Иакова 1 глава

Соборное послание Иакова
Cовременный перевод WBTC → Переклад Хоменка

От Иакова, раба Божьего, и Господа Иисуса Христа всем людям Божьим, рассеянным по миру, приветствия! поклон!

Яків, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що у розсіянні, привіт!

Братья мои, с великой радостью принимайте всякие испытания,

Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам.

зная, что ваша вера, пройдя через испытание, порождает терпение.

Ви знаєте, що іспит вашої віри виробляє витривалість,

И это терпение должно оказать своё действие, так что вы достигнете совершенства и полноты, и не будет в вас изъяна.

за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.

Если у кого-то из вас недостаточно мудрости, то он должен испросить у Бога, Который щедро дарует людям и не ищет недостатков, и Бог даст ему.

Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться.

Но просить вы должны с верою, без всякого сомнения, ибо сомневающийся подобен морской волне, гонимой ветром и колеблемой.

Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер.

Сомневающийся думает о двух разных вещах одновременно и непостоянен в своих поступках.

Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; —

Такой человек не должен думать, что получит от Господа что-либо.

людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх дорогах.

Брат, который в нужде, должен гордиться тем, что Бог дал ему богатство духовное.

Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням,

Богатый же должен гордиться тем, что Бог послал ему смирение, ибо он исчезнет, подобно дикому цветку.

а багатий — пониженням своїм, бо й він промине так, мов цвіт трави.

Солнце восходит, наступает палящий зной, и цветок увядает от зноя, лепестки его опадают, и погибает красота его. Так же и богатые исчезнут со всеми делами своими.

Зійшло бо пекуче сонце й траву висушило, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів'яне.

Блажен, кто подвергается испытаниям, ибо, пройдя через них, он получит венец жизни вечной, обещанной Богом тем, кто любит Его.

Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять.

Никто из подвергаемых искушению не должен говорить: "Это искушение послано Богом", ибо Бог не имеет ничего общего со злом и никого не искушает.

Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, і сам він не спокушає нікого;

Но каждого искушают его же собственные желания, которые завлекают его и держат в плену.

кожний спокушається своєю власною пожадливістю, яка його притягає і зводить.

Желание подобно женщине, которая зачала грех и породила его, грех же, когда утвердится, порождает смерть.

А потім пожадливість, завагітнівши, породжує гріх; гріх же, здійснений, — породжує смерть.

Так не позволяйте же себе обманываться, мои возлюбленные братья.

Не вводьте, мої любі брати, самих себе в оману.

Всякий добрый и совершенный дар приходит свыше, от Отца, Создавшего свет небесный. Бог постоянен и неизменен.

Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якого нема ані зміни, ані тіні переміни.

Он решил сделать нас Своими детьми через истинное послание, чтобы мы стали самыми важными среди всех Его созданий.

Він забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов первістками його створінь.

Возлюбленные братья, всегда стремитесь больше слушать, чем говорить, и не поддавайтесь гневу с лёгкостью,

Знайте, мої улюблені брати: хай кожен буде скорий до слухання, повільний до говорення, непоквапний до гніву,

ибо гнев людской мешает жить праведно, как это угодно Богу.

бо гнів людини не чинить справедливости Божої.

Так отрекитесь же от всякой нечистоты и зла вокруг и примите с кротостью учение Божье, насаждаемое в сердца ваши, ибо оно может спасти ваши души.

Тому, відкинувши всякий бруд та останок злоби, прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі.

Поступайте согласно учению Божьему, а не просто внимайте ему бесцельно, ибо если вы только слушаете, то обманываете себя.

Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи.

Если кто-то только внимает учению Божьему, но не следует ему, то уподобляется тому, кто рассматривает своё лицо в зеркале:

Бо хто лише слухає слово, але його не чинить, той подібний до чоловіка, що розглядає у дзеркалі обличчя, яке має від природи:

увидит себя, отойдёт и забудет тотчас, как выглядит.

ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він.

А кто внимательно изучает совершенный закон Божий, приносящий свободу людям, и ведёт себя согласно ему, применяя его на деле, а не забывает, выслушав, тот блажен будет в своих поступках.

Хто ж пильно заглядає в досконалий закон свободи й у ньому перебуває, — не як слухач-забудько, а як виконавець діла, — той щасливий у ділі своїм.

Если кто-то считает себя благочестивым, но не обуздывает своего языка, то он лишь обманывает себя, и всё его благочестие ничего не стоит.

Коли хтось уявляє собі, що він побожний, а не стримує язика, лиш обманює своє серце, побожність того марна.

Истинное же благочестие, угодное Богу, ничем не запятнанное и чистое перед Богом и Отцом, выражается в заботе о вдовах и сиротах, нуждающихся в помощи, и в сохранении себя неосквернённым от мира.

Чиста побожність і безплямна перед Богом і Отцем ось у чому полягає: відвідувати сиріт та вдовиць у їхнім горі і чистим берегти себе від світу.

« 28 глава 2 глава »