1 Нагадуй людям, щоб корилися правителям та владі, слухалися їх, щоб були готові до добрих справ,
2 не зводили ні на кого наклеп, хай будуть мирними й лагідними, чемними з усіма людьми.
3 Кажу так, бо й ми були колись нерозумні, неслухняні й обдурені. Ми були рабами пристрастей та різноманітних утіх. Ми жили у злобі та заздрощах. Нас ненавиділи, і ми ненавиділи одне одного.
4 Та виявилися доброта й любов Бога, Спасителя нашого, до всього людства.
5 Він урятував нас, і це сталося не через те, що ми зробили в праведності, а завдяки Його милосердю. Він спас нас омовінням, в якому люди народжуються знову й оновлюються завдяки Святому Духові.
6 Він щедро пролив на нас Святий Дух через Ісуса Христа, Спасителя нашого.
7 Нас названо невинними завдяки милості Божій, ми могли стати спадкоємцями вічного життя, в чому і є наша надія.
8 Це істинні слова. Я хочу, щоб ти говорив про це впевнено, щоб ті, хто повірив у Бога, прагнули чинити добро і те, що гідне хвали й корисне людям.
9 Цурайся нерозумних суперечок, різних балачок про родоводи, чвар і сварок про Закон, бо вони безкорисні й марні.
10 Уникай тих, хто після першого, а потім і другого попередження все ж таки й продовжує чинити розбрат.
11 Бо ти знаєш, що така людина відвернулася від правильного шляху й грішить. Вона сама себе засудила.
12 Коли я пришлю до тебе Артема чи Тихика, то зроби все від тебе залежне, щоб прийти до Никополя і зустріти мене, бо я вирішив там перезимувати.
13 Роби все від тебе залежне, щоб допомогти законнику Зині й Аполлосу у всьому, що їм потрібно для подорожі, щоб нічого їм не бракувало.
14 Наші люди повинні навчитися дбати про те, як творити добро й допомагати усім, хто потребує допомоги, щоб життя їхнє не було безплідне.
15 Всі, хто зі мною, вітають тебе. Вітай і ти всіх, хто любить нас у вірі. Нехай благодать Божа буде з усіма вами.
К этой главе нет комментариев.