Захарії 1 глава

Книга пророка Захарія
Українська Біблія. Турконяк → Синода́льный перево́д

У восьмому місяці другого року Дарія було Господнє слово до Захарії, сина Варахії, сина Аддо, пророка, що промовляло:

В восьмо́м ме́сяце, во второ́й год Да́рия, бы́ло сло́во Госпо́дне к Заха́рии, сы́ну Варахи́ину, сы́ну Аддо́ву, проро́ку:

Господь запалав великим гнівом на ваших батьків.

прогне́вался Госпо́дь на отцо́в ва́ших вели́ким гне́вом,

І скажеш їм: Так говорить Господь Вседержитель: Поверніться до Мене, і Я повернуся до вас, — говорить Господь!

и ты скажи́ им: так говори́т Госпо́дь Савао́ф: обрати́тесь ко Мне, говори́т Госпо́дь Савао́ф, и Я обращу́сь к вам, говори́т Госпо́дь Савао́ф.

І не будьте такими, як ваші батьки, яким заповіли пророки, що були раніше, промовляючи: Так говорить Господь Вседержитель: Відверніться від ваших поганих доріг і від ваших поганих задумів, — ви не пристали, щоб Мене вислухати, — говорить Господь.

Не бу́дьте таки́ми, как отцы́ ва́ши, к кото́рым взыва́ли пре́жде бы́вшие проро́ки, говоря́: «так говори́т Госпо́дь Савао́ф: обрати́тесь от злых путе́й ва́ших и от злых дел ва́ших»; но они́ не слу́шались и не внима́ли Мне, говори́т Госпо́дь.

Де є ваші батьки? І чи пророки житимуть повік?

Отцы́ ва́ши — где они́? да и проро́ки, бу́дут ли они́ ве́чно жить?

Лише прийміть Мої слова і Мої закони, які Я заповідаю Моїм духом Моїм слугам-пророкам, — ваші батьки не зрозуміли! І вони відповіли, і сказали: Так, як поставився Господь Вседержитель, щоби чинити за нашими дорогами і за нашими задумами, так Він нам і зробив.

Но слова́ Мои́ и определе́ния Мои́, кото́рые запове́дал Я раба́м Мои́м, проро́кам, ра́зве не пости́гли отцо́в ва́ших? и они́ обраща́лись и говори́ли: «как определи́л Госпо́дь Савао́ф поступи́ть с на́ми по на́шим путя́м и по на́шим дела́м, так и поступи́л с на́ми».

Двадцять четвертого дня одинадцятого місяця — це місяць сават, у другому році Дарія було Господнє слово до Захарії, сина Варахії, сина Аддо, пророка, що промовляло:

В два́дцать четвёртый день оди́ннадцатого ме́сяца, — э́то ме́сяц Шева́т, — во второ́й год Да́рия, бы́ло сло́во Госпо́дне к Заха́рии, сы́ну Варахи́ину, сы́ну Аддо́ву, проро́ку:

Я побачив ніч, і ось чоловік, що сидить на рижому коні, і той стояв між двома тінистими горами, і за ним — коні рижі, сірі, різнобарвні та білі.

ви́дел я но́чью: вот, муж на ры́жем коне́ стои́т ме́жду ми́ртами, кото́рые в углубле́нии, а позади́ него́ ко́ни ры́жие, пе́гие и бе́лые, —

І я сказав: Що це, Господи? І промовив до мене ангел, що говорив через мене: Я тобі покажу, що це.

и сказа́л я: кто они́, господи́н мой? И сказа́л мне А́нгел, говори́вший со мно́ю: я покажу́ тебе́, кто они́.

І відповів чоловік, що стояв поміж горами, і сказав мені: Це ті, яких Господь послав обійти землю.

И отвеча́л муж, кото́рый стоя́л ме́жду ми́ртами, и сказа́л: э́то те, кото́рых Госпо́дь посла́л обойти́ зе́млю.

І вони відповіли Господньому ангелові, що стояв посеред гір, і сказали: Ми обійшли всю землю, і ось уся земля заселена і в спокої.

И они́ отвеча́ли А́нгелу Госпо́дню, стоя́вшему ме́жду ми́ртами, и сказа́ли: обошли́ мы зе́млю, и вот, вся земля́ населена́ и споко́йна.

І відповів Господній ангел, і сказав: Господи Вседержителю, аж доки не змилосердишся над Єрусалимом і містами Юди, на які Ти не зглядався цей сімдесятий рік?

И отвеча́л А́нгел Госпо́день и сказа́л: Го́споди Вседержи́телю! Доко́ле Ты не умилосе́рдишься над Иерусали́мом и над города́ми Иу́ды, на кото́рые Ты гне́ваешься вот уже́ се́мьдесят лет?

І Господь Вседержитель відповів ангелові, що говорив через мене, гарні слова і потішні слова.

Тогда́ в отве́т А́нгелу, говори́вшему со мно́ю, изрёк Госпо́дь слова́ благи́е, слова́ утеши́тельные.

І сказав мені ангел, що говорив через мене: Закричи, кажучи: Так говорить Господь Вседержитель: Я ревнував за Сіоном і Єрусалимом великою ревністю,

И сказа́л мне А́нгел, говори́вший со мно́ю: провозгласи́ и скажи́: так говори́т Госпо́дь Савао́ф: возревнова́л Я о Иерусали́ме и о Сио́не ре́вностью вели́кою;

і великим гнівом Я палаю на народи, що нападають, тому що Я розгнівався трохи, а вони добавили до зла.

и вели́ким негодова́нием негоду́ю на наро́ды, живу́щие в поко́е; и́бо, когда́ Я ма́ло прогне́вался, они́ уси́лили зло.

Через це так говорить Господь: Я повернуся до Єрусалима в помилуванні, і Мій дім буде збудований у ньому, — говорить Господь Вседержитель! І ще вимірювальний шнур буде натягнений над Єрусалимом.

Посему́ так говори́т Госпо́дь: Я обраща́юсь к Иерусали́му с милосе́рдием; в нём сооруди́тся дом Мой, говори́т Госпо́дь Савао́ф, и землеме́рная вервь протя́нется по Иерусали́му.

І сказав мені ангел, що говорив через мене: Закричи, кажучи: Так говорить Господь Вседержитель: Ще розіллються міста благами, і Господь ще помилує Сіон та знову обере Єрусалим.

Ещё провозгласи́ и скажи́: так говори́т Госпо́дь Савао́ф: сно́ва перепо́лнятся города́ Мои́ добро́м, и уте́шит Госпо́дь Сио́н, и сно́ва изберёт Иерусали́м.

« 2 глава 2 глава »