1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Українська Біблія. Турконяк → Переклад Куліша та Пулюя

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний Божою волею, і брат Состен — [1]

Павел, покликаний апостол Ісуса Христа, волею Божою, та Состен брат,

Божій Церкві в Коринті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, які на кожному місці прикликають Ім’я нашого Господа Ісуса Христа, їхнього й нашого:

церкві Божій в Коринтї, осьвяченим в Ісусї Христї, покликаним сьвятим, з усїма, которі призивають імя Господа нашого Ісуса Христа, на всякому місцї, у них і в нас:

благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!

благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Завжди дякую моєму Богові за вас і за благодать Божу, дану вам у Христі Ісусі,

Дякую Богу моєму всякого часу за вас про благодать Божу, дану вам в Христї Ісусї,

що в Ньому ви збагатилися всім: усяким словом і всяким знанням.

тим, що у всьому ви збагатились ним у всякім слові і всякім знанню,

Оскільки свідчення Христа утвердилося у вас,

яко ж сьвідченнє Христове утверджено в вас,

тому вам, які очікуєте з’явлення нашого Господа Ісуса Христа, не бракує жодного дару благодаті.

так що ви не маєте недостатку нї в однім даруванню, дожидаючись одкриття Господа нашого Ісуса Христа,

Він і зміцнить вас до кінця бути бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

котрий і утвердить вас до кінця, щоб ви були невинуваті в день Господа нашого Ісуса Христа.

Вірним є Бог, Який покликав вас до спільності з Його Сином — Ісусом Христом, нашим Господом.

Вірен бо Бог, через котрого покликані ви в общеннє Сина Його, Ісуса Христа, Господа нашого.

Благаю вас, брати, Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, щоб не було між вами поділу, але щоб ви були поєднані однаковим розумінням і однією думкою.

Благаю ж вас, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, щоб те саме говорили ви всї, і щоб не було між вами роздїлення, а щоб були з'єднані в одному розумінню і в одній мислї.

Бо посланці від Хлої сказали мені про вас, мої брати, що між вами є суперечки.

Звіщено бо менї про вас, браттє моє, від Хлоїних, що між вами єсть незгодини.

Маю на увазі те, що кожний з вас каже: я Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин [2] , а я Христів.

Кажу ж про те, що кожен з вас говорить: Я Павлів; а я Аполосів; а я Кифин; а я Христів.

Невже Христос поділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас, чи, може, ви хрестилися в ім’я Павла?

Хиба подїливсь Христос? хиба Павла розпято за вас? або в імя Павлове хрестились ви?

Дякую Богові, що я не хрестив нікого з вас, крім Криспа і Гая,

Дякую Богові, що я нїкого з вас не охрестив, тільки Криспа та Гая,

щоб ніхто не сказав, що ви хрестилися в моє ім’я.

щоб хто не сказав, що в імя моє я охрестив.

Хрестив же я і дім Степана; більше не знаю, чи хрестив я кого іншого.

Хрестив же я й Стефанів дім; більш не знаю, чи кого другого хрестив.

Адже Христос не послав мене хрестити, але звіщати Євангеліє, і то не в премудрості слова, щоб не був позбавлений сили хрест Христа.

Не послав бо мене Христос хрестити, а благовістити, не в премудрости слова, щоб не опустїв хрест Христів.

Тому що слово про хрест є безумством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це — Божа сила.

Слово бо про хрест погибаючим дурощі, нам же, що спасаємось, сила Божа.

Адже написано: Знищу мудрість премудрих, а розум розумних відкину!

Писано бо: Погублю премудрість премудрих, і розум розумних відкину.

Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість [цього] світу Бог не обернув на безумство?

Де мудрець? де письменник? де дослїджуватель віку сього? Чи не обернув Бог премудрість сьвіта сього в дурощі?

Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій премудрості, то Бог забажав спасти тих, хто вірить, безумством проповіді.

Коли бо у премудростї Божій не пізнав сьвіт Бога премудростю, то зволив Бог дурощами проповідї спасти віруючих.

Бо юдеї вимагають чудес, а греки шукають мудрості.

Коли і Жиди ознак допевняють ся, і Греки премудростї шукають,

Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв — це спокуса, а для греків — безумство.

ми проповідуємо Христа розпятого, Жидам поблазнь, Грекам же дурощі,

А саме для покликаних — і юдеїв, і греків — Христа, Божу силу й Божу премудрість.

самим же покликаним, і Жидам і Грекам, Божу силу й Божу премудрість:

Адже «немудре» Боже є розумнішим від людського, і «немічне» Боже є сильнішим від людського.

тим що немудре Боже мудріще від людей, а неміцне Боже кріпше людей.

Гляньте, брати, на ваше покликання: небагато мудрих тілом, небагато сильних, небагато шляхетних.

Спогляньте бо на покликаннє ваше, браттє, що небагато (між вами) премудрих по тїлу, небагато сильних, небагато благородних;

Але Бог вибрав немудре світу, щоби засоромити премудрих, і Бог вибрав немічне світу, щоби засоромити сильних;

нї, немудре сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити премудрих, і безсильне сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити потужне,

Бог вибрав понижене у світі, погорджене і неіснуюче, щоби позбавити сили існуюче,

і незначне сьвіту і погорджене вибрав Бог, і те чого нема, щоб те, що є, в нїщо обернути,

щоби жодне тіло не хвалилося перед Богом.

щоб не величалось нїяке тїло перед Ним.

Від Нього ж і ви є в Христі Ісусі, Який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і викупленням,

З Него ж і ви в Христї Ісусї, що став ся нам премудростю від Бога, і праведностю, і освяченнєм, і викупленнєм,

щоби збулося написане: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!

щоб, яко ж писано: Хто хвалить ся, в Господї хвалив ся.

« 16 глава 2 глава »