2 Тимофія 1 глава

Друге послання св. апостола до Тимофія
Українська Біблія. Турконяк → Синодальный перевод (МП)

Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, за обітницею життя, що в Ісусі Христі, —

Павел, волею Божиею Апостол Иисуса Христа, по обетованию жизни во Христе Иисусе,

до Тимофія, улюбленого сина: благодать, милість і мир, від Бога Отця та Ісуса Христа, Господа нашого.

Тимофею, возлюбленному сыну: благодать, милость, мир от Бога Отца и Христа Иисуса, Господа нашего.

Дякую Богові, Якому від предків служу із чистим сумлінням, що постійно, вдень і вночі, пам’ятаю про тебе в моїх молитвах,

Благодарю Бога, Которому служу от прародителей с чистою совестью, что непрестанно вспоминаю о тебе в молитвах моих днем и ночью,

бажаючи бачити тебе, згадуючи твої сльози, аби наповнитися радістю.

и желаю видеть тебя, вспоминая о слезах твоих, дабы мне исполниться радости,

Згадую твою щиру віру, яка спочатку оселилася у твоїй бабусі Лоїді та у твоїй матері Євникії; я впевнений, що вона є і в тобі.

приводя на память нелицемерную веру твою, которая прежде обитала в бабке твоей Лоиде и матери твоей Евнике; уверен, что она и в тебе.

Я тому нагадую тобі це, щоб ти зігрівав Божий дар, який є в тобі через покладання моїх рук.

По сей причине напоминаю тебе возгревать дар Божий, который в тебе через мое рукоположение;

Адже Бог не дав нам духа страху, але духа сили, любові й розсудливості.

ибо дал нам Бог духа не боязни, но силы и любви и целомудрия.

Тому не соромся свідчити про нашого Господа, ні мене — Його в’язня. Але злигодні за Євангеліє перенось силою Бога,

Итак, не стыдись свидетельства Господа нашего Иисуса Христа, ни меня, узника Его; но страдай с благовестием Христовым силою Бога,

Який спас нас і покликав святим покликанням, — не за наші діла, але згідно зі Своїм наміром і благодаттю, яка дана нам в Ісусі Христі ще перед вічними часами;

спасшего нас и призвавшего званием святым, не по делам нашим, но по Своему изволению и благодати, данной нам во Христе Иисусе прежде вековых времен,

тепер же вона відкрилася через з’явлення Спасителя нашого Ісуса Христа, Який знищив смерть, а життя і нетління освітив Євангелієм,

открывшейся же ныне явлением Спасителя нашего Иисуса Христа, разрушившего смерть и явившего жизнь и нетление через благовестие,

для якого я поставлений проповідником, апостолом і вчителем [язичників].

для которого я поставлен проповедником и Апостолом и учителем язычников.

Через це я і страждаю, але не соромлюся, бо знаю, Кому я повірив, і переконаний, що Він має силу зберегти довірене мені до того дня.

По сей причине я и страдаю так; но не стыжусь. Ибо я знаю, в Кого уверовал, и уверен, что Он силен сохранить залог мой на оный день.

За приклад май здорові слова, які ти від мене почув у вірі й любові, що в Ісусі Христі.

Держись образца здравого учения, которое ты слышал от меня, с верою и любовью во Христе Иисусе.

Добре, довірене тобі, збережи Святим Духом, Який живе в нас.

Храни добрый залог Духом Святым, живущим в нас.

Ти знаєш, що від мене відвернулися всі, хто в Азії, між ними й Фіґел та Гермоґен.

Ты знаешь, что все Асийские оставили меня; в числе их Фигелл и Ермоген.

Нехай Господь дасть милість домові Онисифора, адже багато разів він давав мені відраду і не соромився моїх кайданів.

Да даст Господь милость дому Онисифора за то, что он многократно покоил меня и не стыдился уз моих,

Але коли він прибув у Рим, то наполегливо шукав мене — і знайшов.

но, быв в Риме, с великим тщанием искал меня и нашел.

Нехай же дасть йому Бог знайти милість від Господа того дня! А скільки він послужив мені в Ефесі, ти краще знаєш.

Да даст ему Господь обрести милость у Господа в оный день; а сколько он служил мне в Ефесе, ты лучше знаешь.

Примечания:

Синодальный перевод (МП)

7 целомудрие — воздержание, строгая нравственность; благоразумие, здравый смысл.

« 6 глава 2 глава »