1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Українська Біблія. Турконяк → Переклад Хоменка

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний Божою волею, і брат Состен — [1]

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний волею Божою, і брат Состен,

Божій Церкві в Коринті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, які на кожному місці прикликають Ім’я нашого Господа Ісуса Христа, їхнього й нашого:

Церкві Божій, що в Корінті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що призивають на всякому місці ім'я нашого Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого:

благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Завжди дякую моєму Богові за вас і за благодать Божу, дану вам у Христі Ісусі,

Я завжди дякую моєму Богові заради вас за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі,

що в Ньому ви збагатилися всім: усяким словом і всяким знанням.

бо ви в ньому всім збагатились, — усяким словом і всяким знанням,

Оскільки свідчення Христа утвердилося у вас,

згідно з тим, як Христове свідоцтво утвердилося між вами.

тому вам, які очікуєте з’явлення нашого Господа Ісуса Христа, не бракує жодного дару благодаті.

Тим то не бракує жадного дару ласки вам, що очікуєте об'явлення Господа нашого Ісуса Христа,

Він і зміцнить вас до кінця бути бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Вірним є Бог, Який покликав вас до спільності з Його Сином — Ісусом Христом, нашим Господом.

Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.

Благаю вас, брати, Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, щоб не було між вами поділу, але щоб ви були поєднані однаковим розумінням і однією думкою.

Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці.

Бо посланці від Хлої сказали мені про вас, мої брати, що між вами є суперечки.

Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки.

Маю на увазі те, що кожний з вас каже: я Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин [2] , а я Христів.

Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я — Павлів, а я — Аполлосів, а я — Кифин, а я — Христів.»

Невже Христос поділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас, чи, може, ви хрестилися в ім’я Павла?

Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп'ятий за вас? Або хіба в Павлове ім'я ви христилися?

Дякую Богові, що я не хрестив нікого з вас, крім Криспа і Гая,

Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая,

щоб ніхто не сказав, що ви хрестилися в моє ім’я.

щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім'я.

Хрестив же я і дім Степана; більше не знаю, чи хрестив я кого іншого.

Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого.

Адже Христос не послав мене хрестити, але звіщати Євангеліє, і то не в премудрості слова, щоб не був позбавлений сили хрест Христа.

Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним.

Тому що слово про хрест є безумством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це — Божа сила.

Бо слово про хрест — глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.

Адже написано: Знищу мудрість премудрих, а розум розумних відкину!

Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу!

Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість [цього] світу Бог не обернув на безумство?

Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу?

Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій премудрості, то Бог забажав спасти тих, хто вірить, безумством проповіді.

А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді.

Бо юдеї вимагають чудес, а греки шукають мудрості.

Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, —

Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв — це спокуса, а для греків — безумство.

ми проповідуємо Христа розп'ятого: — ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган,

А саме для покликаних — і юдеїв, і греків — Христа, Божу силу й Божу премудрість.

а для тих, що покликані, — чи юдеїв, чи греків — Христа, Божу могутність і Божу мудрість.

Адже «немудре» Боже є розумнішим від людського, і «немічне» Боже є сильнішим від людського.

Бо, нібито немудре Боже — мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили.

Гляньте, брати, на ваше покликання: небагато мудрих тілом, небагато сильних, небагато шляхетних.

Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних;

Але Бог вибрав немудре світу, щоби засоромити премудрих, і Бог вибрав немічне світу, щоби засоромити сильних;

але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, —

Бог вибрав понижене у світі, погорджене і неіснуюче, щоби позбавити сили існуюче,

і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було,

щоби жодне тіло не хвалилося перед Богом.

щоб жадне тіло не величалося перед Богом.

Від Нього ж і ви є в Христі Ісусі, Який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і викупленням,

Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням,

щоби збулося написане: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!

щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»

« 16 глава 2 глава »