Колосян 1 глава

Послання св. апостола Павла до колосян
Українська Біблія. Турконяк → Аверинцев: отдельные книги

Павло, з Божої волі апостол Ісуса Христа, і брат Тимофій

до святих і вірних у Христі братів, які в Колосах: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, [і Господа Ісуса Христа].

Дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа; завжди молимося за вас,

почувши про вашу віру в Ісуса Христа, про любов, яку маєте до всіх святих

через надію, що зберігається для вас на небесах, про яку ви раніше чули в слові істини Євангелія,

яка між вами пробуває, і відтоді, як ви почули та пізнали Божу благодать в істині, приносить плоди та зростає — як по всьому світі, так і у вас.

Цього ви навчилися від Епафра, нашого улюбленого співраба, який є для вас вірним слугою Христа,

який і повідомив нас про вашу любов у Дусі.

Тому й ми від того дня, коли це почули, не перестаємо за вас молитися і просити, щоб ви сповнилися пізнанням Його волі в усякій мудрості й духовному розумінні;

щоб ви поводилися гідно Господа, аби догодити Йому в усьому, приносити плід кожною доброю справою та зростати в пізнанні Бога,

зміцнюючись усякою силою — за могутністю Його слави, для всякої витривалості та терпеливості. З радістю

дякуймо Отцеві, Який знайшов нас гідними частки в спадщині святих у світлі.

Він визволив нас від влади темряви та переніс до Царства Свого улюбленого Сина,

в Якому маємо викуплення [Його кров’ю], прощення гріхів.

Він — образ невидимого Бога, первородний усього творіння.

У Ньому створене все, що на небі й на землі, — видиме й невидиме, — чи престоли, чи панування, чи начала, чи влади, — усе через Нього і для Нього створене.

Він — раніш усього, і все існує в Ньому.

Він є Головою тіла — Церкви. Він — початок, первонароджений з мертвих, щоб у всьому Він мав першість.

Тому що Бог уподобав, аби в Ньому перебувала вся повнота,

щоби через Нього примирити із Собою все, примирити кров’ю Його хреста, — і земне, і небесне.

І вас, які колись були відчужені, непримиренні розумом у лукавих ділах,

нині примирив Він смертю тіла Своєї плоті, щоби зробити вас святими, непорочними й невинними перед Собою, —

якщо лише перебуваєте у вірі, тверді й непохитні, утверджені в надії Радісної Звістки, яку ви почули і яка була проповідувана між усім творінням, котре є під небом, і якої я, Павло, став служителем.

Тепер я радію в моїх стражданнях за вас і доповнюю недостатність Христових страждань у моєму тілі задля Його тіла, яким є Церква.

Я став її служителем за Божим дорученням, яке було дане мені щодо вас, аби виконати Боже Слово, —

таємницю, заховану від віків і поколінь, а тепер відкриту Його святим.

Бог забажав показати їм, яке багатство слави є в цій таємниці між язичниками, — тобто Христос у вас, надія слави!

Його ми проповідуємо, переконуючи кожну людину й навчаючи кожну людину з усією мудрістю, аби зробити кожну людину досконалою в [Ісусі] Христі.

І для цього я відчайдушно працюю, борючись Його силою, яка могутньо діє в мені.

« 4 глава 2 глава »