Екклезіаста 1 глава

Книга Екклезіястова (або Проповідника)
Українська Біблія. Турконяк → Синодальный перевод

Слова Екклезіаста, сина Давида, царя Ізраїля в Єрусалимі.

Слова Екклесиаста, сына Давидова, царя в Иерусалиме.

Марнота марнот, — сказав Екклезіаст, — марнота марнот, усе марнота.

Суета сует, сказал Екклесиаст, суета сует, — всё суета!

Яка користь людині в усій її праці, якою трудиться під сонцем?

Что пользы человеку от всех трудов его, которыми трудится он под солнцем?

Рід приходить, і рід відходить, земля ж стоїть навіки.

Род проходит, и род приходит, а земля пребывает вовеки.

І сонце сходить, і сонце заходить, і тягнеться до свого місця.

Восходит солнце, и заходит солнце, и спешит к месту своему, где оно восходит.

Воно, підіймаючись, іде туди на південь і обходить до півночі. Обходячи, обходить, іде вітер, і у своїх коловоротах вітер повертається.

Идёт ветер к югу, и переходит к северу, кружится, кружится на ходу своём, и возвращается ветер на круги свои.

Усі потоки течуть до моря, та море не переповниться. На місце, звідки течуть потоки, туди вони повертаються, щоби плисти знову.

Все реки текут в море, но море не переполняется: к тому месту, откуда реки текут, они возвращаются, чтобы опять течь.

Усі речі стомлюючі. Не зможе людина виказати, і око не насититься баченням, і вухо не насититься слуханням.

Все вещи — в труде: не может человек пересказать всего; не насытится око зрением, не наполнится ухо слушанием.

Усе те, що було, — воно те, що буде. І що те, котре зроблене, — воно те, що буде зроблене. Немає нічого нового під сонцем.

Что было, то и будет; и что делалось, то и будет делаться, и нет ничего нового под солнцем.

Хто промовить і скаже: Поглянь, це нове, — воно вже сталося у віках, що були перед нами.

Бывает нечто, о чём говорят: «смотри, вот, это новое»; но это было уже в веках, бывших прежде нас.

Немає пам’яті перших, і останнім, що сталися, не буде їм пам’яті в тих, що стануться в кінці.

Нет памяти о прежнем; да и о том, что будет, не останется памяти у тех, которые будут после.

Я, Екклезіаст, був царем над Ізраїлем у Єрусалимі.

Я, Екклесиаст, был царём над Израилем в Иерусалиме;

І я віддав моє серце, аби шукати і дослідити мудрістю все, що відбувається під небом. Адже Бог дав людським синам погані обставини, щоб перебувати в них.

и предал я сердце моё тому, чтобы исследовать и испытать мудростью всё, что делается под небом: это тяжёлое занятие дал Бог сынам человеческим, чтобы они упражнялись в нём.

Я побачив усі творіння, зроблені під сонцем, і ось усе марнота і бажання духа.

Видел я все дела, какие делаются под солнцем, и вот, всё — суета и томление духа!

Викривлене не зможе прикраситися, і те, чого бракує, не зможе бути порахованим.

Кривое не может сделаться прямым, и чего нет, того нельзя считать.

Я сказав у своєму серці, мовлячи: Ось я звеличився і поставив мудрість над усіма, що були переді мною в Єрусалимі, і моє серце багато побачило мудрості та знання.

Говорил я с сердцем моим так: вот, я возвеличился и приобрел мудрости больше всех, которые были прежде меня над Иерусалимом, и сердце моё видело много мудрости и знания.

Я віддав моє серце, щоб пізнати мудрість і знання, я пізнав притчі та загадки, бо і це — бажання духа.

И предал я сердце моё тому, чтобы познать мудрость и познать безумие и глупость: узнал, что и это — томление духа;

Адже в безлічі мудрості — безліч пізнання, і хто побільшує пізнання, побільшує страждання.

потому что во многой мудрости много печали; и кто умножает познания, умножает скорбь.

« 31 глава 2 глава »