Авдія 1 глава

Книга пророка Овдія
Українська Біблія. Турконяк → Синода́льный перево́д

Видіння Авдія. Так говорить Господь Бог до Ідумеї: Я почув чутку від Господа, і Він послав вістку в народи: Встаньте і підведемося проти нього на війну!

Виде́ние А́вдия. Так говори́т Госпо́дь Бог об Едо́ме: весть услы́шали мы от Го́спода, и посо́л по́слан объяви́ть наро́дам: «встава́йте, и вы́ступим про́тив него́ войно́й!»

Ось Я тебе дав дуже малим у народах, ти взагалі без честі.

Вот, Я сде́лал тебя́ ма́лым ме́жду наро́дами, и ты в большо́м презре́нии.

Гордість твого серця підняла тебе, що живеш у кам’яних печерах, котрий піднімаєш вгору твоє помешкання, кажучи у своєму серці: Хто мене стягне вниз на землю?

Го́рдость се́рдца твоего́ обольсти́ла тебя́; ты живёшь в рассе́линах скал, на возвы́шенном ме́сте, и говори́шь в се́рдце твоём: «кто низри́нет меня́ на зе́млю?»

Хоча б ти піднявся вгору, як орел, чи поставив своє гніздо поміж зірками, Я звідти тебе поверну, — говорить Господь.

Но хотя́ бы ты, как орёл, подня́лся высоко́ и среди́ звёзд устро́ил гнездо́ твоё, то и отту́да Я низри́ну тебя́, говори́т Госпо́дь.

Якби до тебе вночі прийшли злодії чи розбійники, куди б ти був вкинений? Хіба ви не накрали для себе досить? Якби ж до тебе прийшли збирачі винограду, чи не залишили би залишків?

Не во́ры ли приходи́ли к тебе́? не ночны́е ли граби́тели, что ты так разорён? Но они́ укра́ли бы сто́лько, ско́лько на́добно им. Е́сли бы прони́кли к тебе́ обира́тели виногра́да, то и они́ ра́зве не оста́вили бы не́сколько я́год?

Як досліджено Ісава і захоплено сховане ним.

Как обо́брано всё у Иса́ва и обы́сканы тайники́ его́!

Аж до границь послали тебе всі мужі твого завіту, піднялися проти тебе, здолали тебе твої мирні мужі, поставили під тобою засідку. У ньому немає розуму!

До грани́цы вы́проводят тебя́ все сою́зники твои́, обма́нут тебя́, одоле́ют тебя́ живу́щие с тобо́ю в ми́ре, яду́щие хлеб твой нанесу́т тебе́ уда́р. Нет в нём смы́сла!

У той день, — говорить Господь, — знищу мудрих з Ідумеї і розуміння з гори Ісава.

Не в тот ли день э́то бу́дет, говори́т Госпо́дь, когда́ Я истреблю́ му́дрых в Едо́ме и благоразу́мных на горе́ Иса́ва?

І злякаються твої вояки, які з Темана, що забрано людину з гори Ісава,

Поражены́ бу́дут стра́хом храбрецы́ твои́, Фема́н, дабы́ все на горе́ Иса́ва истреблены́ бы́ли уби́йством.

через різанину і безбожність, що проти твого брата Якова. І тебе покриє сором, і будеш забраний навіки. Від того дня, коли ти став напроти, у день, коли чужинці полонили його силу, і чужинці ввійшли до його брам, і кинули жереби на Єрусалим,

За притесне́ние бра́та твоего́, Иа́кова, покро́ет тебя́ стыд и ты истреблён бу́дешь навсегда́.

і ти був, наче один з них.

В тот день, когда́ ты стоя́л напро́тив, в тот день, когда́ чужи́е уводи́ли во́йско его́ в плен и иноплеме́нники вошли́ в воро́та его́ и броса́ли жре́бий о Иерусали́ме, ты был как оди́н из них.

Ти не мав дивитися на день твого брата в день чужинців, і ти не мав радіти над синами Юди в день їхнього знищення, ти не повинен був гордо говорити в день скорботи.

Не сле́довало бы тебе́ злора́дно смотре́ть на день бра́та твоего́, на день отчужде́ния его́; не сле́довало бы ра́доваться о сына́х Иу́ды в день ги́бели их и расширя́ть рот в день бе́дствия.

І не мав ти ввійти в брами народів у день їхніх болів, і не повинен ти поглянути на їхній збір у день їхньої погибелі, і ти не мав пристати до їхньої сили в день їхнього знищення.

Не сле́довало бы тебе́ входи́ть в воро́та наро́да Моего́ в день несча́стья его́ и да́же смотре́ть на злополу́чие его́ в день поги́бели его́, ни каса́ться иму́щества его́ в день бе́дствия его́,

І ти не повинен був стати в їхніх виходах, щоб вигубити тих із них, що спасаються, і не мав ти замкнути втікачів з-поміж них у день скорботи.

ни стоя́ть на перекрёстках для убива́ния бежа́вших его́, ни выдава́ть уцеле́вших из него́ в день бе́дствия.

Тому що близько Господній день на всі народи. Як ти вчинив, так і тобі буде! Твоя відплата повернеться на твою голову.

И́бо бли́зок день Госпо́день на все наро́ды: как ты поступа́л, так посту́плено бу́дет и с тобо́ю; воздая́ние твоё обрати́тся на го́лову твою́.

Бо, як ти пив на Моїй святій горі, так питимуть усі народи вино. Питимуть і зійдуть, і будуть, як ті, котрих немає.

И́бо, как вы пи́ли на свято́й горе́ Мое́й, так все наро́ды всегда́ бу́дут пить, бу́дут пить, прогло́тят и бу́дут, как бы их не́ бы́ло.

А на горі Сіон буде спасіння, і буде святе. І дім Якова отримає як спадок тих, що їх успадкували.

А на горе́ Сио́не бу́дет спасе́ние, и бу́дет она́ святы́нею; и дом Иа́кова полу́чит во владе́ние насле́дие своё.

І дім Якова буде вогнем, а дім Йосифа — полум’ям, дім же Ісава — тростиною! Тож запалять їх, і вони будуть пожерті, і не буде поля з пшеницею в домі Ісава, бо Господь так сказав!

И дом Иа́кова бу́дет огнём, и дом Ио́сифа — пла́менем, а дом Иса́вов — соло́мою: зажгу́т его́, и истребя́т его́, и никого́ не оста́нется из до́ма Иса́ва: и́бо Госпо́дь сказа́л э́то.

І гору Ісава успадкують ті, що в Наґеві, і ті, що в Сефилі чужинців, і успадкують гору Єфрема, рівнину Самарії та Веніаміна і Ґалаадиту.

И завладе́ют те, кото́рые к ю́гу, горо́ю Иса́ва, а кото́рые в доли́не, — Филисти́млянами; и завладе́ют по́лем Ефре́ма и по́лем Сама́рии, а Вениами́н завладе́ет Галаа́дом.

Ось це — початок переселення. Для синів Ізраїля буде земля ханаанців, аж до Сарепти, і поселення Єрусалима, аж до Сефрати, і успадкують міста Наґева.

И переселённые из во́йска сыно́в Изра́илевых завладе́ют землёю Ханане́йскою до Саре́пты, а переселённые из Иерусали́ма, находя́щиеся в Сефара́де, полу́чат во владе́ние города́ ю́жные.

І підуть мужі, які врятувалися з гори Сіон, щоб помститися на горі Ісава, і буде царство Господу.

И приду́т спаси́тели на го́ру Сио́н, что́бы суди́ть го́ру Иса́ва, и бу́дет ца́рство Го́спода.

« 9 глава 1 глава »