Луки 1 глава

Євангелія від св. Луки
Українська Біблія. Турконяк → Cовременный перевод WBTC

 
 

Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас, [1]
 
Многие уже пытались описать события, происшедшие среди нас,

і як нам передали їх ті, які з самого початку були очевидцями й служителями Слова,
 
рассказанные нам очевидцами, от начала видевшими происходившее и служившими Богу, провозглашая слово Его.

то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле,
 
Тщательно изучив всё от начала и до конца, я решил записать для тебя, достопочтенный Феофил, последовательное изложение всех событий,

щоб ти переконався в достовірності науки, якої навчився.
 
чтобы ты был уверен в достоверности того, чему учили тебя.

У дні Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета.
 
Во времена, когда Ирод был правителем Иудеи, жил священник по имени Захария, который принадлежал к роду священника Авии. Его жена была из рода Аарона. Её звали Елисавета.

Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови.
 
Оба они были праведны перед Богом, и беспрекословно повиновались всем заповедям и уставам Господним.

Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постаріли в днях своїх.
 
Но у них не было детей, потому что Елисавета была бесплодна, и они оба были уже в преклонных годах.

Одного разу, коли він за своєю денною чергою служив перед Богом,
 
Однажды, когда пришло время его роду служить в храме и Захария должен был служить, как священник, перед Богом,

за звичаєм священства випало йому ввійти до Господнього храму, щоб кадити.
 
по обычаю священнослужителей ему выпало войти в храм Господний и кадить.

А весь народ під час кадіння молився знадвору.
 
В то время, как он кадил, множество народа стояло снаружи и молилось.

І з’явився йому Господній ангел, який стояв праворуч кадильного жертовника.
 
Тогда явился Захарии ангел Господний. Он стоял справа от алтаря, на котором курился ладан.

Захарія, коли побачив, жахнувся, його охопив страх.
 
Увидев ангела, Захария растерялся и очень испугался.

Та ангел промовив до нього: Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і даси йому ім’я Іван.
 
Ангел же сказал ему: "Не бойся, Захария! Твоя молитва услышана: твоя жена Елисавета родит тебе сына, и ты назовёшь его Иоанном.

І буде тобі радість та потіха, і багато хто зрадіє з його народження.
 
Он принесёт тебе радость и счастье. Многие будут рады его рождению,

Бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Святим ще з лона своєї матері.
 
ибо Иоанн будет велик перед Господом. Он не будет пить вина и крепких напитков и с рождения своего будет исполнен Святого Духа.

І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога;
 
Иоанн вернёт многих иудеев Господу Богу.

і він ітиме перед Ним у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних — до мудрості праведних, щоби приготувати Господу підготовлений народ.
 
Исполненный такой же мощи и силы духа, как и Илия, он будет предвестником Господа, примиряя отцов с детьми, обращая на путь истинный тех, кто не повинуется велениям Божьим, чтобы подготовить народ к приходу Господа".

І промовив Захарія до ангела: Із чого я про це дізнаюся? Адже я старий, та й дружина моя постаріла в днях своїх.
 
Тогда Захария сказал ангелу: "Как я узнаю, что это правда? Ведь я стар, и жена моя стара".

У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, — той, хто стоїть перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це.
 
В ответ ангел сказал ему: "Я — Гавриил, предстоящий перед Богом. Я послан говорить с тобой и сообщить тебе эту добрую весть.

І ось ти будеш мовчати і не зможеш говорити до того дня, поки це збудеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які сповняться свого часу!
 
Но знай, ты будешь нем и не сможешь говорить до того самого дня, пока не свершится это, ибо ты не поверил моим словам, которые исполнятся в назначенное время".

Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він затримувався у храмі.
 
Народ снаружи ждал появления Захария и удивлялся, почему он так долго не выходит из храма.

Коли він вийшов, то не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі, а він говорив до них знаками й залишався німим.
 
А выйдя, он не смог говорить с ними, и они поняли, что в храме ему было видение. Захария объяснялся знаками и оставался нем.

І коли закінчилися дні його служіння, він пішов до свого дому.
 
Дни его службы подошли к концу, и Захария вернулся домой.

А після тих днів його дружина Єлизавета зачала й таїлася п’ять місяців, кажучи:
 
Спустя некоторое время жена его, Елисавета, зачала и скрывалась ото всех пять месяцев, говоря:

Так мені вчинив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоби зняти мою ганьбу перед людьми.
 
"Наконец Господь смилостивился надо мной, сняв с меня позор перед людьми".

А на шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галилейського міста, названого Назаретом,
 
Когда Елисавета была на шестом месяце, Ангел Гавриил был послан Богом в город Назарет в Галилее

до діви, зарученої із чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви — Марія.
 
к девственнице, обручённой с человеком по имени Иосиф. Иосиф был из рода Давида, имя же девственницы было Мария.

І, прийшовши до неї, сказав: Радій [2] , сповнена благодаті! Господь з тобою, [благословенна ти між жінками].
 
Гавриил пришёл к ней и сказал: "Приветствую Тебя! Господь с Тобою! Будь благословенна".

Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання.
 
Но она была смущена этими словами и думала, что бы это приветствие могло значить.

Та ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
 
И ангел сказал ей: "Не бойся, Мария, ибо Ты обрела милость Божью.

І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус.
 
Слушай! Ты зачнёшь и родишь Сына, и назовёшь Его Иисусом.

Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида,
 
Он будет велик, и Его будут называть Сыном Всевышнего. Господь Бог даст Ему престол Давида, Отца Его.

і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!
 
Он вовеки будет править народом Иакова, и Его царству не будет конца".

І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?
 
Мария спросила у ангела: "Как же будет это, если я не замужем?"

У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим.
 
Ангел ответил ей: "Святой Дух снизойдёт на Тебя, и власть Всевышнего осенит Тебя. Поэтому Дитя, которое родится, будет носить имя Сына Божьего.

Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці;
 
Твоя родственница Елисавета в старости своей тоже зачала сына. Все считали её бесплодной, но вот уже шесть месяцев, как она беременна.

тому що жодне слово не буває у Бога безсилим!
 
Для Бога нет ничего невозможного".

А Марія промовила: Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм! І ангел відійшов від неї.
 
Мария сказала: "Я слуга Господа. Пусть сбудется со Мною, что ты сказал." И ангел удалился.

Тими днями Марія, вставши, поспішно пішла в гірську місцевість, до міста Юдиного.
 
Тогда Мария собралась и с поспешностью пошла в город, находившийся в горах Иудеи.

Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
 
Войдя в дом Захарии, она приветствовала Елисавету.

Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. Єлизавета сповнилася Святим Духом
 
Когда Елисавета услышала голос Марии, случилось так, что ребёнок в ней забился, и она исполнилась Святого Духа.

і вигукнула гучним голосом, промовляючи: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби!
 
Елисавета воскликнула: "Благословенная из благословенных! Благословен ребёнок, которого Ты носишь!

І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла мати мого Господа?
 
Мать Господа моего пришла ко мне! За что мне выпало такое счастье?!

Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі.
 
Ибо, когда я услышала Твой голос, ребёнок забился во мне, ликуя.

Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом!
 
Благословенна поверившая, что свершится сказанное Ей Господом".

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,
 
Мария сказала:

і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм,
 
"Хвалу воздаёт Господу душа Моя, и ликует дух Мой о Боге, Спасителе Моём,

бо Він зглянувся на покору раби Своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди,
 
ибо обратил Он взгляд на ничтожную слугу Свою. Отныне благословенной будут называть Меня люди,

бо зробив мені велике Сильний! І святе Ім’я Його,
 
ибо Всемогущий — да святится Имя Его — сотворил для Меня великое.

і милість Його з роду в рід для тих, хто боїться Його.
 
Из поколения в поколение Он милует тех, кто почитает Его.

Він показав силу руки Своєї, розсіяв гордих думками сердець їхніх,
 
Он показал силу руки Своей и рассеял гордых в помышлениях их сердец,

скинув сильних з престолів і підняв покірних,
 
низложил властителей и возвысил смиренных,

голодним дав достаток, а багатих відіслав ні з чим.
 
алчущих исполнил благ, богатых отослал ни с чем.

Пригорнув Ізраїля, слугу Свого, щоби згадати милість,
 
Бог помог Своему народу, что служит Ему, и послал ему милость Свою.

як і проголосив нашим батькам — Авраамові та роду його аж до віку!
 
Он исполнил обещанное нашим предкам, Аврааму и детям его, во веки веков".

Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому.
 
Пробыв с Елисаветой около трёх месяцев, Мария вернулась домой.

А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина.
 
Елисавете пришло время родить, и она родила сына.

Почули сусіди та її родина, що Господь щедро злив Свою милість на неї, і раділи разом з нею.
 
Её соседи и родственники услышали, что Господь был милостив к ней, и радовались с нею.

Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарією.
 
На восьмой день пришли делать обрезание ребёнку и хотели назвать его Захарией, по имени отца. Но Елисавета сказала:

Та озвалася його мати й сказала: Ні, хай буде названий Іваном!
 
"Нет, назовём его Иоанном".

А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям.
 
Собравшиеся сказали ей: "Никого из твоих родственников так не зовут".

Тож знаками питали його батька, як хотів би його назвати.
 
И стали знаками спрашивать отца, каким именем он хотел бы назвать ребёнка.

Попросивши дощечку, написав слова: Його ім’я — Іван! І всі здивувалися.
 
Захария попросил дощечку для письма и написал: "Имя ему — Иоанн". И все удивились.

У ту мить відкрилися його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.
 
Дар речи тотчас же вернулся к Захария, и он начал говорить и восхвалять Бога.

І страх напав на всіх їхніх сусідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідали про всі ці події.
 
Тут всех объял страх, и по всей горной стране Иудейской люди говорили обо всём, что произошло,

Усі, хто почув це, брали до свого серця, запитуючи: Ким же буде ця дитина? Бо Господня рука була з нею!
 
и каждый, кто слышал об этом, размышлял: "Кто же будет этот ребёнок? Ибо воистину сила Господня с ним".

Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, промовляючи:
 
Отец Иоанна Захария исполнился Святого Духа и стал возвещать людям о том, что свершится:

Благословенний Господь, Бог Ізраїля, бо Він відвідав і викупив Свій народ,
 
"Благословен будь Господь, Бог Израиля, ибо Он пришёл помочь народу Своему и освободил его.

Він підніс нам ріг [3] спасіння у домі Свого слуги Давида,
 
Он дал нам могущественного Спасителя из рода слуги Своего Давида,

як заповідав устами святих Своїх відвічних пророків,
 
как и обещал Он много лет назад через святых пророков.

що спасе нас від наших ворогів і з руки всіх, хто ненавидить нас,
 
Бог обещал спасти нас от врагов и ненавистников.

щоб виявити милість нашим батькам і згадати Свій святий Завіт,
 
Бог обещал даровать милость Свою отцам нашим и всегда помнить о Своём священном договоре с ними.

Який дотримає клятву, котру Він дав нашому батькові Авраамові,
 
Этот договор был клятвой, которую Он дал Аврааму, праотцу нашему,

щоб ми визволилися з руки ворогів і без страху
 
что избавит нас от врагов, чтобы могли мы безбоязненно служить Ему

служили Йому у святості й праведності, доки будемо жити.
 
свято и праведно всю нашу жизнь.

І ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо ти йтимеш перед Господом, щоби приготувати Йому дорогу;
 
А ты, дитя моё, будешь называться пророком Всевышнего, ибо ты будешь идти впереди Господа, возвещая людям Его приход.

щоби дати пізнати Його народові спасіння через прощення їхніх гріхів;
 
Ты возвестишь людям о спасении, ибо отпустятся им грехи их.

аби через превелике милосердя нашого Бога, в якому нас відвідає Схід з висоти,
 
По великой милости Божьей воссияет нам новый день с небес,

освітити тих, які перебувають у темряві та в смертній тіні, і спрямувати наші ноги на дорогу миру!
 
и Бог поможет тем, кто живёт во тьме и в вечном страхе перед смертью, и укажет нам путь к вечному миру".

А дитина росла й міцніла духом, перебуваючи в пустелях до дня свого з’явлення перед Ізраїлем.
 
Ребёнок рос, креп духом и жил в пустыне до дня своего появления перед народом Израиля.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.