Естери 1 глава

 [1] 1 На другий рік царювання Артаксеркса Великого, у перший день нісана, сон побачив Мардохей, син Яіра, син Семея, син Кісея, з племені Веніаміна, 2 чоловік-юдей, який жив у місті Сузи, визначний чоловік, який служив у царському дворі. 3 А був він з полонених, яких з Єрусалима, з юдейським царем Єхонією, захопив у полон Навуходоносор, цар Вавилону. 4 Сон його такий: ось голоси і гук, громи і тремтіння, замішання на землі. 5 І ось прийшли два великі дракони, обидва готові до боротьби, чий голос був гучним. 6 Від їхнього голосу кожний народ готувався до бою, щоб воювати проти праведного народу. 7 І ось день темряви і чорноти, біль і пригнічення, озлоблення і велике замішання на землі. 8 І весь праведний народ був стривожений, боячись для себе зла, і вони, бувши готовими до загибелі, заголосили до Бога. 9 А від їхнього крику утворилася, наче з малого джерела, велика ріка — багато води. 10 Світло та сонце зійшло, і пригноблені піднеслися, і поглинули славних. 11 І, піднявшись, Мардохей, той, хто побачив цей сон і те, що Бог забажав зробити, поклав його до серця і всяким чином намагався його зрозуміти впродовж ночі. 12 Мардохей жив спокійно у дворі з Ґаватом і Тарром, двома євнухами царя, які охороняли двір. 13 Він почув їхні думки, збагнув їхні задуми і довідався, що вони готуються накласти руки на царя Артаксеркса, тож він заявив на них цареві. 14 Цар випитав обох євнухів, і коли вони зізналися, то були усунені. 15 А цар записав про ці події на згадку, і Мардохей записав про цю справу. 16 І цар наказав Мардохеєві служити у дворі, і дав йому за це дари. 17 Аман же, син Амадата, вуґейця, видався славним перед царем, та він намагався вчинити зло Мардохеєві та його народові через двох євнухів царя. 1 І сталося після цих подій у дні Артаксеркса, це Артаксеркс, який володів від Індії сто двадцятьма сімома країнами,

 

Вот что произошло во времена царствования царя Артаксеркса. Артаксеркс царствовал над ста двадцатью семью областями от Индии до Эфиопии.

в ці дні, коли був посаджений на престолі цар Артаксеркс у місті Сузи,

 

Царь Артаксеркс правил на троне в столичном городе Сузах.

в третьому році свого царювання справив прийняття друзям, іншим народам і славним з персів та мідійців, і володарям над сатрапами.

 

В третий год своего царствования Артаксеркс устроил пир для своих приближённых и вождей. Там были все военачальники и знатные персидские и мидийские вожди.

Тоді ж, після того, як він їм показав багатство свого царства і славу радості свого багатства впродовж ста вісімдесяти днів,

 

Пир продолжался сто восемьдесят дней, и в течение всего этого времени царь Артаксеркс показывал огромное богатство своего царства и великолепную красоту и богатство своего дворца.

коли сповнилися дні шлюбу, цар зробив прийняття народам, що знайшлися в місті, упродовж шести днів у дворі царського дому,

 

Когда прошли эти сто восемьдесят дней, царь Артаксеркс устроил во внутреннем саду царских палат ещё один пир, который продолжался семь дней. На пир были приглашены все, кто находился в столичном городе Сузах, от самого знатного до самого незначительного человека.

прикрашеному вісоном і льняними гобеленами на вісонових і багряних шнурках, на золотих і срібних кубах на мармурових і кам’яних стовпах. Були золоті та срібні лежаки на кам’яній долівці зі смарагдового і пінійського каменя, мармурового каменя і прозорі покривала, різнорідно прикрашені квітами, довкруги були розкладені рози.

 

Этот внутренний сад был отделан белыми и синими льняными драпировками, которые прикреплялись шнурами из белого льна и пурпурной ткани, висящиx на серебряных кольцах и мраморных столбах. Там были ложа, сделанные из золота и серебра. Эти ложа были установлены на полу, выложенном мозаикой из порфира, мрамора, перламутра и других дорогих камней.

Були золоті, срібні та гранатові чаші, мала чаша вартістю тридцять тисяч талантів, багато солодкого вина, яке пив сам цар.

 

Напитки подавались в золотых сосудах, и один сосуд был не похож на другой! И было там очень много царского вина, ибо царь был очень щедр.

Але це прийняття не було проведено за законом, саме так захотів цар і заповів економам виконати бажання його та людей.

 

Он приказал своим слугам давать каждому гостю столько вина, сколько тот пожелает. И слуги, разносившие вино, повиновались царю.

Цариця Астіна зробила прийняття жінкам у царських приміщеннях, де перебував цар Артаксеркс.

 

Царица Астинь тоже устроила пир для женщин в царских палатах.

А на сьомий день, ставши веселим, цар сказав Аманові, Вазанові, Таррі, Воразові, Затолтові, Аватазові й Тараві, сімом євнухам, прислужникам царя Артаксеркса,

 

На седьмой день пира царь был в весёлом, приподнятом настроении от выпитого вина. Он отдал приказ семи евнухам, которые служили ему. Эти евнухи были: Мегуман, Бизфа, Харбона, Бигфа, Авагфа, Зефар и Каркас.

привести до нього царицю, щоб її поставити царицею, покласти їй вінець і показати її всім володарям, і її красу — народам, бо була вродливою.

 

Он приказал этим семи евнухам привести к нему царицу Астинь в царской короне. Она должна была прийти для того, чтобы показать свою красоту вождям и знатным людям, ибо царица была очень красива.

Та не послухалася його цариця Астіна, щоб прийти з євнухами. Цар же, засмутившись і розлютившись,

 

Но когда слуги передали царице Астинь царский приказ, она отказалась прийти. Тогда царь очень разгневался.

сказав своїм друзям: Так мовила Астіна, отже вчиніть над цим закон і суд!

 

У царя был обычай спрашивать у мудрецов совета о законе и наказаниях. И царь Артаксеркс поговорил с мудрецами, которые понимали закон

І прийшли до нього Аркесей, Сарсатей і Малисеар, володарі персів і мідійців, що були близькими до царя, які першими сиділи із царем,

 

и были его приближёнными. Их звали Каршена, Шефар, Адмафа, Фарсис, Мерее, Марсена и Мемухан — семь самых знатных князей Персидских и Мидийских. У них были особые привилегии видеть царя. Они были самыми важными в царстве.

і сповістили йому за законами, що слід зробити із царицею Астіною, бо вона не виконала те, що було наказане царем через євнухів.

 

Царь спросил этих людей: "Как по закону нужно поступить с царицей Астинь? Она не подчинилась приказанию царя Артаксеркса, переданному ей через евнухов".

І промовив Мухей до царя і володарів: Не одного царя прогнівила цариця Астіна, а також усіх володарів і вождів царя,

 

Тогда Мемухан ответил царю в присутствии других приближённых: "Царица Астинь поступила плохо. Она виновна перед царём, вождями и всем народом из всех областей царя Артаксеркса.

бо і їм сказано слова цариці, а також те, як вона відповіла цареві. Тож так, як вона відмовила цареві Артаксерксові,

 

Я говорю это, потому что все остальные женщины услышат о том, что сделала царица Астинь и перестанут повиноваться своим мужьям. Они скажут своим мужьям: "Царь Артаксеркс приказал привести царицу Астинь, а она отказалась прийти".

так сьогодні й інші жінки тиранів, володарів персів і мідійців, почувши те, що нею було сказане цареві, відважаться подібно не вшанувати своїх чоловіків.

 

Сегодня жёны персидских и мидийских вождей услышали о том, что сделала царица. И эти женщины, зная, как поступила царица, будут то же говорить и знатным вождям царя. И непочтительность и злоба будут повсюду.

Отже, якщо цар вважає, нехай буде виданий царський наказ, і нехай напишеться за законами мідійців і персів, і хай не буде іншого потрібно, і нехай цариця більше не ввійде до нього, і нехай цар дасть її царство жінці, кращій за неї.

 

Если царю угодно, вот мой совет: пусть царь издаст царский указ, и пусть он будет записан в персидских и мидийских законах, которые не могут быть изменены, о том, что Астинь больше никогда не будет входить к царю Артаксерксу. А её царский сан пусть царь передаст другой, которая лучше её.

І хай слухаються царського закону, який тільки зробить у своєму царстві, і так хай усі жінки віддадуть пошану своїм чоловікам, від багатого аж до бідного.

 

Когда царский указ будет объявлен во всех уголках его огромного царства, все женщины, станут оказывать почтение своим мужьям, от самого знатного до самого незначительного".

І слово сподобалося цареві та володарям, і цар учинив так, як сказав Мухей.

 

Царь и его знатные приближённые были очень довольны этим советом. И царь Артаксеркс сделал так, как посоветовал Мемухан.

І він послав по всьому царстві, по країнах за їхнім словом, щоб у них був страх у їхніх домах.

 

Он разослал письма во все части своего царства. В каждую область он послал письма, написанные на языке этой области. Каждому народу он послал письма на его родном языке. Эти письма объявляли каждому на его родном языке, что всякий мужчина должен быть господином в своей семье.