1 Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, за обітницею життя, що в Ісусі Христі, —
2 до Тимофія, улюбленого сина: благодать, милість і мир, від Бога Отця та Ісуса Христа, Господа нашого.
3 Дякую Богові, Якому від предків служу із чистим сумлінням, що постійно, вдень і вночі, пам’ятаю про тебе в моїх молитвах,
4 бажаючи бачити тебе, згадуючи твої сльози, аби наповнитися радістю.
5 Згадую твою щиру віру, яка спочатку оселилася у твоїй бабусі Лоїді та у твоїй матері Євникії; я впевнений, що вона є і в тобі.
6 Я тому нагадую тобі це, щоб ти зігрівав Божий дар, який є в тобі через покладання моїх рук.
7 Адже Бог не дав нам духа страху, але духа сили, любові й розсудливості.
8 Тому не соромся свідчити про нашого Господа, ні мене — Його в’язня. Але злигодні за Євангеліє перенось силою Бога,
9 Який спас нас і покликав святим покликанням, — не за наші діла, але згідно зі Своїм наміром і благодаттю, яка дана нам в Ісусі Христі ще перед вічними часами;
10 тепер же вона відкрилася через з’явлення Спасителя нашого Ісуса Христа, Який знищив смерть, а життя і нетління освітив Євангелієм,
11 для якого я поставлений проповідником, апостолом і вчителем [язичників].
12 Через це я і страждаю, але не соромлюся, бо знаю, Кому я повірив, і переконаний, що Він має силу зберегти довірене мені до того дня.
13 За приклад май здорові слова, які ти від мене почув у вірі й любові, що в Ісусі Христі.
14 Добре, довірене тобі, збережи Святим Духом, Який живе в нас.
15 Ти знаєш, що від мене відвернулися всі, хто в Азії, між ними й Фіґел та Гермоґен.
16 Нехай Господь дасть милість домові Онисифора, адже багато разів він давав мені відраду і не соромився моїх кайданів.
17 Але коли він прибув у Рим, то наполегливо шукав мене — і знайшов.
18 Нехай же дасть йому Бог знайти милість від Господа того дня! А скільки він послужив мені в Ефесі, ти краще знаєш.
12 Источниками силы для верующего во время общего отпадения и отступничества являются:
1) вера (1:5);
2) Дух Святой (1:6−7);
3) Слово Божие (1:13; 3:1−17; 4:3−4);
4) Благодать Христова (2:1);
5) Отделение себя от «сосудов», находящихся в «низком употреблении» (2:4, 20−21);
6) Господне верное воздаяние (4:7−8);
7) Верность и сила Господа (2:13, 19).