Повторення 1 глава

П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону
Українська Біблія. Турконяк → Cовременный перевод WBTC

 
 

Ось слова, які Мойсей промовив до всього Ізраїлю за Йорданом, у пустелі, на заході, поблизу Червоного моря, між Фараном, Тофолом, Ловоном, Авлоном та Катахризеєм.
 
Вот какие слова сказал Моисей израильскому народу, когда они были за рекой Иордан, в пустыне к востоку от Иордана, против Суфа, между пустыней Фаран и городами Тофелом, Лаваном, Асирофом и Дизагавом.

З Хориву до гори Сиїр, до Кадис-Варни подорож триває одинадцять днів.
 
На путь от Хорива через горы Сеира в Кадес-Варни уходит одиннадцать дней,

І сталося, — сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця, Мойсей промовив до всіх ізраїльських синів, переказуючи все, що Господь заповів йому щодо них.
 
но с того времени, как израильский народ покинул Египет, и до того, как они пришли на то место, прошло сорок лет. В первый день одиннадцатого месяца сорокового года Моисей говорил с народом и передал им всё, что повелел Господь.

Після розгрому Сеона, царя аморейців, який жив у Есевоні, та Оґа, царя Васану, який жив в Астароті й у Едраїні,
 
Это произошло после победы Господа над Сигоном, царём Аморрейским, который жил в Есевоне, и Огом, царём Васанским, жившим в Аштерофе и Едреи.

в землі Моав, за Йорданом, Мойсей почав роз’яснювати цей закон, кажучи:
 
Израильский народ был на левом берегу реки Иордан в земле Моавитской, когда Моисей начал объяснять, что повелел Господь, и сказал:

Господь, наш Бог, промовив до нас на Хориві, кажучи: Досить вам жити на цій горі!
 
"Господь, Бог наш, говорил с нами на горе Хориве и сказал: "Вы долго оставались на той горе,

Розвертайтеся, рушайте і йдіть на гору аморейців та в усі околиці Арави: на гору і на рівнину, на південь і на узбережжя, у землю ханаанців та в Антиливан, аж до великої ріки Євфрат.
 
так отправляйтесь же в горы, где живут аморреи, и по всей округе, идите в долину Иордана, в горы, на западные склоны, в Негев и на побережье морское. Пройдите через землю Ханаанскую и через Ливан до самой великой реки Евфрат.

Ось Я віддав вам цю землю. Увійдіть у неї й заволодійте землею, яку Я поклявся вашим батькам, Авраамові, Ісаакові та Якову, дати їм та їхнім нащадкам після них.
 
Я отдаю вам эту землю, идите и возьмите её. Я обещал дать эту землю вашим предкам, Аврааму, Исааку и Иакову, обещал отдать эту землю им и их потомкам"".

Того часу я звернувся до вас, кажучи: Я не в змозі носити вас сам.
 
Моисей сказал: "Я и тогда сказал вам, что не смогу один быть вам предводителем,

Господь, ваш Бог, розмножив вас так, що кількісно вас сьогодні — як небесних зірок!
 
теперь же вас ещё больше! Господь, Бог ваш, умножил ваше число, и сегодня вас столько, сколько звёзд на небе!

Нехай Господь, Бог ваших батьків, додасть до вас в тисячу разів більше, ніж вас є зараз, і нехай поблагословить вас, як Він і сказав вам, —
 
Да умножит вас Господь, Бог предков ваших, тысячекратно против сегодняшнего числа! Да благословит Он вас, как обещал!

та як я зможу сам нести ваші клопоти, ваш характер та ваші суперечки?
 
Я же один не могу печься о вас и разрешать все ваши споры!

Візьміть собі мудрих, досвідчених та розсудливих мужів у ваших племенах, і я поставлю їх провідниками над вами.
 
Изберите себе по нескольку человек из каждого колена, и я сделаю их вашими предводителями. Изберите тех, у кого есть разумение и опыт.

А ви відповіли мені й мовили: Річ, що ти сказав учинити, — добра!
 
Вы сказали: "Так и сделаем".

Тож я взяв з-поміж вас мудрих, досвідчених і розсудливих мужів і поставив їх тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими, десяцькими та писарями для ваших суддів, щоб вони провадили вас.
 
И вот я взял мудрых и опытных людей, избранных вами из каждого колена, и сделал их вашими предводителями. Так я установил над вами тысячников, сотников, пятидесятников, десятников и дал вам также надзирателей в каждом колене вашем.

Того часу я звелів вашим суддям, кажучи: Вислуховуйте суперечки між вашими братами і справедливо розсуджуйте справи між будь-яким чоловіком та його братом чи захожим.
 
Тогда я сказал судьям: "Выслушивайте споры братьев и судите справедливо, спорят ли между собой двое израильтян или израильтянин и чужестранец.

На суді не зважай на особу, суди так малого, як і великого, не поступайся перед особою жодного чоловіка, бо суд — Божий. А якщо якась справа буде для вас заважка, то приносьте її до мене, — і я її вислуховуватиму.
 
Не считайте, что один человек важнее другого, выслушивайте и малого и великого. Никого не бойтесь, ибо суд — дело Божие; а если дело слишком трудно для вас, обратитесь ко мне, и я рассужу".

І того часу я дав вам усі настанови, які ви маєте виконувати.
 
И дал я вам тогда повеление обо всём, что вам надлежит делать".

Вирушивши з Хориву, ми пішли через усю ту велику і страшну пустелю, яку ви бачили, до аморейської гори, як Господь, наш Бог, звелів нам, і прибули до Кадис-Варни.
 
"И тогда, повинуясь Господу, Богу нашему, мы отправились с Хорива в горную страну аморреев, прошли через огромную и страшную пустыню, которую вы видели, и пришли в Кадес-Варни.

І я сказав вам: Ідіть до аморейської гори, яку Господь, ваш Бог, дає вам.
 
Я вам сказал: "Вы пришли в горную страну аморреев, которую Господь, Бог наш, даёт нам.

Ось Господь, ваш Бог, віддав вам перед вашим обличчям цю землю. Підіймайтеся, заволодійте нею, як Господь, Бог ваших батьків, сказав вам. Не бійтеся і не будьте полохливі.
 
Смотрите же, вот она! Поднимитесь и возьмите себе эту землю! Господь, Бог ваших предков, повелел вам сделать это! Не бойтесь и ни о чём не беспокойтесь!"

Тоді ви всі прийшли до мене і сказали: Пошлімо попереду себе чоловіків, нехай вони оглянуть для нас ту землю й нехай сповістять нам відомості про дорогу, якою ми підійматимемося, та про міста, в які ввійдемо.
 
И тогда вы пришли ко мне и сказали: "Давай сначала пошлём несколько человек, чтобы они осмотрели эту землю. Пусть разведают, в чём её сила и в чём слабость, а потом пусть возвратятся и скажут, какой дорогой нам идти и через какие города".

Сподобалось мені те слово, тож я взяв з-поміж вас дванадцять чоловіків, — по одному чоловіку на плем’я.
 
Мысль эта мне понравилась, и Я выбрал из вашего числа 12 человек, по одному от каждого колена.

Розвернувшись, вони піднялися на гору, пішли до Долини Виноградного Грона та обстежили її.
 
И вот они ушли и, поднявшись в горы, пришли в долину Есхол и осмотрели её.

Відтак взяли у свої руки плодів тієї землі, принесли до нас та казали: Добра та земля, яку Господь, наш Бог, дає нам!
 
Набрав плодов этой земли, они принесли их и рассказали нам об этой земле. "Господь, Бог наш, даёт нам хорошую землю", — сказали они.

Та ви не захотіли йти і не послухалися веління Господа, вашого Бога.
 
Вы же отказались идти в ту землю, отказались повиноваться Господу, Богу вашему,

Ви нарікали по своїх наметах і казали: Господь вивів нас з Єгипетської землі з ненависті до нас, — щоб видати нас в руки аморейців, аби вигубити нас.
 
разошлись по своим шатрам и стали жаловаться, говоря: "Господь, из ненависти к нам, вывел нас из страны Египетской только для того, чтобы нас истребили аморреи!

Куди ж ми йдемо? Ваші брати відняли ваше серце, кажучи: Це великий, численний, сильніший від нас народ та великі, укріплені мурами до небес міста! Навіть синів велетнів ми там бачили.
 
Куда же нам теперь идти? Наши братья испугали нас своими рассказами. "Народ там крупнее и выше нас! — сказали они. — Города большие, и стены их до самого неба! И мы видели там исполинов!""

Тоді я сказав вам: Не лякайтеся, не бійтеся їх!
 
Я сказал вам: "Не страшитесь и не бойтесь этого народа!

Господь, ваш Бог, Який іде попереду, перед вашим обличчям, — це Він воюватиме разом з вами проти них — саме так, як Він учинив із вами в Єгипетській землі
 
Господь, Бог ваш, пойдёт впереди вас и будет сражаться за вас, как сделал это в Египте. Вы видели, что Он шёл впереди вас там

та в цій пустелі, де ви бачили, як Господь, твій Бог, вигодовував тебе, немов би хтось з людей вигодовував свого сина, упродовж усієї дороги, яку ви пройшли, поки дійшли до цього місця.
 
и в пустыне, видели, что Господь Бог нёс вас, как отец несёт сына, и привёл вас невредимыми к этому месту".

Та в цьому слові ви не повірили Господу, вашому Богові,
 
И всё-таки вы не верили Господу, Богу вашему!

Який іде попереду вас під час подорожі, щоб вибирати для вас місце, ведучи вас вночі — у вогні, показуючи вам дорогу, якою вам іти, а вдень — у хмарі.
 
Во время ваших скитаний Он шёл впереди вас и находил вам место, где поставить стан, шёл впереди вас ночью в огне, а днём в облаке, указывая вам путь".

Господь почув ваші слова і, розгнівавшись, поклявся, кажучи:
 
"Господь услышал ваши речи, разгневался и поклялся, сказав:

Ніхто із цих чоловіків не побачить тієї доброї землі, яку Я поклявся дати їхнім батькам, —
 
"Вы — народ, полный зла, и потому никто из вас не увидит доброй земли, обещанной Мною вашим предкам,

за винятком Халева, сина Єфонії: він побачить її, і йому та його синам Я дам землю, по якій він ходив, бо він тримався того, що Господнє.
 
только Халев, сын Иефоннии, увидит её. Я дам Халеву и его потомкам землю, по которой он прошёл, ибо Халев исполнил всё, что Я повелел".

Через вас Господь розгнівався і на мене, кажучи: Ти також туди не ввійдеш!
 
Из-за вас Господь разгневался и на меня и сказал: "Моисей, и ты тоже не вступишь на эту землю,

Ісус, Навина син, який стоїть поруч з тобою, — він туди ввійде! Підбадьор його, бо це він передасть її у спадщину Ізраїлю.
 
Иисус, сын Навина, твой помощник, вступит на эту землю. Ободряй Иисуса, ибо он поведёт за собой израильский народ, чтобы они владели этой землёй".

І всі малі діти, які сьогодні ще не знають добра і зла, — вони туди ввійдуть, їм Я її віддам, і вони заволодіють нею.
 
И сказал нам Господь: "Вы сказали, что враг захватит ваших детей, но эти дети вступят на ту землю. Они ещё слишком молоды, чтобы отличить добро от зла, и потому Я отдам им эту землю, и ваши дети овладеют ею.

Повернувши назад, ви пішли отаборитися в пустелю, у напрямку до Червоного моря.
 
А вы поверните и отправляйтесь обратно в пустыню по дороге, ведущей к Красному морю".

Тоді ви відповіли мені й сказали: Згрішили ми перед Господом, нашим Богом. Ми піднімемось на гору і воюватимемо — саме так, як Господь, наш Бог, велів нам. Кожний з вас узяв своє військове знаряддя, і, зібравшись, ви піднялися на гору.
 
"Моисей, — сказали вы тогда, — мы согрешили против Господа, но теперь мы пойдём и сразимся, как повелел нам Господь, Бог наш". И каждый из вас перепоясался своим оружием, думая, что вам будет легко захватить эту горную страну.

Та Господь сказав мені: Скажи їм: Не підіймайтеся і не воюйте, бо Мене немає з вами, — щоб ви не були розгромлені перед вашими ворогами!
 
Господь же сказал мне: "Скажи народу, чтобы они не поднимались туда и не сражались, ибо Меня не будет с ними, и враги одолеют их".

І я говорив вам це, та ви мене не послухали; ви переступили Господнє веління і, упершись, таки піднялися на гору.
 
Я говорил с вами, но вы не слушали и отказывались повиноваться Господу, считая, что можете полагаться на свои силы. Вы поднялись в горы,

Та назустріч вам вийшов амореєць, який жив на тій горі, і вони погнали вас, як це роблять бджоли, і громили вас від Сиїру аж до Ерми.
 
но живущие там аморреи вышли сразиться с вами и погнались за вами, словно пчелиный рой, и гнали вас от Сеира до самой Хормы.

Тоді, сівши, ви плакали перед Господом, та Господь не слухав вашого голосу і не зважав на вас.
 
Тогда вы пришли назад и воззвали к Господу о помощи, но Господь отказался слушать вас,

І ви сиділи [1] в Кадисі багато часу — стільки часу, скільки ви тоді сиділи.
 
и вы остались в Кадесе на долгое время".



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.