П. Пісень 1 глава

Пісня над піснями
Українська Біблія. Турконяк → Синода́льный перево́д

Пісня пісень, яка складена Соломоном.

Да лобза́ет он меня́ лобза́нием уст свои́х! И́бо ла́ски твои́ лу́чше вина́.

Нехай мене поцілує поцілунком своїх уст, бо твої груди кращі за вино,

От благово́ния масте́й твои́х и́мя твоё — как разли́тое ми́ро; поэ́тому деви́цы лю́бят тебя́.

і запашність твого мира понад усі аромати, твоє ім’я — пролите миро. Через це дівчата тебе полюбили,

Влеки́ меня́, мы побежи́м за тобо́ю; — царь ввёл меня́ в черто́ги свои́, — бу́дем восхища́ться и ра́доваться тобо́ю, превозноси́ть ла́ски твои́ бо́льше, не́жели вино́; досто́йно лю́бят тебя́!

притягнули тебе, — ми побіжимо за тобою за запахом твого мира. Цар мене привів до своєї світлиці. Давай будемо радіти і веселитися тобою, полюбимо твої груди понад вино. Праведність тебе полюбила.

— Дще́ри Иерусали́мские! черна́ я, но краси́ва, как шатры́ Кида́рские, как заве́сы Соломо́новы.

Я — чорнява і красива, дочки Єрусалима, як і поселення Кидару, як кожухи Соломона.

Не смотри́те на меня́, что я смугла́, и́бо со́лнце опали́ло меня́: сыновья́ ма́тери мое́й разгне́вались на меня́, поста́вили меня́ стере́чь виногра́дники, — моего́ со́бственного виногра́дника я не стерегла́.

Не дивіться на мене, що я — смаглява, бо сонце до мене поставилося з погордою. Сини моєї матері сперечалися зі мною, вони мене поставили сторожкою у виноградниках, а свого виноградника я не оберегла.

— Скажи́ мне, ты, кото́рого лю́бит душа́ моя́: где пасёшь ты? где отдыха́ешь в по́лдень? к чему́ мне быть скита́лицею во́зле стад това́рищей твои́х?

Сповісти мені, ти, кого полюбила моя душа, де пасеш, де спочиваєш у полудень, щоб я не стала, як та, котра покривається наміткою біля стад твоїх друзів.

— Е́сли ты не зна́ешь э́того, прекра́снейшая из же́нщин, то иди́ себе́ по следа́м ове́ц и паси́ козля́т твои́х по́дле шатро́в пасту́шеских.

Якщо себе не знаєш, красуне між жінками, ти вирушай по слідах отар і паси твоїх козенят біля поселень пастухів.

— Кобыли́це мое́й в колесни́це фарао́новой я уподо́бил тебя́, возлю́бленная моя́.

Моя подруго, я тебе вподібнив до мого коня, який в колісницях фараона.

Прекра́сны лани́ты твои́ под подве́сками, ше́я твоя́ в ожере́льях;

Які гарні твої щоки, — немов горлиці, а твоя шия, як намисто.

золоты́е подве́ски мы сде́лаем тебе́ с сере́бряными блёстками.

Зробимо для тебе золоті фігурки зі срібними цятками.

— Доко́ле царь был за столо́м свои́м, нард мой издава́л благово́ние своё.

Поки цар за своїм столом, мій нард видав свій запах.

Ми́рровый пучо́к — возлю́бленный мой у меня́, у груде́й мои́х пребыва́ет.

Мій коханий для мене — в’язанка стакту, він умостився між моїми грудьми.

Как кисть ки́пера, возлю́бленный мой у меня́ в виногра́дниках Енге́дских.

Мій коханий для мене — кіпрійське гроно у виноградниках Енґадда.

— О, ты прекра́сна, возлю́бленная моя́, ты прекра́сна! глаза́ твои́ голуби́ные.

Ось ти красива, моя подруго, ось ти вродлива, твої очі голубині.

— О, ты прекра́сен, возлю́бленный мой, и любе́зен! и ло́же у нас — зе́лень;

Ось ти красивий, мій коханий, і красень. Біля нашого ліжка — тінь,

кро́вли домо́в на́ших — ке́дры, потолки́ на́ши — кипари́сы.

балки наших домів кедрові, наша стеля — з кипарису.

« 12 глава 2 глава »