1 Адже є місце срібла, звідки приходить, і місце золота, де воно очищується.
2 Бо і залізо видобувається із землі, і мідь рубається подібно до каменя.
3 Він поклав чин темряві, і Він досліджує всякий кінець. Камінь, темрява і тінь смерті,
4 а переривання потоку через порох. Ті ж, хто забуває праведну дорогу, знемогли від смертних людей.
5 Земля — з неї вийде хліб, а під нею наче повернувся вогонь.
6 Її каміння — місце сапфіру, і порох — її золото.
7 Стежка — не пізнала її пташина, і не доглянуло її око грифа.
8 Не потоптали її сини зарозумілих, не прийшов на неї лев.
9 Він простягнув Свою руку на круту скелю і вивернув гори з коренем.
10 Він розірвав річкові вири, і моє око побачило все дорогоцінне.
11 Він відкрив глибини рік, показав Свою силу на світлі.
12 А де знайдено мудрість? Яке ж місце вміння?
13 Смертна людина не знає її дороги, і не знайдеться між людьми.
14 Безодня сказала: Немає в мене! І море сказало: Немає зі мною!
15 Не дасть місце сховища за неї, і не зважиться срібло їй на заміну.
16 Не прирівняється до офірського золота, до дорогоцінного онікса чи сапфіра.
17 З нею не зрівняється золото і скло, і золотий посуд не буде їй на заміну.
18 Величні речі та кришталь не згадаються, ти ж шануй мудрість понад те, що всередині.
19 Вона не буде прирівняна до топазу Ефіопії, не прирівняється до чистого золота.
20 А де знайдеться мудрість? Яким же є місце вмілості?
21 Це скрите перед кожною людиною і сховане від небесних птахів.
22 Згуба і смерть сказали: Ми ж почули чутку про неї!
23 Бог добре проклав її дорогу, Він же знає її місце.
24 Адже Він бачить усю піднебесну, знаючи все те, що в землі, що Він створив,
25 вагу вітрів і міру води.
26 Коли Він зробив так, то розрахував дощ, і дорогу при гуркоті грому.
27 Тоді Він її побачив і визнав її, приготувавши, дослідив.