Єремії 1 глава

Книга пророка Єремії
Українська Біблія. Турконяк → Синода́льный перево́д

Боже слово, яке було до Єремії, сина Хелкія, зі священиків, який жив в Анатоті, у землі Веніаміна.

Слова́ Иереми́и, сы́на Хелки́ина, из свяще́нников в Анафо́фе, в земле́ Вениами́новой,

Те Боже слово, що було до нього в дні Йосії, сина Амоса, царя Юди, у тринадцятому році його царювання.

к кото́рому бы́ло сло́во Госпо́дне во дни Ио́сии, сы́на Амо́нова, царя́ Иуде́йского, в трина́дцатый год ца́рствования его́,

І було воно в дні Йоакима, сина Йосії, царя Юди, — аж до одинадцятого року Седекії, сина Йосії, царя Юди (аж до полонення Єрусалима в п’ятому місяці).

и та́кже во дни Иоаки́ма, сы́на Ио́сиина, царя́ Иуде́йского, до конца́ оди́ннадцатого го́да Седе́кии, сы́на Ио́сиина, царя́ Иуде́йского, до переселе́ния Иерусали́ма в пя́том ме́сяце.

І Господнє слово було до нього:

И бы́ло ко мне сло́во Госпо́дне:

Раніше, ніж Я тебе створив у лоні, Я тебе знаю, і раніше, ніж ти вийшов із лона, Я тебе освятив, Я тебе поставив пророком для народів.

пре́жде не́жели Я образова́л тебя́ во чре́ве, Я позна́л тебя́, и пре́жде не́жели ты вы́шел из утро́бы, Я освяти́л тебя́: проро́ком для наро́дов поста́вил тебя́.

А я сказав: Ти, Господи Владико, Який є, ось я не вмію говорити, бо я молодий!

А я сказа́л: о, Го́споди Бо́же! я не уме́ю говори́ть, и́бо я ещё мо́лод.

7— Та Господь сказав мені: Не говори: Я дуже молодий, бо підеш до всіх, до кого лиш тебе пошлю, і говоритимеш згідно з усім, що тільки тобі накажу.

Но Госпо́дь сказа́л мне: не говори́: «я мо́лод»; и́бо ко всем, к кому́ пошлю́ тебя́, пойдёшь, и всё, что повелю́ тебе́, ска́жешь.

Не бійся їхнього обличчя, бо Я з тобою, щоб тебе спасти, — говорить Господь.

Не бо́йся их; и́бо Я с тобо́ю, что́бы избавля́ть тебя́, сказа́л Госпо́дь.

І Господь простягнув до мене Свою руку, і доторкнувся моїх уст, і Господь сказав мені: Ось Я вклав Мої слова у твої уста!

И простёр Госпо́дь ру́ку Свою́, и косну́лся уст мои́х, и сказа́л мне Госпо́дь: вот, Я вложи́л слова́ Мои́ в уста́ твои́.

Ось Я тебе сьогодні поставив над народами і над царями, щоб викорінювати, розвалювати, вигублювати, відбудовувати і насаджувати!

Смотри́, Я поста́вил тебя́ в сей день над наро́дами и ца́рствами, что́бы искореня́ть и разоря́ть, губи́ть и разруша́ть, созида́ть и насажда́ть.

До мене було Господнє слово, яке запитувало: Що ти бачиш? І я відповів: Горіхову палицю.

И бы́ло сло́во Госпо́дне ко мне: что ви́дишь ты, Иереми́я? Я сказа́л: ви́жу жезл минда́льного де́рева.

А Господь сказав мені: Добре ти побачив, тому що Я пильнував над Моїми словами, щоб їх виконати.

Госпо́дь сказа́л мне: ты ве́рно ви́дишь; и́бо Я бо́дрствую над сло́вом Мои́м, чтоб оно́ ско́ро испо́лнилось.

І Господнє слово було до мене вдруге, запитуючи: Що ти бачиш? І я сказав: Казан, під яким горить, і його передня сторона з боку півночі.

И бы́ло сло́во Госпо́дне ко мне в друго́й раз: что ви́дишь ты? Я сказа́л: ви́жу поддува́емый ве́тром кипя́щий котёл, и лицо́ его́ со стороны́ се́вера.

І Господь сказав мені: З боку півночі розгориться зло на всіх, хто живе на землі!

И сказа́л мне Госпо́дь: от се́вера откро́ется бе́дствие на всех обита́телей сей земли́.

Тому-то ось Я скликаю всі царства з півночі землі, — говорить Господь, — і прийдуть, і кожний поставить свій престол при вході брам Єрусалима і напроти всіх його стін довкола, і так — по всіх містах Юди.

И́бо вот, Я призову́ все племена́ царств се́верных, говори́т Госпо́дь, и приду́т они́, и поста́вят ка́ждый престо́л свой при вхо́де в воро́та Иерусали́ма, и вокру́г всех стен его́, и во всех города́х Иуде́йских.

І заговорю судом до них за все їхнє зло, бо Мене покинули і кадили ладаном чужим богам, і поклонялися ділам своїх рук!

И произнесу́ над ни́ми суды́ Мои́ за все беззако́ния их, за то, что они́ оста́вили Меня́, и воскуря́ли фимиа́м чужезе́мным бога́м, и поклоня́лись дела́м рук свои́х.

А ти обв’яжи свої стегна, встань і скажи все, що лиш тобі наказую. Не бійся їхньої присутності і не май страху перед ними, бо Я з тобою, щоб тебе визволити! — говорить Господь.

А ты препоя́шь чре́сла твои́, и встань, и скажи́ им всё, что Я повелю́ тебе́; не малоду́шествуй пред ни́ми, что́бы Я не порази́л тебя́ в глаза́х их.

Ось Я тебе поставив сьогоднішнього дня як укріплене місто і як міцну мідну стіну для всіх царів Юди, для його володарів і для народу землі.

И вот, Я поста́вил тебя́ ны́не укреплённым го́родом, и желе́зным столбо́м, и ме́дною стено́ю на всей э́той земле́, про́тив царе́й Иу́ды, про́тив князе́й его́, про́тив свяще́нников его́ и про́тив наро́да земли́ сей.

Вони воюватимуть проти тебе, та не здолають тебе, бо Я з тобою, — говорить Господь, — щоб тебе визволити!

Они́ бу́дут ра́товать про́тив тебя́, но не превозмо́гут тебя́; и́бо Я с тобо́ю, говори́т Госпо́дь, что́бы избавля́ть тебя́.

« 66 глава 2 глава »