К Титу 1 глава

Послание к Титу
Cовременный перевод WBTC → Сучасний переклад

От Павла, слуги Божьего и Апостола Иисуса Христа, посланного распространять веру избранных людей Божьих и познание истины, проявляемой в нашей преданности Богу,

Вітання від Павла, слуги Божого й апостола Ісуса Христа. Мене було послано поширювати віру Богом обраних людей і сприяти повному пізнанню істини, що пов’язана з відданим служінням Богові,

и тем самым принести избранникам Божьим надежду на жизнь вечную. Бог, Кто не лжёт, обещал это ещё до начала времён

і таким чином дати обраним Богом людям надію на вічне життя. Бог, Який не обманює, пообіцяв вічне життя ще до початку часів.

и в нужное время объявил слово Своё, проповедь которого была мне доверена по воле Бога, Спасителя нашего.

У належний час Він відкрив Слово Своє в проповіді, дорученій мені наказом Бога, нашого Спасителя.

Я пишу тебе, Тит, моему истинному сыну по вере, которую мы разделяем. Благодать, милость и мир тебе от Бога Отца и от Христа Иисуса, Спасителя нашего.

Пишу я до Тита, мого істинного сина у нашій спільній вірі. Благодать і мир тобі від Бога Отця і від Ісуса Христа, Спасителя нашого.

Я оставил тебя на Крите вот по какой причине: чтобы ты привёл в порядок то, что осталось не закончено, и поставил по всем городам старейшин, как я наказал тебе:

Я залишив тебе на Криті ось для чого: щоб ти довів до пуття незакінчене і настановив старійшин у всіх містах, як я тобі наказував.

тех, кто безупречен в своём поведении, у кого одна жена, верующие дети, кого нельзя обвинить в распутстве и непокорстве.

Треба поставити людей цілком бездоганних, які мають лиш одну жінку [1] і діти яких також повинні вірити,[2] і не повинні бути звинуваченими в розпусті й непокорі.

Блюститель должен быть безупречен в поведении своём как тот, кому доверен труд Божий. Он не должен вести себя вызывающе, не должен быть вспыльчивым и нетерпеливым, не должен иметь пристрастия к вину, не должен быть склонным к дракам, не должен стремиться к нечестной наживе.

Старійшина, [3] як той, кому довірена Божа робота, мусить бути бездоганним, незухвалим, врівноваженим, не повинен бути п’яницею, запальним або корисливим.

Он должен быть гостеприимным, любить добро, должен быть благоразумен, вести благочестивый образ жизни, быть предан Богу, владеть собой.

Він повинен бути гостинним, розсудливим, має любити все добре, жити праведно, бути побожним, мусить володіти собою.

Он должен также неуклонно придерживаться истинных наставлений, полученных вами, чтобы он мог наставлять других поучениями благотворными и опровергать тех, кто против истины.

Він має твердо дотримуватися правдивого Послання, якого його навчали, щоб заохочувати людей істинним [4] Словом Божим і спростовувати хибні вчення.

Это очень важно, ибо немало есть возмутителей, которые говорят о бесполезном и смущают других. Особенно имею я в виду иудеев.

Це дуже важливо, оскільки є багато заколотників, які верзуть нісенітниці і вводять в оману інших. Я кажу особливо про віруючих-юдеїв.[5]

Их следует заставить замолчать. Они разрушают целые семьи, проповедуя то, что не следует, и делают это ради постыдной наживы.

Їх необхідно змусити замовкнути. Вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи того, чого не повинні навчати. І роблять це для того, щоб домогтися вигоди нечесним шляхом!

Один из их же собственных пророков сказал: "Критяне всегда были лжецами, злобными и ленивыми обжорами".

Один із їхніх пророків сказав: «Критяни — завжди брехуни, злі й ледачі ненажери».

Это правдивое утверждение. Поэтому всегда обличайте их со всей строгостью, чтобы они придерживались истинной веры

Це правда. Отже, завжди суворо докоряйте їм, щоб вони стали здоровими в своїй вірі,

и не обращали внимания на иудейские россказни и указания тех, кто отвернулся от истины.

і більше не звертали уваги на юдейські міфи чи на заповіді тих, хто відвернувся від істини.

Для чистых всё чисто, но для тех, кто запятнан грехом и не верит, ничто не чисто. Мысли у таких стали злыми, а совесть нечистой, и познание истины для них загублено.

Для чистих усе чисте, а для заплямованих гріхом і невіруючих немає нічого чистого. Їхній розум і сумління опоганені.

Они утверждают, что знают Бога, но своими поступками отрицают Его. Они достойны презрения, ибо непокорны и доказали, что неспособны совершать никакие добрые поступки.

Вони твердять, що знають Бога, та вчинками своїми зрікаються Його. Вони гидкі й непокірливі, й довели, що неспроможні ні на які добрі діла.

« 4 глава 2 глава »