Йова 1 глава

Книга Йова
Українська Біблія. Турконяк → Синода́льный перево́д

У країні Авсітіди був один чоловік на ім’я Йов, і той чоловік був праведний, непорочний, справедливий, побожний, який віддалявся від усякого злого діла.

Был челове́к в земле́ Уц, и́мя его́ Ио́в; и был челове́к э́тот непоро́чен, справедли́в и богобоя́знен и удаля́лся от зла.

Було ж у нього сім синів і три дочки.

И роди́лись у него́ семь сынове́й и три до́чери.

І в нього була худоба — сім тисяч овець, три тисячі верблюдів, п’ятсот пар волів, п’ятсот ослиць, які пасуться, і дуже велике господарство, і він звершував великі справи на землі. І чоловік той був із найбільш знатних жителів сходу сонця.

Име́ния у него́ бы́ло: семь ты́сяч ме́лкого скота́, три ты́сячи верблю́дов, пятьсо́т пар воло́в и пятьсо́т осли́ц и весьма́ мно́го прислу́ги; и был челове́к э́тот знамени́тее всех сыно́в Восто́ка.

Коли його сини сходилися до нього, то відзначали торжество кожного дня, беручи разом із собою трьох своїх сестер, щоб їсти і пити з ними.

Сыновья́ его́ сходи́лись, де́лая пиры́ ка́ждый в своём до́ме в свой день, и посыла́ли и приглаша́ли трёх сестёр свои́х есть и пить с ни́ми.

І як тільки закінчувалися дні торжества, Йов, уставши вранці, посилав і очищував їх, і приносив за них жертву за їхнім числом, і одне теля за гріхи, за їхні душі. Бо Йов казав: Щоб часом мої сини у своїй думці не вчинили зло проти Бога. І так Йов чинив усі дні.

Когда́ круг пи́ршественных дней соверша́лся, Ио́в посыла́л за ни́ми и освяща́л их и, встава́я ра́но у́тром, возноси́л всесожже́ния по числу́ всех их. И́бо говори́л Ио́в: мо́жет быть, сыновья́ мои́ согреши́ли и похули́ли Бо́га в се́рдце своём. Так де́лал Ио́в во все таки́е дни.

Коли настав певний день, і ось Божі ангели прийшли, щоб постати перед Господом, то диявол прийшов з ними.

И был день, когда́ пришли́ сыны́ Бо́жии предста́ть пред Го́спода; ме́жду ни́ми пришёл и сатана́.

І Господь запитав диявола: Звідки ти прийшов? А диявол у відповідь сказав Господу: Я прийшов, обійшовши землю і обійшовши піднебесну.

И сказа́л Госпо́дь сатане́: отку́да ты пришёл? И отвеча́л сатана́ Го́споду и сказа́л: я ходи́л по земле́ и обошёл её.

А Господь йому сказав: Чи звернув ти свою увагу на Мого раба Йова? Адже немає між тими, хто на землі, такого чоловіка, як він: непорочного, праведного, побожного, який віддаляється від усякого поганого діла!

И сказа́л Госпо́дь сатане́: обрати́л ли ты внима́ние твоё на раба́ Моего́ Ио́ва? и́бо нет тако́го, как он, на земле́: челове́к непоро́чный, справедли́вый, богобоя́зненный и удаля́ющийся от зла.

А диявол у відповідь в присутності Господа сказав: Хіба не даром Йов вшановує Бога?

И отвеча́л сатана́ Го́споду и сказа́л: ра́зве да́ром богобоя́знен Ио́в?

Чи не Ти поставив його зовнішню огорожу — і в середині його дому, і ззовні всього, що є довкола нього? Ти поблагословив діла його рук, і Ти зробив його худобу численною на землі.

Не Ты ли круго́м огради́л его́ и дом его́ и всё, что у него́? Де́ло рук его́ Ты благослови́л, и стада́ его́ распространя́ются по земле́;

Але простягни Твою руку і доторкнися до всього, що він має. Чи ж не поблагословить Тебе в обличчя?

но простри́ ру́ку Твою́ и косни́сь всего́, что у него́, — благослови́т ли он Тебя́?

Тоді Господь сказав дияволові: Ось Я даю у твою руку все, що в нього є, та його самого не торкайся! І диявол відійшов від Господа.

И сказа́л Госпо́дь сатане́: вот, всё, что у него́, в руке́ твое́й; то́лько на него́ не простира́й руки́ твое́й. И отошёл сатана́ от лица́ Госпо́дня.

І був подібний день, сини Йова і його дочки пили вино в домі їхнього старшого брата.

И был день, когда́ сыновья́ его́ и до́чери его́ е́ли и вино́ пи́ли в до́ме перворо́дного бра́та своего́.

І ось вісник прийшов до Йова, і доповів йому: Пари волів орали, і ослиці паслися, тримаючись поблизу них.

И вот, прихо́дит ве́стник к Ио́ву и говори́т:

Та розбійники, напавши, захопили їх у полон, а рабів вони повбивали мечами! Я ж сам-один, врятувавшись, прийшов тобі сповістити!

волы́ ора́ли, и осли́цы пасли́сь по́дле них, как напа́ли Савея́не и взя́ли их, а о́троков порази́ли остриём меча́; и спа́сся то́лько я оди́н, что́бы возвести́ть тебе́.

Ще коли цей говорив, прийшов інший вісник і сказав Йовові: Вогонь упав із неба і спалив овець, і так само пожер пастухів! А я сам-один, врятувавшись, прийшов тобі сповістити!

Ещё он говори́л, как прихо́дит друго́й и ска́зывает: ого́нь Бо́жий упа́л с не́ба и опали́л ове́ц и о́троков и пожра́л их; и спа́сся то́лько я оди́н, что́бы возвести́ть тебе́.

Ще як цей говорив, прийшов інший посланець і сказав Йовові: Кіннотники зробили проти нас три загони і оточили верблюдів, полонили їх, а рабів убили мечами! Я ж сам-один врятувався і прийшов тобі сповістити!

Ещё он говори́л, как прихо́дит друго́й и ска́зывает: Халде́и расположи́лись тремя́ отря́дами и бро́сились на верблю́дов и взя́ли их, а о́троков порази́ли остриём меча́; и спа́сся то́лько я оди́н, что́бы возвести́ть тебе́.

Ще як цей говорив, приходить інший вісник, звіщаючи Йовові: Коли твої сини і твої дочки їли та пили в їхнього старшого брата,

Ещё э́тот говори́л, прихо́дит друго́й и ска́зывает: сыновья́ твои́ и до́чери твои́ е́ли и вино́ пи́ли в до́ме перворо́дного бра́та своего́;

раптово здійнявся з пустелі сильний вітер і торкнувся чотирьох кутів дому, і дім завалився на твоїх дітей, і вони загинули! Я ж сам-один врятувався і прийшов тобі сповістити!

и вот, большо́й ве́тер пришёл от пусты́ни и охвати́л четы́ре угла́ до́ма, и дом упа́л на о́троков, и они́ у́мерли; и спа́сся то́лько я оди́н, что́бы возвести́ть тебе́.

Тож Йов, уставши, роздер свій одяг і обстриг волосся голови, і, упавши на землю, поклонився і сказав:

Тогда́ Ио́в встал и разодра́л ве́рхнюю оде́жду свою́, остри́г го́лову свою́ и пал на зе́млю и поклони́лся

Я сам нагим вийшов з лона моєї матері і нагим туди повернуся. Господь дав, Господь забрав. Сталося так, як було до вподоби Господу. Нехай Ім’я Господнє буде благословенне!

и сказа́л: наг я вы́шел из чре́ва ма́тери мое́й, наг и возвращу́сь. Госпо́дь дал, Госпо́дь и взял; да бу́дет и́мя Госпо́дне благослове́нно!

У всьому цьому, що з ним трапилося, Йов у нічому не згрішив перед Господом і не виявив безумності перед Богом.

Во всём э́том не согреши́л Ио́в и не произнёс ничего́ неразу́много о Бо́ге.

« 10 глава 2 глава »