, ні тіні переміни.

Все добрые и совершенные дары исходят свыше, от Отца небесного света, у которого нет изменения и ни тени перемены.

Він забажав і породив нас Словом істини, щоб ми стали наче початком Його творіння.

Он сам по своей воле родил нас словом истины, чтобы нам быть первыми плодами среди Его созданий.

Знайте, мої улюблені брати: кожна людина нехай буде швидкою до слухання, стримана в словах, повільна на гнів.

Любимые мои братья, поймите: пусть каждый будет склонен скорее слушать, чем говорить или проявлять гнев.

Адже людський гнів не здійснює Божої справедливості.

В гневе человек не делает угодного Богу.

Тому, відкинувши всяку нечистоту і рештки злоби, з лагідністю прийміть посіяне Слово, що може спасти ваші душі.

Поэтому оставьте всякую нечистоту и остаток злобы и примите со смирением насаждаемое слово, которое имеет силу спасти ваши души.

Будьте виконавцями Слова, а не лише слухачами, які обманюють самих себе.

При этом будьте не только слушателями слова, но и исполнителями его, иначе вы просто обманываете себя.

Бо коли хто є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя у дзеркалі:

Кто слушает слово, но не исполняет, тот похож на человека, который смотрит в зеркало:

тож побачив себе, відійшов і тут же забув, який він.

он посмотрел на себя и отошел, и сразу забыл, как он выглядит.

А хто дивиться на досконалий закон свободи і перебуває в ньому, той не слухач-забудько, а виконавець діла; він буде блаженний у своїх діях.

Но человек, который вникает в совершенный закон, закон свободы, и поступает согласно ему, не забывая о том, что слышал, будет благословен в своих делах.

Коли хто думає, що він [між вами] побожний, але не приборкує свого язика, той лише обманює своє серце: його побожність — примарна.

Кто считает себя благочестивым, но не может управлять своим языком, тот обманывает самого себя, и благочестие такого человека тщетно.

Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем — це відвідувати сиріт і вдів у їхньому горі, зберігати себе чистим від світу.

Чистое и непорочное благочестие перед Богом и Отцом заключается в том, чтобы помогать сиротам и вдовам в их нуждах и хранить себя чистым от этого мира.

« 28 глава 2 глава »