2 Тимофія 1 глава

Друге послання св. апостола до Тимофія
Українська Біблія. Турконяк → Cовременный перевод WBTC

Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, за обітницею життя, що в Ісусі Христі, —

От Павла, Апостола Христа Иисуса, волей Божьей посланного проповедовать об обещании жизни во Христе Иисусе,

до Тимофія, улюбленого сина: благодать, милість і мир, від Бога Отця та Ісуса Христа, Господа нашого.

к Тимофею, сыну возлюбленному. Благодать, милость и мир тебе от Бога Отца и от Христа Иисуса, Господа нашего.

Дякую Богові, Якому від предків служу із чистим сумлінням, що постійно, вдень і вночі, пам’ятаю про тебе в моїх молитвах,

Я возношу благодарность Богу, Кому служу, как делали предки мои, с чистой совестью. Я поминаю тебя постоянно в моих молитвах днём и ночью.

бажаючи бачити тебе, згадуючи твої сльози, аби наповнитися радістю.

Я жажду повидать тебя, вспоминая твои слезы обо мне и исполняясь радости.

Згадую твою щиру віру, яка спочатку оселилася у твоїй бабусі Лоїді та у твоїй матері Євникії; я впевнений, що вона є і в тобі.

Вспоминаю твою искреннюю веру, ранее жившую в бабке твоей Лоиде и твоей матери Евнике. Я убеждён, что она присуща и тебе.

Я тому нагадую тобі це, щоб ти зігрівав Божий дар, який є в тобі через покладання моїх рук.

По этой причине я напоминаю тебе: продолжай поддерживать пламя дара Божьего, полученного тобою, когда я возложил на тебя свои руки.

Адже Бог не дав нам духа страху, але духа сили, любові й розсудливості.

Ибо Бог даровал нам не духа боязни, а духа силы, любви и самообладания.

Тому не соромся свідчити про нашого Господа, ні мене — Його в’язня. Але злигодні за Євангеліє перенось силою Бога,

Так не стыдись же быть свидетелем Господа нашего и не стыдись меня, находящегося в тюрьме ради Него, а воссоединись со мной в страдании за благовестие, ибо Бог дал нам на то силы.

Який спас нас і покликав святим покликанням, — не за наші діла, але згідно зі Своїм наміром і благодаттю, яка дана нам в Ісусі Христі ще перед вічними часами;

Он спас нас и призвал нас к святой жизни не потому, что мы что-то сами совершили, но со Своим собственным намерением и по благодати Своей, которую Он уже даровал нам во Христе Иисусе ещё до начала времени,

тепер же вона відкрилася через з’явлення Спасителя нашого Ісуса Христа, Який знищив смерть, а життя і нетління освітив Євангелієм,

но лишь теперь показал её нам через пришествие Христа Иисуса, Спасителя нашего. Он уничтожил смерть и принёс жизнь и бессмертие через благовестие.

для якого я поставлений проповідником, апостолом і вчителем [язичників].

Я был поставлен проповедником для распространения этого благовестия, Апостолом и учителем.

Через це я і страждаю, але не соромлюся, бо знаю, Кому я повірив, і переконаний, що Він має силу зберегти довірене мені до того дня.

По этой причине принимаю я также все эти страдания. Но я не стыжусь, ибо знаю, в ком моя вера, и убеждён, что Он способен сохранить то, что было доверено мне до того дня.

За приклад май здорові слова, які ти від мене почув у вірі й любові, що в Ісусі Христі.

Прими же за образец то благотворное учение, которое ты услышал от меня с верой и любовью, которые мы нашли во Христе Иисусе,

Добре, довірене тобі, збережи Святим Духом, Який живе в нас.

храни драгоценный клад с помощью Духа Святого, живущего в нас.

Ти знаєш, що від мене відвернулися всі, хто в Азії, між ними й Фіґел та Гермоґен.

Как известно тебе, все те, кто из Азии, покинули меня, в том числе Фигелл и Ермоген.

Нехай Господь дасть милість домові Онисифора, адже багато разів він давав мені відраду і не соромився моїх кайданів.

Милость Божья со всем семейством Онисифора, ибо он многократно утешал меня и не стыдился того, что я в тюрьме.

Але коли він прибув у Рим, то наполегливо шукав мене — і знайшов.

Наоборот, когда он прибыл в Рим, то разыскивал меня усердно, пока не нашёл.

Нехай же дасть йому Бог знайти милість від Господа того дня! А скільки він послужив мені в Ефесі, ти краще знаєш.

Так пусть же Господь пошлёт ему милость Божью в тот день. Ты сам знаешь, как усердно он служил мне, когда был в Ефесе.

« 6 глава 2 глава »