Галатів 1 глава

Послання св. апостола Павла до галатів
Українська Біблія. Турконяк → Синода́льный перево́д

Павло, апостол не від людей, не через людину, але через Ісуса Христа і Бога Отця, Який воскресив Його з мертвих, [1]

Па́вел Апо́стол, и́збранный не челове́ками и не че́рез челове́ка, но Иису́сом Христо́м и Бо́гом Отцо́м, воскреси́вшим Его́ из мёртвых,

та всі брати, що зі мною, — до галатійських Церков:

и все находя́щиеся со мно́ю бра́тия — церква́м Галати́йским:

благодать і мир вам від нашого Бога Отця і від Господа Ісуса Христа,

благода́ть вам и мир от Бо́га Отца́ и Го́спода на́шего Иису́са Христа́,

Який віддав Самого Себе за наші гріхи, щоб визволити нас від теперішнього лукавого віку, за волею Бога і нашого Отця,

Кото́рый отда́л Себя́ Самого́ за грехи́ на́ши, что́бы изба́вить нас от настоя́щего лука́вого ве́ка, по во́ле Бо́га и Отца́ на́шего;

Якому слава навіки-віків. Амінь [2].

Ему́ сла́ва во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Дивуюся, що ви так швидко залишаєте Того, Хто покликав вас благодаттю Христа, і переходите до іншого євангелія.

Удивля́юсь, что вы от призва́вшего вас благода́тью Христо́вою так ско́ро перехо́дите к ино́му благовествова́нию,

Втім, воно не інше, але є деякі, котрі бентежать вас і хочуть змінити Євангеліє Христа.

кото́рое, впро́чем, не ино́е, а то́лько есть лю́ди, смуща́ющие вас и жела́ющие преврати́ть благовествова́ние Христо́во.

Але якби й ми чи сам ангел з неба благовістили вам щось інше, ніж те, що ми вам благовістили, — нехай буде відлучений!

Но е́сли бы да́же мы и́ли А́нгел с не́ба стал благовествова́ть вам не то, что мы благовествова́ли вам, да бу́дет ана́фема.

Як ми раніше говорили, я і тепер знову кажу: коли вам хто благовістить щось інше, ніж те, що ви прийняли, — нехай буде відлучений!

Как пре́жде мы сказа́ли, так и тепе́рь ещё говорю́: кто благовеству́ет вам не то, что вы при́няли, да бу́дет ана́фема.

Хіба тепер я покладаюся на людей, чи на Бога? Хіба я намагаюся догодити людям? Якби я і досі догоджав людям, то не був би рабом Христа.

У люде́й ли я ны́не ищу́ благоволе́ния и́ли у Бо́га? лю́дям ли угожда́ть стара́юсь? Е́сли бы я и поны́не угожда́л лю́дям, то не́ был бы рабо́м Христо́вым.

Повідомляю вам, брати, що Євангеліє, яке я вам звістив, не від людей.

Возвеща́ю вам, бра́тия, что Ева́нгелие, кото́рое я благовествова́л, не есть челове́ческое,

Адже я не прийняв його і не навчився від людини, але — через об’явлення Ісуса Христа.

и́бо и я при́нял его́ и научи́лся не от челове́ка, но че́рез открове́ние Иису́са Христа́.

Ви чули про моє життя колись у юдействі, що я несамовито переслідував Божу Церкву та руйнував її;

Вы слы́шали о моём пре́жнем о́бразе жи́зни в Иуде́йстве, что я жесто́ко гнал Це́рковь Бо́жию и опустоша́л её,

я досягнув у юдействі більших успіхів, ніж багато ровесників мого роду, будучи завзятим прихильником моїх батьківських передань.

и преуспева́л в Иуде́йстве бо́лее мно́гих све́рстников в ро́де моём, бу́дучи неуме́ренным ревни́телем оте́ческих мои́х преда́ний.

Коли ж Бог, Який вибрав мене з лона моєї матері й покликав Своєю благодаттю, уподобав

Когда́ же Бог, избра́вший меня́ от утро́бы ма́тери мое́й и призва́вший благода́тью Свое́ю, благоволи́л

об’явити через мене Сина Свого, щоб я благовістив Його між язичниками, — я не став того часу радитися з тілом і кров’ю

откры́ть во мне Сы́на Своего́, что́бы я благовествова́л Его́ язы́чникам, — я не стал тогда́ же сове́товаться с пло́тью и кро́вью,

і не пішов у Єрусалим до тих, які переді мною були апостолами, але я пішов у Аравію і знову повернувся в Дамаск.

и не пошёл в Иерусали́м к предше́ствовавшим мне Апо́столам, а пошёл в Ара́вию, и опя́ть возврати́лся в Дама́ск.

Потім, після трьох років, пішов я в Єрусалим, щоби побачити Кифу, і перебув у нього п’ятнадцять днів.

Пото́м, спустя́ три го́да, ходи́л я в Иерусали́м ви́деться с Петро́м и пробы́л у него́ дней пятна́дцать.

Когось іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

Друго́го же из Апо́столов я не ви́дел никого́, кро́ме Иа́кова, бра́та Госпо́дня.

І те, що пишу вам, — перед Богом пишу, не обманюю.

А в том, что пишу́ вам, — пе́ред Бо́гом, не лгу.

Потім я прийшов у землі Сирії та Килікії.

По́сле сего́ отошёл я в стра́ны Си́рии и Килики́и.

Церкви Христові в Юдеї не знали мене особисто.

Церква́м Христо́вым в Иуде́е ли́чно я не́ был изве́стен,

Вони тільки чули, що той, хто колись переслідував, тепер благовістить віру, яку раніше нищив.

а то́лько слы́шали они́, что гна́вший их не́когда ны́не благовеству́ет ве́ру, кото́рую пре́жде истребля́л, —

І прославляли через мене Бога.

и прославля́ли за меня́ Бо́га.

« 13 глава 2 глава »