Євреїв 1 глава

Послання до євреїв
Українська Біблія. Турконяк → Переклад Куліша та Пулюя

Багато разів і багатьма способами колись через пророків говорив Бог до [наших] батьків.

Почасту і всяково промовляючи здавна Бог до батьків через пророків,

А цими останніми днями заговорив до нас через Сина, Якого поставив спадкоємцем усього і через Якого створив віки.

в останнї сї днї глаголав до нас через Сина, котрого настановив наслїдником усього, котрим і віки створив.

Він, будучи сяйвом слави та образом Його сутності, утримуючи все словом Своєї сили, здійснивши [Собою] очищення [наших] гріхів, сів праворуч Величності на висотах.

Сей, будучи сяєвом слави і образом особи Його, і двигаючи все словом сили своєї, зробивши собою очищеннє гріхів наших, осївсь по правицї величчя на вишинах,

Він настільки кращий за ангелів, наскільки преславніше від них Його Ім’я, яке Він успадкував.

Стільки луччий будучи від ангелів, скільки славнїще над їх наслїдував імя.

Бо кому з ангелів і коли мовилося: Ти є Мій Син, Я нині породив Тебе? Або: Я буду Йому за Отця, а Він буде Мені за Сина?

Кому бо рече коли з ангелів: Син мій єси Ти, я сьогоднї родив Тебе? і знов: Я буду Йому Отцем, а Він буде менї Сином?

І коли знову вводить Первородного у світ, то каже: І хай поклоняться Йому всі Божі ангели!

Коли ж знов уводить Перворідня у вселенну, глаголе: І нехай поклонять ся Йому всї ангели Божі.

А щодо ангелів каже: Ти робиш духів Своїми ангелами, а палючий вогонь — Своїми слугами.

І до ангелів же глаголе: Що творить духи ангелами своїми, а поломє огня слугами своїми.

А до Сина: Боже, Твій престол навіки-віків, і скіпетр Твого Царства — це скіпетр справедливості.

Про Сина ж: Престол Твій, Боже, по вік вічний, палиця правоти — палиця царювання Твого.

Ти полюбив праведність і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Твій Бог олією радості — більше, ніж друзів Твоїх.

Полюбив єси правду, і зненавидїв беззаконнє; за се помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости більш спільників Твоїх.

І ще: Ти, Господи, на початку заснував землю, і небеса — діло Твоїх рук.

І (знов): У починї Ти, Господи, землю оснував єси, і небеса — дїло рук Твоїх.

Вони загинуть, а Ти стоятимеш; і всі, мов одяг, постаріють.

Вони зникнуть, Ти ж пробуваєш, і всї, як шати зветшають,

Наче накидку, згорнеш їх, — і як одяг, вони будуть замінені. А Ти — Той Самий, і рокам Твоїм не буде кінця.

і як одежину згорнеш їх, і перемінять ся; Ти ж той же самий єси, і лїта Твої не скінчать ся.

Кому з ангелів і коли Він сказав: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів підніжком для Твоїх ніг?

Кому ж із ангелів сказав коли: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх?

Хіба не всі вони є духами служіння, які посилаються на служіння задля тих, хто має успадкувати спасіння?

Чи не всї ж вони служебні духи, посилаємі на служеннє про тих, що хочуть наслїдувати спасеннє?

« 1 глава 2 глава »