Естери 1 глава

Книга Естери
Українська Біблія. Турконяк → Синодальный перевод

 
 

 [1] 1 На другий рік царювання Артаксеркса Великого, у перший день нісана, сон побачив Мардохей, син Яіра, син Семея, син Кісея, з племені Веніаміна, 2 чоловік-юдей, який жив у місті Сузи, визначний чоловік, який служив у царському дворі. 3 А був він з полонених, яких з Єрусалима, з юдейським царем Єхонією, захопив у полон Навуходоносор, цар Вавилону. 4 Сон його такий: ось голоси і гук, громи і тремтіння, замішання на землі. 5 І ось прийшли два великі дракони, обидва готові до боротьби, чий голос був гучним. 6 Від їхнього голосу кожний народ готувався до бою, щоб воювати проти праведного народу. 7 І ось день темряви і чорноти, біль і пригнічення, озлоблення і велике замішання на землі. 8 І весь праведний народ був стривожений, боячись для себе зла, і вони, бувши готовими до загибелі, заголосили до Бога. 9 А від їхнього крику утворилася, наче з малого джерела, велика ріка — багато води. 10 Світло та сонце зійшло, і пригноблені піднеслися, і поглинули славних. 11 І, піднявшись, Мардохей, той, хто побачив цей сон і те, що Бог забажав зробити, поклав його до серця і всяким чином намагався його зрозуміти впродовж ночі. 12 Мардохей жив спокійно у дворі з Ґаватом і Тарром, двома євнухами царя, які охороняли двір. 13 Він почув їхні думки, збагнув їхні задуми і довідався, що вони готуються накласти руки на царя Артаксеркса, тож він заявив на них цареві. 14 Цар випитав обох євнухів, і коли вони зізналися, то були усунені. 15 А цар записав про ці події на згадку, і Мардохей записав про цю справу. 16 І цар наказав Мардохеєві служити у дворі, і дав йому за це дари. 17 Аман же, син Амадата, вуґейця, видався славним перед царем, та він намагався вчинити зло Мардохеєві та його народові через двох євнухів царя. 1 І сталося після цих подій у дні Артаксеркса, це Артаксеркс, який володів від Індії сто двадцятьма сімома країнами,
 
И было во дни Артаксеркса, — этот Артаксеркс царствовал над ста двадцатью семью областями от Индии и до Ефиопии, —

в ці дні, коли був посаджений на престолі цар Артаксеркс у місті Сузи,
 
в то время, как царь Артаксеркс сел на царский престол свой, что в Сузах, городе престольном,

в третьому році свого царювання справив прийняття друзям, іншим народам і славним з персів та мідійців, і володарям над сатрапами.
 
в третий год своего царствования он сделал пир для всех князей своих и для служащих при нём, для главных начальников войска Персидского и Мидийского и для правителей областей своих,

Тоді ж, після того, як він їм показав багатство свого царства і славу радості свого багатства впродовж ста вісімдесяти днів,
 
показывая великое богатство царства своего и отличный блеск величия своего в течение многих дней, ста восьмидесяти дней.

коли сповнилися дні шлюбу, цар зробив прийняття народам, що знайшлися в місті, упродовж шести днів у дворі царського дому,
 
По окончании сих дней сделал царь для народа своего, находившегося в престольном городе Сузах, от большого до малого, пир семидневный на садовом дворе дома царского.

прикрашеному вісоном і льняними гобеленами на вісонових і багряних шнурках, на золотих і срібних кубах на мармурових і кам’яних стовпах. Були золоті та срібні лежаки на кам’яній долівці зі смарагдового і пінійського каменя, мармурового каменя і прозорі покривала, різнорідно прикрашені квітами, довкруги були розкладені рози.
 
Белые, бумажные, и яхонтового цвета шерстяные ткани, прикреплённые виссонными и пурпуровыми шнурами, висели на серебряных кольцах и мраморных столбах.

Були золоті, срібні та гранатові чаші, мала чаша вартістю тридцять тисяч талантів, багато солодкого вина, яке пив сам цар.
 
Золотые и серебряные ложа были на помосте, устланном камнями зелёного цвета и мрамором, и перламутром, и камнями чёрного цвета.

Але це прийняття не було проведено за законом, саме так захотів цар і заповів економам виконати бажання його та людей.
 
Напитки подаваемы были в золотых сосудах и сосудах разнообразных, ценою в тридцать тысяч талантов; и вина царского было множество, по богатству царя. Питьё шло чинно, никто не принуждал, потому что царь дал такое приказание всем управляющим в доме его, чтобы делали по воле каждого.

Цариця Астіна зробила прийняття жінкам у царських приміщеннях, де перебував цар Артаксеркс.
 
И царица Астинь сделала также пир для женщин в царском доме царя Артаксеркса.

А на сьомий день, ставши веселим, цар сказав Аманові, Вазанові, Таррі, Воразові, Затолтові, Аватазові й Тараві, сімом євнухам, прислужникам царя Артаксеркса,
 
В седьмой день, когда развеселилось сердце царя от вина, он сказал Мегуману, Бизфе, Харбоне, Бигфе и Авагфе, Зефару и Каркасу — семи евнухам, служившим пред лицом царя Артаксеркса,

привести до нього царицю, щоб її поставити царицею, покласти їй вінець і показати її всім володарям, і її красу — народам, бо була вродливою.
 
чтобы они привели царицу Астинь пред лицо царя в венце царском для того, чтобы показать народам и князьям красоту её; потому что она была очень красива.

Та не послухалася його цариця Астіна, щоб прийти з євнухами. Цар же, засмутившись і розлютившись,
 
Но царица Астинь не захотела прийти по приказанию царя, объявленному через евнухов.

сказав своїм друзям: Так мовила Астіна, отже вчиніть над цим закон і суд!
 
И разгневался царь сильно, и ярость его загорелась в нём. И сказал царь мудрецам, знающим прежние времена — ибо дела царя делались пред всеми, знающими закон и права, —

І прийшли до нього Аркесей, Сарсатей і Малисеар, володарі персів і мідійців, що були близькими до царя, які першими сиділи із царем,
 
приближёнными же к нему тогда были: Каршена, Шефар, Адмафа, Фарсис, Мерес, Марсена, Мемухан — семь князей Персидских и Мидийских, которые могли видеть лицо царя и сидели первыми в царстве:

і сповістили йому за законами, що слід зробити із царицею Астіною, бо вона не виконала те, що було наказане царем через євнухів.
 
как поступить по закону с царицею Астинь за то, что она не сделала по слову царя Артаксеркса, объявленному через евнухов?

І промовив Мухей до царя і володарів: Не одного царя прогнівила цариця Астіна, а також усіх володарів і вождів царя,
 
И сказал Мемухан пред лицом царя и князей: не пред царём одним виновна царица Астинь, а пред всеми князьями и пред всеми народами, которые по всем областям царя Артаксеркса;

бо і їм сказано слова цариці, а також те, як вона відповіла цареві. Тож так, як вона відмовила цареві Артаксерксові,
 
потому что поступок царицы дойдёт до всех жён, и они будут пренебрегать мужьями своими и говорить: «царь Артаксеркс велел привести царицу Астинь пред лицо своё, а она не пошла».

так сьогодні й інші жінки тиранів, володарів персів і мідійців, почувши те, що нею було сказане цареві, відважаться подібно не вшанувати своїх чоловіків.
 
Теперь княгини Персидские и Мидийские, которые услышат о поступке царицы, будут то же говорить всем князьям царя; и пренебрежения и огорчения будет довольно.

Отже, якщо цар вважає, нехай буде виданий царський наказ, і нехай напишеться за законами мідійців і персів, і хай не буде іншого потрібно, і нехай цариця більше не ввійде до нього, і нехай цар дасть її царство жінці, кращій за неї.
 
Если благоугодно царю, пусть выйдет от него царское постановление и впишется в законы Персидские и Мидийские и не отменяется, о том, что Астинь не будет входить пред лицо царя Артаксеркса, а царское достоинство её царь передаст другой, которая лучше её.

І хай слухаються царського закону, який тільки зробить у своєму царстві, і так хай усі жінки віддадуть пошану своїм чоловікам, від багатого аж до бідного.
 
Когда услышат о сём постановлении царя, которое разойдётся по всему царству его, как оно ни велико, тогда все жёны будут почитать мужей своих, от большого до малого.

І слово сподобалося цареві та володарям, і цар учинив так, як сказав Мухей.
 
И угодно было слово сие в глазах царя и князей; и сделал царь по слову Мемухана.

І він послав по всьому царстві, по країнах за їхнім словом, щоб у них був страх у їхніх домах.
 
И послал во все области царя письма, писанные в каждую область письменами её и к каждому народу на языке его, чтобы всякий муж был господином в доме своём, и чтобы это было объявлено каждому на природном языке его.

Примечания:

 
 
Синодальный перевод
6 виссон — ткань, нити, из тонких льняных волокон.
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.