1 Хронік

Адам, Сит, Енос, Каїнан, Малелеїл, Яред, Енох, Матусала, Ламех, Ной. Сини Ноя: Сим, Хам, Яфет. Сини Яфета: Ґамер, Маґоґ, Мадай, Йован, Еліса, Товел, Мосох і Тірас. Сини Ґамера: Асханаз, Ріфат і Торґама. Сини Йована: Еліса, Тарсіс, Кітійці та Родійці.

Сини Хама: Хус і Месраїм, Фуд і Ханаан. Сини Хуса: Сава, Евілат, Савата, Реґма і Севеката. Сини Реґми: Сава і Удадан. І Хус породив Неврода. Він був першим велетнем-мисливцем на землі.

Сини Сима: Елам, Ассур і Арфаксад, Сала, Евер, Фалек, Раґав, Сирух, Нахор, Тара, Авраам.

Ось сини Авраама: Ісаак й Ізмаїл. Це — роди первородного Ізмаїла: Навеот і Кидар, Навдеїл, Мавсан, Масма, Ідума, Масси, Ходдад, Теман, Єттур, Нафес і Кедма. Це — сини Ізмаїла. Це — сини Хеттури, наложниці Авраама: і народила йому Земврана, Єксана, Мадана, Мадіяма, Совака, Соя. Сини Єксана: Сава і Дедан. Сини Мадіяма: Ґефа, Офер, Епох, Авіда і Елдаа. Усі вони — сини Хеттури.

Авраам породив Ісаака. Сини Ісаака: Ісав і Яків. Сини Ісава: Еліфас, Раґуїл, Єул, Єґлом і Коре. Сини Еліфаса: Теман і Омар, Софар, Ґоотам, Кенез і від Тамни — Амалик. Сини Раґуїла: Нахет, Заре, Соме і Мозе.

Сини Сиїра: Лотан, Совал, Севеґон, Ана, Дисон, Осар, Десон. І сини Лотана: Хоррі, Еман, Елат і Намна. Сини Совала: Ґолам, Манахат, Ґевил, Сов і Онам. Сини Севегона: Ая і Ана. Син Ани: Десон. Сини Дисона: Емерон, Есеван, Єтран і Харран. Сини Осара: Валаан, Зукан і Йокан. Сини Десона: Ос і Арран.

Ось це їхні царі: Валак, син Веора, назва його міста — Деннава. Валак помер, а замість нього зацарював Йовав, син Зари з Восорри. Помер і Йовав, а замість нього зацарював Асом із землі Теманів. І Асом помер, а замість нього зацарював Адад, син Варада, який побив Мадіяма на рівнині Моава, назва його міста — Ґеттем. Адад помер, а замість нього зацарював Самаа з Масекки. Помер і Самаа, а замість нього зацарював Саул з Роовота, що біля ріки. І Саул помер, а замість нього зацарював Валаеннон, син Аховора. Помер і Валаеннон, син Аховора, а замість нього зацарював Адад, син Варада, назва його міста — Фоґор. І Адад помер.
Володарями Едома були: володар Тамна, володар Ґола, володар Єтет, володар Елівамас, володар Ілас, володар Фінон, володар Кезез, володар Теман, володар Мавсар, володар Меґедіїл, володар Ірам. Це володарі Едома.

Ось імена синів Ізраїля: Рувим, Симеон, Леві, Юда, Іссахар, Завулон, Дан, Йосиф, Веніамін, Нефталим, Ґад, Асир. Сини Юди: Ір, Авнан, Силон, — троє. Народилися вони йому від дочки Саваса, ханаанки. І був Ір, первенець Юди, негідний перед Господом, і Він його вбив. І його невістка Тамара народила йому Фареса і Зару. Усіх синів Юди — п’ятеро.

Сини Фареса: Арсон і Ємуїл. Сини Зари: Замврі, Етан, Еман, Халхал і Дара, — усіх п’ятеро. Сини Хармія: Ахар, який був у дорозі Ізраїлю, котрий не послухав на прокляття. Сини Етана: Азарія.

Сини Есерона, які йому народилися: Ірамеїл, Рам, Халев і Арам. Арам породив Амінадава, Амінадав породив Наасона, володаря дому Юди, Наассон породив Салмона, Салмон породив Вооза, Вооз породив Овида, Овид породив Єссея, Єссей породив свого первенця Еліява, другий — Амінадав, третій — Самаа, четвертий — Натанаїл, п’ятий — Раддей, шостий — Асом, сьомий — Давид. Їхні сестри — Саруя і Авіґея. Сини Саруї: Авесса, Йоав і Асаїл, — троє. Авіґея народила Амессу. І батько Амесси — Йотор, ізмаїлець.

Халев, син Есерона, породив від жінки Ґазуви і Єріот. Ось це її сини: Йоасар, Совав і Орна; і померла Ґазува, і взяв собі Халев Ефрату, і народила йому Ора. Ор породив Урію, Урія породив Веселеїла.

Після цього ввійшов Есерон до дочки Махіра, батька Ґалаада, і він узяв її, а він був шістдесятилітній, і вона народила йому Сеґува. Сеґув же породив Яіра. І було в нього двадцять три міста в Ґалааді. І взяв Ґедсур і Арам села Яіра від них, Канат і села його, шістдесят міст. Усі вони — сини Махіра, батька Ґалаада. Після того, як помер Есерон, Халев прибув до Ефрати. І жінка Есерона (Авія) народила йому Асхода, батька Текоя.

Синами Єремеїла, первенця Есерона, були: первенець Раам, Ваана, Аран і Асом, його брат. В Єремеїла була інша жінка, її ім’я — Атара. Це є матір Озома. Синами Рама, первенця Єремеїла, були: Маас, Ямін і Акор. Синами Озома були: Самей і Ядай. Ось сини Самея: Надав і Авісур. Ім’я жінки Авісура — Авіхела, вона народила йому Ахавара і Моліда. Сини Надава: Салад і Аффем. Салад помер, не маючи дітей. Син Аффема: Ісеміїл. Син Ісеміїла: Сосан. Сини Сосана: Ахлей. Сини Ядая: Ахісамей, Єтер, Йонатан. Єтер помер, не маючи дітей. Ось сини Йонатана: Фалет і Озаза. Вони були синами Єремеїла.

У Сосана не було синів, але тільки дочки. У Сосана слуга — єгиптянин, його ім’я Йохил, і дав Сосан свою дочку за жінку Йохилові, своєму слузі, і вона народила йому Еттія. А Еттій породив Натана, Натан породив Заведа, Завед породив Афалила, Афалил породив Овида, Овид породив Іуя, Іуй породив Азарію, Азарія породив Хеллиса, Хеллис породив Елеаса, Елеас породив Сосомея, Сосомей породив Салума, Салум породив Єхемія, Єхемія породив Елісама.

Ось сини Халева, брата Єремеїла: Маріса, його первенець, це — батько Зіфа. Сини Маріси: батько Хеврона. Сини Хеврона: Корей, Тапус, Реком і Семаа. Семаа породив Раема, батька Єркаана, а Єркаан породив Самея. Його син — Маон, Маон — батько Ветсура. Ґефа, наложниця Халева, народила Аррана, Моса і Ґезуе. Арран породив Ґезуя. Ось сини Ядея: Ражем, Йоатам, Ґесром, Фалет, Ґефа і Саґаф. А наложниця Халева, Моха, народила Савера і Тархну. Вона ж народила Сафаґа, батька Мармини, Сауа, батька Махавина і батька Ґеваї. А дочка Халева — Асха. Це були сини Халева.
Сини Ора, первенця Ефрати: Совал, батько Каріятіаріма, Саломон, батько Вифлеєма, Арім, батько Ветґедора. А синами Совала, батька Каріятіаріма, були: Араа, Есій, Амманіт, Емосфей, місто Яіра, Еталім, Міфітім, Ісаматім і Імасараїм. З них вийшли саратейці та естаолейці. Сини Саломона: Вифлеєм, Нетофатій, Атарот дому Йоава і половина Манатія, Ісарей, батьківщини писарів, які проживають у Явесі, Тарґатіїм, Саматіїм, Сокатіїм. Це — кінейці, які походять від Месими, батька дому Рихава.

Ось це — сини Давида, які народилися йому в Хевроні: первенець Амнон від Ахінаами, єзраелітки, другий — Даниїл від Авіґеї, кармилійки, третій — Авесалом, син Мохи, дочки Толмея, царя Ґедсура, четвертий — Адонія, син Анґіти, п’ятий — Сафатія від Авіталі, шостий — Єтраам від Аґли, його жінки. Шестеро народилися йому в Хевроні, і він там царював сім років і шість місяців. А тридцять три роки він царював у Єрусалимі. І ці народилися йому в Єрусалимі: Самаа, Совав, Натан і Соломон, — четверо від Вирсавії, дочки Аміїла, а також Іваар, Елісама, Еліфалет, Наґей, Нафаґ, Януей, Елісама, Еліада і Еліфалет, — дев’ятеро. Це всі сини Давида, за винятком синів від наложниць, і Тимара — їхня сестра.

Сини Соломона: Ровоам, його син Авія, його син Аса, його син Йосафат, його син Йорам, його син Охозія, його син Йоас, його син Амасія, його син Азарія, його син Йоатан, його син Ахаз, його син Езекія, його син Манасія, його син Амон, його син Йосія. Сини Йосії: первенець Йоанан, другий — Йоаким, третій — Седекія, четвертий — Салум. Сини Йоакима: його син Єхонія, його син Седекія. Сини Єхонії: Асир, його син Салатіїл, Мелхірам, Фадей, Санесар, Єкемія, Осамо і Денетій. Сини Салатіїла: Зоровавел і Семей. Сини Зоровавела: Мосоллам, Ананія, Саломіта, їхня сестра, Асувей, Оол, Варахія, Асадія і Асоваезд, — п’ятеро. Ось сини Ананії: Фаллетія, його син Ісая, його син Рафая, його син Орна, його син Авдія, його син Сехенія. Син Сенехії: Самея. Сини Самея: Хаттус, Йоіл, Марі, Ноадія і Сафат, — шестеро. Сини Ноадія: Елітенан, Езекія і Езрікам, — троє. Ось сини Елітенана: Одуя, Еліасів, Фалая, Акун, Йоанан, Далая і Анані, — семеро.

Сини Юди: Фарес, Арсон, Хармі, Ор, Сувал і Рая, — його син. І Сувал породив Єта, Єт породив Ахімія і Лаада. Це — роди Саратія. Ось це сини Етама: Єзраїл, Раґма і Явас, а ім’я їхньої сестри — Есилеввон. Фануїл — батько Ґедора, Азир — батько Осана. Це — сини Ора, первенця Ефрата, батька Вифлеєма. І в Саура, батька Текоя, були дві жінки: Аода і Тоада. Аода народила йому Охазама, Іфада, Темана і Астирана. Усі вони — сини Аода. Це сини Тоади: Сарет, Саар і Етнан. Кос породив Енова і Савива. І нащадки брата Рихава, сина Яріма.

Іґавис був найславнішим зі своїх братів. Матір дала йому ім’я Іґавис, кажучи: Я народила як та, яка терпить болі. І Іґавис прикликав Бога Ізраїля, кажучи: Якщо Ти справді поблагословиш мене і помножиш мої границі, і Твоя рука буде зі мною, то даси розуміння, щоб не принизити мене! І Бог навів усе, що той просив.

Халев, батько Асхи, породив Махіра, він — батько Ассатона. Ассатон породив Ватрефана, Фессия і Тану, батька міста Нааса, брата Еселона, кенезійця. Це — мужі Рифи. Сини Кенеза: Ґотоніїл і Сарая. А син Ґотоніїла: Атат. Манатій породив Ґофера. Сарая породив Йоава, батька Аґеаддаїра, бо були майстрами. Ось сини Халева, сина Єфоннії: Іра, Ала і Ноом. Син Али: Кенез. Його син — Ґезеїл, Амиахі, Зафа, Заіра і Есераїл. Сини Езрія: Єтер, Морад, Афер і Ялон. Єтер породив Марона, Семея і Марета, батька Естемона. А його жінка (вона — Адія) народила Яреда, батька Ґедора, Авера, батька Сохона, і Єктіїла, батька Зана. Це — сини Ґелії, дочки фараона, яку взяв Морид.

Ось сини жінки Ідуї, сестри Нахема: Далія — батько Кеїли, і Семейон — батько Йомана. Ось сини Наїма, батька Кеїла: Аґармі та Естемої, махатієць. Сини Семіона: Амнон і Рана, син Анана, і Тілон. Сини Ісея: Зоат і сини Зоата. Сини Силома, сина Юди: Ір, батько Лиха, Лаада, батько Мариса, і роди сімей виробників вісону з дому Есова, Йоакім, мужі Хозива, Йоас і Сараф, які поселилися в Моаві. І він переназвав їх Аведирін атукіїн. Це — гончарі, які живуть в Натаїмі й Ґадирі, із царем вони стали сильними в його царстві й там проживали.

Сини Симеона: Намуїл і Ямін, Ярів, Заре, Саул. Його син — Салем, його син — Мавасам, його син — Масма, його син — Амуїл, його син — Савуд, його син — Закхур, його син — Семей. Синів у Семея — шістнадцять і три дочки. А в їхніх братів не було багато синів. Усі їхні покоління не розмножилися так, як сини Юди. Вони поселилися у Вирсавії, Самі, Моладі, Есирсуалі, у Валаа, Воасомі, Туладі, Ватуїлі, Ермі, Секлаґу, Ветмархавоті, половині Сосіма і в домі Варумсеоріма. Це — їхні міста аж до царя Давида. Їхні поселення: Етам, Інреммон, Токкан і Есан, п’ять міст. Усі їхні оселі довкола цих міст аж до Ваала. Це — їхнє володіння і їхній перелік.

Мосовав, Ємолох, Йосія, син Амасії, Йоіл (а він є сином Ісавії), син Сарая, син Асіїла, Еліоинай, Якава, Ясуя, Асая, Едіїл, Ізмаїл, Ваная, Зуза, син Сефея, сина Аллона, сина Єдія, сина Самарія, сина Самея. Це ті, які перераховані під іменами володарів у їхніх поколіннях, і в їхніх родах по батьківській лінії дуже розмножилися. Вони пішли аж до підходу до Ґерари, аж до сходу Ґаю, щоб шукати пасовиська для їхньої худоби. І знайшли багаті й добрі пасовиська, і перед ними була простора земля, мир і спокій, бо раніше там були мешканцями дехто із синів Хама. Та в дні Езекії, царя Юди, прийшли ті, які записані по імені, і знищили їхні доми, а мінейців, яких там знайшли, їх вони зробили закляттям аж до цього дня і поселилися замість них, бо там — пасовиська для їхньої худоби. І деякі з них, із синів Симеона, пішли до гори Сиїр, — п’ятдесят мужів. Фалеттія, Ноадія, Рафая і Озіїл, сини Єсія, — їхні володарі. Вони розгромили рештки тих, хто залишився з Амалика, і поселилися там аж до цього дня.

Сини Рувима, первенця Ізраїля. (Адже він — первенець, та коли він піднявся на ліжко свого батька, той віддав його благословення своєму синові Йосифові, синові Ізраїля, і він не був визнаний як первенець, бо Юда був могутній силою між своїми братами, і вождь — з нього, а благословення належало Йосифові). Сини Рувима, первенця Ізраїля: Енох і Фаллус, Арсон і Хармій. Сини Йоіла: Семей і Ванея, його син. І сини Ґуґа, сина Семея: його син Міха, його син Риха, його син Ваал, його син Веіра, якого переселив Таґлатфалназар, цар Ассирії. Він — володар Рувима. Його брати в його роді, в їхньому переписі, за їхніми родами: Володар Йоіл, Захарія, Валек, син Озуза, син Сама, син Йоіла. Він жив в Ароірі, під Нававом, Веелмаоном, а на сході він проживав аж до підходу до пустелі від ріки Євфрату, бо багато їхньої худоби в ґалаадській землі. У дні Саула вони розпочали війну проти мешканців, і в їхні руки попали ті, котрі жили в наметах, включно з усіма тими, які на сході Ґалааду.

Сини Ґада проживали напроти них у Васані, аж до Селхи. Йоіл — первенець, Сафам — другий, і Яній — писар у Васані. А їхні брати за своїми родами по батьківській лінії: Михаїл, Мосоллам, Гевей, Йорей, Яхан, Зує і Овид, — семеро. Це — сини Авіхела, сина Урії, сина Ідея, сина Ґалаада, сина Михаїла, сина Ісея, сина Юрія, сина Завухама, сина Авдіїла, сина Ґунія, — володар родини по батьківській лінії. Жили вони в Ґалааді, у Васані, в їхніх поселеннях і всіх околицях Сарона аж до їхнього виходу. Перелік усіх складено в дні Йоатама, царя Юди, і в дні Єровоама, царя Ізраїля.

Сини Рувима, Ґада і половини племені Манасії із синів сильних, мужі, які носять щити і меч, і які натягають лук, вишколені до війни, сорок чотири тисячі сімсот шістдесят, хто виступає в лавах. Вони вели війну з аґаринцями, ітурейцями, нафісейцями і надавейцями, і перемогли їх, і в їхні руки були передані аґарейці та всі їхні поселення, бо закликали до Бога у війні, і Він їх вислухав, оскільки вони надіялися на Нього. І вони взяли в полон їхнє майно, п’ять тисяч верблюдів і двісті п’ятдесят тисяч овець, дві тисячі ослів і сто тисяч людських душ. Адже численні полягли побитими, бо війна — від Бога. І вони поселилися там замість них аж до переселення.

А половина племені Манасії поселилася в землі від Васана аж до Ваалермона, Саніра і гори Аермон. У Лівані вони стали особливо численними. А це — проводирі їхніх родин по батьківській лінії: Офер, Ісей, Еліїл, Есдріїл, Єрмія, Одунія і Єдіїл, мужі, могутні силою, мужі славні, володарі їхніх родин по батьківській лінії. Та вони відступили від Бога їхніх батьків, і пішли за богами народів землі, яких Бог вигнав з-перед них. І Бог підняв на Ізраїля дух Фалоха, царя Ассирії (дух Таґлафталназара, царя Ассирії) і переселив Рувима, Ґада та половину племені Манасії, і відвів їх у Халах, Хавор і до ріки Ґозан — аж до цих днів.

Сини Левія: Ґедсон, Каат і Мерарій. І сини Каата: Амврам і Іссаар, Хеврон і Озіїл. Сини Амврама: Аарон і Мойсей, та Маріам. Сини Аарона: Надав, Авіюд, Елеазар та Ітамар. Елеазар породив Фінееса, Фінеес породив Авісуя, Авісуй породив Вокея, Вокей породив Озія, Озій породив Зарея, Зарей породив Маріїла, Маріїл породив Амарія, Амарія породив Ахітова, Ахітов породив Садока, Садок породив Ахімааса, Ахімаас породив Азарію, Азарія породив Йоанана, Йоанан породив Азарію. Цей служив у домі, який збудував Соломон в Єрусалимі. Азарія породив Амасія, Амасія породив Ахітова, Ахітов породив Садока, Садок породив Салома, Салом породив Хелкію, Хелкія породив Азарію, Азарія породив Сарея, Сарей породив Йосадака.

Сини Левія: Ґедсон, Каат і Мерарій. Це — імена синів Ґедсона: Ловеній і Семей. Сини Каата: Амврам і Іссаар, Хеврон і Озіїл. Сини Мерарія: Моолій і Омусій. Це — роди Левія за їхніми родинними лініями. У Ґедсона, у його сина Ловенія: його син Єет, його син Земма, його син Йоах, його син Аддій, його син Зара, його син Єтрій. Сини Каата: його син Амінадав, його син Корей, його син Асір, його син Елкана, його син Авіасаф, його син Асір, його син Таат, його син Уріїл, його син Озія, його син Саул. Сини Елкани: Амасій і Ахімот, його син Елкана, його син Суфій, його син Наат, його син Еліяв, його син Ідаер, його син Елкана. Сини Самуїла: первенець Саній і Авія. Сини Мерарія: Моолій, його син Лівеній, його син Семей, його син Оза, його син Сомея, його син Анґія, його син Асея.

Це ті, кого Давид настановив для керування співаками в домі Господа, коли встановили на постійно ковчег, і вони служили перед наметом дому свідчення на гуслах, аж доки Соломон не збудував Господній дім у Єрусалимі, і стали за своїм присудом на своїх службах. Це ті, які стояли, і їхні сини — із синів Каата: Еман, співак, син Йоіла, сина Самуїла, сина Елкани, сина Ідада, сина Еліїла, сина Тія, сина Суфа, сина Елкани, сина Мета, сина Амасії, сина Елкани, сина Йоіла, сина Азарії, сина Сафанія, сина Таата, сина Асіра, сина Авіасафа, сина Корея, сина Іссаара, сина Каата, сина Левія, сина Ізраїля. І його брат — Асаф, який стояв у нього справа. Асаф, син Варахії, сина Самая, сина Михаїла, сина Маасія, сина Мелхія, сина Атанія, сина Зарея, сина Адія, сина Етана, сина Замми, сина Семея, сина Іха, сина Ґедсона, сина Левія. А сини Мерари, їхнього брата, були зліва. Етан, син Кісея, сина Авдія, сина Малоха, сина Асевія, сина Амессія, сина Хелкія, сина Амасея, сина Ванія, сина Семмира, сина Моолія, сина Мусія, сина Мерари, сина Левія. Їхні брати за їхніми родинами по батьківській лінії — левіти, дані на всяке діло служіння намету Божого дому.

Аарон та його сини кадили ладаном на жертовнику всепалень і на жертовнику для кадіння в усіх справах Святого святих, і щоб надолужити за Ізраїль в усьому, що заповів Мойсей, Божий раб. Це — сини Аарона: його син Елеазар, його син Фінеес, його син Авісуй, його син Вокей, його син Озій, його син Зарей, його син Маріїл, його син Амарія, його син Ахітов, його син Садок, його син Ахімаас.

А це їхні поселення в їхніх селах, в їхніх околицях: синам Аарона, родинним лініям Каата, оскільки їм так випав жереб, то дали їм Хеврон в землі Юди та його околиці довкола нього. А поля цього міста і його села віддали Халевові, синові Єфонії. Синам Аарона дали міста-сховища: Хеврон, Ловну та її околиці, Селну та її околиці, Естамо та його околиці, Єттар та його околиці, Давір та його околиці, Асу та її околиці, Атту та її околиці, Васамус та його околиці, з племені Веніаміна — Ґавею та її околиці, Ґалемет та його околиці, Анхох та його околиці. Усіх їхніх міст — тринадцять міст, — за їхніми родинними лініями.

А синам Каата, які залишилися з родів по батьківській лінії із племені, з половини племені Манасії, жеребом дали десять міст. І синам Ґедсона за їхніми родами по батьківській лінії з племені Іссахара, з племені Асира, з племені Нефталима, з племені Манасії у Васані дали тринадцять міст. І синам Мерари за їхніми родами по батьківській лінії з племені Рувима, з племені Ґада, з племені Завулона жеребом дали дванадцять міст. Сини Ізраїля дали левітам міста та їхні околиці. І ці міста, які назвали по імені, дали в спадок з племені синів Юди і з племені синів Симеона.

І деяким з родів по батьківській лінії синів Каата були міста їхнього володіння з племені Єфрема. І дали йому міста-сховища: Сихем та його околиці на горі Єфрема, Ґазер та його околиці, Єкмаам та його околиці, Веторон та його околиці, Еґлам та його околиці, Ґетреммон та його околиці, і з половини племені Манасії — Анар та його околиці, Євлаам та його околиці за родами по батьківській лінії синам Каата, які залишилися.

Синам Ґедсона з родів по батьківській лінії половини племені Манасії — Ґолан з Васана та його околиці, Асирот та його околиці; з племені Іссахара — Кедес та його околиці, Девері та його околиці, Давор та його околиці, Анам та його околиці; з племені Асира — Масал та його околиці, Аваран та його околиці, Ікак та його околиці, Роов та його околиці; з племені Нефталима — Кедес в Галилеї та його околиці, Хамот та його околиці, і Каріятем та його околиці. Решті синів Мерари дали з племені Завулона — Реммон та його околиці й Таххію та її околиці, а з другого боку Йордану — Єрихон на заході Йордану. З племені Рувима — Восор у пустелі та його околиці, Ясу та її околиці, Кадимот та його околиці, Мофаат та його околиці. З племені Ґада — Рамот ґалаадський та його околиці, Маанем та його околиці, Есевон та його околиці і Язир та його околиці.

А щодо синів Іссахара: Тола, Фуа, Ясув і Семерон, — четверо. Сини Толи: Озій, Рафея, Єріїл, Єму, Євасам і Самуїл, володарі родин по батьківській лінії; в Толи — могутні силою, за їхніми родоводами їхня загальна кількість у дні Давида складала двадцять дві тисячі шістсот. Син Озія — Єзрій, а сини Єзрія: Михаїл, Овдія, Йоіл і Єсія, — п’ятеро, усі володарі. А з ними (згідно з їхніми родоводами за їхніми родинами по батьківській лінії) могутні, готові стати в лави на війну, — тридцять шість тисяч, оскільки завели багато жінок і дітей. І їхні брати в усіх родинних лініях Іссахара могутні силою, кількість їх усіх — вісімдесят сім тисяч.

Сини Веніаміна: Вале, Вахір і Ядіїл, — троє. Сини Вали: Асевон, Озій, Озіїл, Єрімот і Урія, — п’ятеро, володарі родин по батьківській лінії, могутні силою. Їхня загальна кількість — двадцять дві тисячі тридцять чотири. Сини Вахіра: Замарія, Йоас, Еліезер, Елітенан, Амарія, Єрімот, Авію, Анатот і Ґемеет. Усі вони — сини Вахіра. Їхня загальна кількість за їхніми родами (володарі їхніх родин по батьківській лінії, могутні силою) — двадцять тисяч двісті. Син Ядіїла: Валаан. Сини Валаана: Яус, Веніамін, Аот, Ханана, Зетан, Рамессей і Ахісаар. Усі вони — сини Ядіїла, володарі батьків, могутні силою, — сімнадцять тисяч двісті, які в силі виходять воювати. Сапфін, Апфін і сини Раома; син його — Аер.

Сини Нефталима: Ясіїл, Ґоній, Іссіїр і Салом, сини Валая.

Сини Манасії: Асеріїл, якого народила його наложниця Сура, — вона народила Махіра, батька Ґалаада. І Махір взяв жінку Амфінові й Мамфінові. Ім’я його сестри — Мооха. Ім’я другого сина — Салпаад. Вони народили Салпаадові дочок. А Мооха, жінка Махіра, народила сина, і він дав йому ім’я — Фарес, ім’я його брата — Сорос, його син — Улам. А син Улама: Вадан. Це — сини Ґалаада, сина Махіра, сина Манасії. Його сестра Малехет народила Ісадека, Авієзера і Маела. А синами Семіра були: Яем, Сихем, Лакей і Аніям.

Сини Єфрема: Сотала і його син Варад, його син Таат, його син Елеада, його син Номеей, його син Заред, його син Сотеле, Езер і Елеад. Та мужі Ґета, які народилися в тій землі, убили їх, бо вони спустилися захопити їхню худобу. І Єфрем, їхній батько, плакав багато днів, тож його брати прийшли потішити його. І він увійшов до своєї жінки, і вона завагітніла, і народила сина, і він дав йому ім’я Вараґа, бо сказав: Зло сталося в моєму домі! А з тими, які залишилися, він збудував Нижній і Верхній Веторон. Сини Озана: Сеїра і Рафи — його сини, Расеф і Тале — його сини, Таен — його син. У його сина Лаадана: його син Аміюд, його син Елісама, його син Нум, його син Єсуе. Їхнє володіння і їхнє місце проживання: Ветиль і його села, на сході Наарана, на заході Ґазера і його села; Сихем і його села аж до Ґаяна, і його села. І аж до границь синів Манасії: Ветсаан і його села, Таанах і його села, Валад і його села, Маґеддо і його села, Дор і його села. У них поселилися сини Йосифа, сина Ізраїля.

Сини Асира: Ємна, Ісуа, Ісуі та Веріґа, і Соре, їхня сестра. Сини Веріґи: Хавер і Мелхіїл, це — батько Верзети. Хавер породив Яфалита, Самира, Хотама і Солу, їхню сестру. Сини Яфалита: Фесехій, Вамаїл і Асіт. Це — сини Яфалита. Сини Семмира: Ахіураоґа, Ова, Арам і Ваниелам. Його брати: Софа, Імана, Селлис і Амал. Сини Софи: Хухій, Арнафар, Суал, Варій, Імари, Совал, Од, Семма, Саліса, Єтран і Веіра. Сини Єтера: Іфіна, Фасфа і Ара. Сини Оли: Орех, Аніїл і Расія. Усі вони — сини Асира, усі володарі своїх родинних ліній, вибрані, могутні силою, володарі-проводирі. Їх число, щоб воювати в лаві, їхня загальна кількість — двадцять шість тисяч чоловік.

Веніамін породив Вала, свого первенця, Асвила — другим, Аара — третім, Ноа — четвертим і Рафу — п’ятим. Синами Вали були: Адер, Ґира, Авіюд, Авісуя, Ноома, Ахія, Ґира, Софарфак і Оїм. Це — сини Аода. Це — володарі родинних ліній тих, які живуть в Ґавеї, і їх переселили в Манахат; Ноома, Ахія і Ґира. Він полонив їх і породив Наану і Ахіхода. Саарим породив на рівнині Моава після того, як він відіслав Осім і Вааду, своїх жінок. І від своєї жінки Ади він породив Йовава, Севія, Місу, Мелхама, Яоса, Савія і Марма. Це — володарі родинних ліній. А від Осіми він породив Авітова і Алфаала. Сини Алфаала: Овид, Мессаам, Семмир. Він збудував Оно, Лод та його села. І Веріґу та Саму. Це — володарі родинних ліній тих, які живуть в Еламі (вони прогнали жителів Ґета). Його брат Сосик, Ярімот, Завадія, Орир, Одид, Михаїл, Єсфа і Йоха — сини Варіґи. Завадія, Мосоллам, Азакій, Авар, Ісамарій, Єзлія і Йовав — сини Елфаала. Якім, Зехрій, Завдій, Еліоиней, Салтій, Еліилій, Адея, Варея і Самарат — сини Самая. Ісфан, Овид, Елеїл, Авадон, Зехрій, Анан, Ананія, Амврій, Елам, Анатотія, Атін, Єферія і Феліїл — сини Сосика. Самсарія, Саарія, Оґотолія, Ярасія, Ілія і Зехрій — сини Іраама. Вони — володарі родинних ліній, володарі згідно зі своїми родоводами. Вони поселилися в Єрусалимі.

А в Ґаваоні поселився батько Ґаваона, ім’я його жінки — Мааха. Її син-первенець — Авадон, а потім Сур, Кіс, Ваал, Надав, Нир, Ґедур, його брат, Захур і Макалот. Макалот породив Семау. Вони поселилися напроти своїх братів у Єрусалимі зі своїми братами. Нир породив Кіса, Кіс породив Саула, Саул породив Йонатана, Мелхісуя, Амінадава і Асавала. Сини Йонатана: Меріваал. І Меріваал породив Міхія. Сини Міхії: Фітон, Мелхил, Терей і Ахаз. Ахаз породив Йояда, Йояд породив Ґалемата, Асмота і Замврія, Замврій породив Месу. Меса породив Ваану. Рафея — його син, Еласа — його син, Есил — його син. В Есила — шестеро синів, ось це їхні імена: Езрікам, його первенець, Ізмаїл, Сарея, Авдія і Анан. Усі вони є синами Есила. Сини Асила, його брата: Елам, його первенець, Яіс — другий, Еліфалет — третій. Сини Елама були мужами, могутніми силою, які натягали лука і множили синів та внуків, — сто п’ятдесят. Усі вони — із синів Веніаміна.

Це — весь Ізраїль, їхній перелік, і ці записані в книзі царів Ізраїля і Юди з тими, хто був переселений у Вавилон за їхні беззаконня. І ті, які жили раніше у своїх спадках у містах: Ізраїль, священики, левіти і приписані.

Дехто із синів Юди, із синів Веніаміна й із синів Єфрема та Манасії поселилися в Єрусалимі. Ґотій, син Амміюда, сина Амрія, сина синів Фареса, сина Юди. І з тих Силонія: Асая, його первенець, та його сини. Із синів Зари: Іїл і їхні брати, — шістсот дев’яносто. Із синів Веніаміна: Сало, син Мосоллама, сина Одонія, сина Саная, й Іваная, син Іраама; це — сини Озія, сина Махіра. І Массалим, син Сафатія, сина Раґуїла, сина Ваная, і їхні брати згідно зі своїми родоводами, дев’ятсот п’ятдесят шість, усі мужі — володарі родинних ліній за своїми родинами по батьківській лінії.

І зі священиків: Йодай, Йоарім, Яхін і Азарія, син Хелкії, сина Мосоллама, сина Садока, сина Мареота, сина Ахітова, володаря Божого дому, і Адая, син Іраама, сина Пасхора, сина Малхія, і Маасея, син Адіїла, сина Єдія, сина Мосоллама, сина Маселмота, сина Еммира, і їхні брати, володарі родин по батьківській лінії, — тисяча сімсот шістдесят, могутні силою на виконання служіння в Божому домі.

І з левітів: Самея, син Асова, сина Есрікама, сина Асавія, із синів Мерари, Ваквакар, Арис, Ґалал і Мантанія, син Міхи, сина Зехрія, сина Асафа, і Авдія, син Самія, сина Ґалала, сина Ідітона, і Варахія, син Осси, сина Ілкани, який проживав у селах Нетофатія.

Придверники: Салом, Акув, Талман, Еман і їхні брати; володар Салом, і аж до тепер у брамі царя на сході. Це — брами таборів синів Левія. І Салом, син Кори, сина Авіясафа, сина Кори, і його брати за домом його батька, корійці, над ділами служіння, які здійснюють нагляд за наметом, а їхні батьки — над Господнім табором, охороняючи вхід. І Фінеес, син Елеазара, був вождем над ними спереду, і вони з ним. Захарія, син Масаламія, придверник дверей намету свідчення. Усі, хто вибраний як придверники для дверей — двісті дванадцять. Вони були в їхніх дворах, це їхній перелік. Їх поставив Давид і Самуїл, провидець, за їхньою вірою. І вони, і їхні сини над дверима в Господньому домі, у домі намету, щоб охороняти. Двері були за чотирма вітрами — на схід, до моря , на північ і південь. І їхні брати в їхніх дворах, щоб входити кожних сім днів від часу до часу із цими, бо довірені були двері чотирьом сильнимпридверникам. Левіти були наставлені над кімнатами і над скарбами Божого дому, і довкола Божого дому, бо покладено на них сторожу, і ці були над ключами, щоб рано-вранці відкрити двері святині.

І дехто з них над посудом служіння, бо порахованими вносять їх і порахованими їх виносять. І дехто з них — наставники над посудом, над усім святим посудом і над пшеничним борошном, вином, олією, ладаном і пахощами. І деякі із синів священиків виготовляли миро і пахощі. І Маттатію з левітів (він — первенець Салома, корійця) довірено діла жертви, пательню великого священика. І Ванея Каатит з їхніх братів був над хлібами покладання із суботи до суботи, щоб приготовляти їх.

І це — керівники, співаки родинних ліній левітів, призначені черги для щоденного служіння, бо день і ніч вони задіяні в цьому. Це — володарі родинних ліній левітів, володарі згідно зі своїми родоводами. Вони поселилися в Єрусалимі.

І в Ґаваоні жив батько Ґаваона Іїл, ім’я його жінки — Мооха. Його син-первенець — Авадон, і Сір, Кіс, Ваал, Нир, Надав, Ґедур, брат, Захарія, Макеллот. Макеллот породив Самая. Вони жили серед їхніх братів у Єрусалимі з їхніми братами. І Нир породив Кіса, Кіс породив Саула, Саул породив Йонатана, Мелхісуя, Амінадава й Ісваала. А син Йонатана — Маріваал, а Маріваал породив Міху. Сини Міхи: Фетон, Малах і Тарах. Ахаз породив Яда; Яда породив Ґалемета, Ґазмота і Замврія, а Замврій породив Маса; Маса породив Ваана, його син — Рафая, його син — Елеаса, його син — Есил. І в Есила — шестеро синів, ось це їхні імена: Ездрікам — його первенець, Ізмаїл, Сарія, Авдія і Анан. Це — сини Есила.

Филистимці воювали проти Ізраїля, і ті втекли з-перед филистимців, і полягли ранені на горі Ґелвуї. А филистимці погналися за Саулом і за його синами, і Йонатана, Амінадава і Мелхісуя, синів Саула, филистимці вбили. І бій став важкий для Саула, — його виявили лучники луками і стрілами, — він був поранений з луків. І Саул сказав своєму зброєносцю: Витягни свій меч і проший мене ним, щоб не прийшли ці необрізані й не наглумилися наді мною! Та не захотів його зброєносець, бо дуже боявся. І Саул узяв меч, і впав на нього. Його зброєносець побачив, що Саул помер, тож упав і він на свій меч, та й помер. Тож Саул і три його сини померли в той день, — увесь його дім разом помер. І побачив кожний чоловік Ізраїля, який був у долині, що Ізраїль утік, і що Саул та його сини померли, тож вони покинули свої міста, і втекли. І прийшли филистимці, і поселилися в них.

І сталося на другий день, филистимці пішли забирати здобич з убитих і знайшли Саула та його синів, які полягли на горі Ґелвуї. Вони роздягли його, взяли його голову та його зброю і послали в землю филистимців довкола, щоб сповістити їхнім ідолам і народові. Його зброю вони поклали в домі їхнього бога, а його голову поклали в домі Даґона. І почули всі, хто жив у Ґалааді про все, що филистимці зробили Саулові й Ізраїлеві. І піднявся з Ґалааду кожний сильний муж, і вони взяли тіло Саула та тіла його синів, принесли їх до Явіса, поховали їхні кості під дубом у Явісі й постили сім днів.

Саул помер у своїх беззаконнях, якими згрішив проти Господа, за Господнім словом, тому що його не зберіг. Бо запитав Саул у ворожки, аби шукати відповіді, і відповів йому пророк Самуїл. Він не шукав Господа, і Господь убив його, а царство повернув Давидові, синові Єссея.

Весь Ізраїль прийшов до Давида в Хеврон, заявляючи: Ось ми — твої кості й твоє тіло. І вчора, і третього дня, коли Саул був царем, ти був тим, хто виводив і вводив Ізраїль, і тобі сказав твій Господь Бог: Ти пастимеш Мій народ, Ізраїль, і ти будеш проводирем над Ізраїлем! І всі старійшини Ізраїля прийшли до царя в Хеврон, і цар Давид склав із ними завіт у Хевроні перед Господом, і вони помазали Давида на царя над Ізраїлем за словом Господа через Самуїла.

Тоді цар і мужі Ізраїля пішли на Єрусалим (це Євус), а там Євусеї заселяли землю. І мешканці Євуса сказали Давидові: Не ввійдеш сюди! Та він захопив укріплення Сіон (це місто Давида). Кожний, хто першим розіб’є Євусея, — виголосив Давид, — стане володарем і воєначальником! І першим виступив проти нього Йоав, син Саруї, і став володарем, а Давид поселився в укріпленні. Через це назвав його Містом Давида. І довкола він збудував місто. Він воював і взяв місто. І Давид ставав дедалі більш могутнім , і Господь Вседержитель був із ним.

Ось це — командири війська, які були в Давида, які зросли в силі з ним у його царстві з усім Ізраїлем, щоб настановити його царем над Ізраїлем за Господнім словом. А це — число сильних Давида: Єсеваал, син Ахаманія, перший з тридцятьох, він витягав свій меч раз на триста вбитих одночасно.

І з ним — Елеазар, син Додая, ахохієць, він був між трьома найсильнішими. Якось він був з Давидом у Фасодоміні, а там филистимці зібралися на війну, і частина поля була суцільно покрита ячменем, і народ втік з-перед филистимців. А він став посеред частини, спас її і розгромив филистимців, і Господь звершив велике спасіння.

Три з тридцятьох командирів пішли до каменя до Давида, до печери Одоллама, а табір филистимців розміщався в Долині велетнів. Давид був тоді в укріпленні, а головний підрозділ филистимців тоді знаходився у Вифлеємі. І Давид виявив бажання, кажучи: Хто напоїть мене водою з вифлеємської криниці, що в брамі? Тож ці троє прорвалися через табір филистимців, набрали води з криниці, що у Вифлеємі, яка була біля брами, взяли і прийшли до Давида. Та Давид не забажав її пити, вилив її для Господа і сказав: Змилуйся наді мною, Боже, щоб не зробити цього вчинку. Хіба я можу пити кров цих мужів у їхніх душах? Адже у своїх душах принесли її. І він не захотів її пити. Ось що вчинили ці троє сильних.

Авесса, брат Йоава… цей був головним з трьох, він один раз витягав свій меч проти трьохсот убитих одночасно, і цей був між трьома славними, з трьох — славніший над двома, і був їм за головного, та аж до трійки найсильніших він не дійшов.

І Ванея, син Йодаї, син сильного мужа, багато його діл для Кавасаїла; він побив двох аріїлів Моава, і він прийшов, і побив лева в криниці в дні снігу. Він також побив чоловіка-єгиптянина, вродливого, ростом у п’ять ліктів чоловіка, і в руці єгиптянина — спис, наче ткацький валок. А Ванея вийшов на нього з палицею, та він відібрав спис з його руки і його списом убив його. Це зробив Ванея, син Йодаї, і його ім’я між трьома сильними. Цей — славніший над тридцятьма, та в трійку найсильніших він не ввійшов. І Давид поставив його над своєю родинною лінією.

Сильні серед військових: Асаїл, брат Йоава, Елеанан, син Дода з Вифлеєму, Саммот, адієць, Хеллис, фелонієць, Орей, син Еккиса, текойця, Авіезер, анатотець, Совохей, асотієць, Ілій, ахоєць, Моорей, нетофатець, Холод, син Ноози, нетофатець, Етій, син Рівея з гори Веніаміна, Ваней, фаратонець, Урія з Нахаліґаасу, Авіїл, ґараветтієць, Азмот, веермієць, Еліява, салавонієць, Венней, Осом, ґеннунієць, Йонатан, син Соли, арарієць, Ахім, син Сахара, арарієць, Елфал, син Ура, Офар, мохоратієць, Ахія, фелонієць, Ісерей, хармалієць, Наарей, син Азовея, Йоіл, брат Натана, Меваар, син Аґарія, Селик, аммонієць, Нахор, вертієць, зброєносець Йоава, сина Саруї, Іра, єтирієць, Ґарив, єтирієць, Урія, хеттієць, Завет, син Ахлія, Адіна, син Сези, володар Рувима, і в нього — тридцять, Анан, син Моохи, і Йосафат, ветанієць, Озія, астаротієць, Самма й Іїл, сини Хотана, арарієць, Єдіїл, син Самерія, і Йоазай, єасієць, його брат, Еліїл, міієць, Ярівій і Йосія, його син, Елнаам і Єтема, моавієць, Аліїл, Овид і Єсіїл, місавієць.

Ось ті, хто пішов до Давида в Соклаґ, ще коли він переховувався від обличчя Саула, сина Кіса, і вони між сильними, які допомагали у війні, і стріляли з лука, і озброєні пращею з камінням, а з лука стріляли правою рукою і лівою. З братів Саула з Веніаміна: володар Ахієзер і Йоас, син Асми, ґевотійця, Йоіл і Йофалит, сини Асмота, Верхія, Юл, анатотець, і Самая, ґаваонець, сильний поміж тридцятьма і над тридцятьма; Єрмія, Єзіїл, Йоанан і Йоазавад, ґадаратієць, Еліазей, Ярімут, Ваалія, Самарія і Сафатія, харефієць, Ілкана, Єсуній, Озріїл, Йоазар і Єсвоам, Коріти, Елія і Завадія, сини Іраама, сини Ґедора.

Від Ґаддія, з пустелі, відділилися до Давида могутні, сильні мужі, щоб стати в лави до бою, які носили щити і списи, і їхні обличчя — наче морда лева, і вони швидкістю бистрі, наче сарни в горах: володар Азер, другий — Авдія, третій — Еліяв, четвертий — Масеманній, п’ятий — Єрмія, Еттій — шостий, Еліяв — сьомий, Йоанан — восьмий, Еліазер — дев’ятий, Єрмія — десятий, Махаваннай — одинадцятий. Вони — із синів Ґада, воєначальники, менший — один над сотнею, а більший — над тисячею. Вони перейшли Йордан в першому місяці, а він розлився на все своє русло, і вони прогнали всіх, які жили в долинах від сходу аж до заходу.

Деякі із синів Веніаміна і Юди прийшли на допомогу Давидові, а Давид вийшов їм назустріч і звернувся до них: Чи з миром ви прийшли до мене? Нехай моє серце буде таким самим до вас. Якщо ж ви прийшли мене підступно видати моїм ворогам, нехай бачить Бог наших батьків і нехай судить! І зійшов дух на Амасея, володаря тридцятьох, і він сказав: Іди, Давиде, сину Єссея, і твій народ! Мир, мир тобі й мир твоїм помічникам, бо тобі допоміг твій Бог! І Давид прийняв їх, і настановив їх військовими командирами.

Прийшли до Давида і деякі від Манасії, коли филистимці виступали на війну проти Саула. І не допоміг їм, филистимцям, бо був у раді при вождях филистимців, які говорили: У головах тих мужів він повернеться до свого володаря Саула. Коли він ішов у Соклаґ, то до нього від Манасії прийшли Една, Йозават, Йодіїл, Михаїл, Йосавет, Елімут і Селатій, вони є володарями тисяч Манасії. Вони билися з Давидом проти загону, бо всі могутні силою і були провідними командирами у військових силах, бо з дня на день приходили до Давида, до великого війська, як військо Боже.

Ось це імена воєначальників, які прийшли до Давида в Хеврон, аби повернути царство Саула до нього за Господнім словом. Сини Юди, які носили щити, і які носили списи, — шість тисяч вісімсот спроможних стати в лави. Із синів Симеона — могутні силою, аби стати в лави, — сім тисяч сто. Із синів Левія — чотири тисячі шістсот. І Йоадай, володар в Аарона, і з ним — три тисячі сімсот. І Садок — молодий, могутній силою, і двадцять два володарі його батьківського дому. І з синів Веніаміна, братів Саула, — три тисячі. І ще більшість з них наглядали за охороною дому Саула. І з синів Єфрема — двадцять тисяч вісімсот, могутні силою, знатні у своїх родинних лініях мужі. І з половини племені Манасії — вісімнадцять тисяч, які були називані по імені, щоб настановити Давида царем. Із синів Іссахара, які вміють пізнавати пори, які знають, що робити Ізраїлю в їхні начала, — двісті, і всі їхні брати з ними. І з Завулона ті, які виходять, щоб вишикуватися до бою в усій військовій зброї, — п’ятдесят тисяч, аби допомогти Давидові, не слабкі. І з Нефталима — тисяча володарів, і з ними зі щитами і списами тридцять сім тисяч. І з Дана — двадцять вісім тисяч і вісімсот тих, які стають до війни. І з Асира — сорок тисяч тих, які виходять до бою, аби допомогти. І з другого боку Йордану — від Рувима і Ґада, від половини племені Манасії в усій військовій зброї — сто двадцять тисяч.

Усі ці військові мужі, які стають в лави з мирною душею, прийшли в Хеврон, аби настановити царем Давида над усім Ізраїлем. І ті, які залишились з Ізраїля, були однієї душі, щоби царем настановити Давида. Вони пробули там три дні, їли і пили, бо їм приготували їхні брати. І їхні сусіди (аж до Іссахара, Завулона і Нефталима) доставляли їм на верблюдах, ослах, ослицях і на телятах їжу: борошно, плитки сухих фруктів, смоківниці, вино і олію, телят і овець, — велику кількість усього, бо в Ізраїлі була радість.

І Давид зібрав нараду з тисяцькими і сотниками, з кожним вождем, і сказав Давид усьому зібранню Ізраїля: Якщо добре вам і приємне Господу, нашому Богові, то пошлемо до наших братів, які залишилися в усій землі Ізраїля, і з ними — священики-левіти в містах їхнього спадку, і зберуться до нас, і перенесемо до нас ковчег нашого Бога. Адже не шукали його від днів Саула. І все зібрання народу сказало: Так зробити, бо це слово правильне в очах усього народу!

І Давид зібрав увесь Ізраїль від околиць Єгипту і аж до входу Імата, щоб принести Божий ковчег з міста Ярім. І Давид його приніс, і весь Ізраїль пішов до міста Давида, що був у племені Юди, щоб принести звідти ковчег Господа Бога, Який перебуває на херувимах, де прикликається Його Ім’я. І поклали Божий ковчег на новий віз із дому Амінадава, і Оза та його брати скеровували віз. Давид же і весь Ізраїль танцювали перед Богом з усієї сили — з піснями, з гуслами і з арфами, з тимпанами, із цимбалами і з трубами.

Вони прийшли аж до току Нодава, а Оза простягнув свою руку, щоб затримати ковчег, бо бичок нахилив його. І Господь запалав гнівом на Озу і уразив його там, тому що простягнув свою руку до ковчега, і він помер там перед Богом. І Давид занепав духом через те, що Господь побиттям побив Озу, і назвав те місце: Побиття Ози, — аж до цього дня. І Давида охопив страх перед Богом у той день, і він говорив: Як внесу до себе Божий ковчег? І не повернув Давид ковчег до себе, до міста Давида, а завернув його до дому Аведдара, ґеттейця. І Божий ковчег перебував у домі Аведдара три місяці. І Бог поблагословив Аведдарама та все, що в нього.

Хірам, цар Тира, відіслав до Давида послів, кедрове дерево, робітників, будівничих і теслярів, щоб йому збудувати дім. І пізнав Давид, що Господь закріпив його над Ізраїлем, тому що його царство прославилося через його народ Ізраїль.

І Давид взяв ще жінок в Єрусалимі, і народилися Давидові ще сини і дочки. Це — імена тих, хто народився, — які народилися йому в Єрусалимі: Самаа, Ісоваам, Натан, Соломон, Іваар, Елісай, Еліфалет, Наґей, Нафаґ, Януу, Елісамай, Валеґдай і Еліфалет.

А филистимці почули, що Давида помазали на царя над усім Ізраїлем, і прийшли всі филистимці шукати Давида. А Давид почув, і вийшов їм назустріч. Филистимці прийшли і зійшлися в Долині велетнів. І Давид звернувся до Бога, запитуючи: Чи піду на филистимців і чи віддаси їх у мої руки? А Господь сказав йому: Піди, Я видам їх у твої руки! Тож Давид прийшов до Ваалфаразіна і побив їх там. І сказав Давид: Побив Бог моїх ворогів моєю рукою так, як буває прорив води! Через це дав назву тому місцю: Прорив Фаразіна. Вони залишили там своїх богів, тож Давид сказав їх спалити вогнем.

Филистимці продовжували далі воювати, і знову зійшлися в Долині велетнів. І Давид ще раз запитав у Бога, і Бог сказав йому: Не підеш за ними, ухилишся від них, і станеш перед ними біля груш! І буде, коли ти почуєш шум трясіння верхівок груш, тоді вступиш у бій, бо Бог вийшов перед тобою, щоб розгромити табір филистимців! І він зробив так, як наказав йому Бог, і громив табір филистимців від Ґаваона аж до Ґазари. Ім’я Давида стало славним по всій землі, і Господь дав страх перед ним над кожним народом.

І він збудував собі доми в місті Давида, підготував місце Божому ковчегові й зробив для нього намет. Тоді Давид сказав: Не можна нікому нести Божий ковчег, хіба що левітам, бо їх Господь вибрав, щоб вони носили Господній ковчег і служили Йому навіки!

І Давид зібрав увесь Ізраїль у Єрусалимі, щоб принести Господній ковчег на місце, яке приготовив для нього. Давид зібрав синів Аарона і левітів. Із синів Каата: Уріїл, керівник, та його брати — сто двадцять. Із синів Мерари: Асая, керівник, і його брати — двісті п’ятдесят. Із синів Ґирсама: Йоіл, керівник, і його брати — сто п’ятдесят. Із синів Елісафана: Самея, керівник, і його брати — двісті. Із синів Хеврона: Еліїл, керівник, і його брати — вісімдесят. Із синів Озіїла: Амінадав, керівник, і його брати — сто дванадцять.

Давид закликав священиків (Садока та Авіятара) і левітів (Уріїла, Асея, Йоіла, Самея, Еліїла та Амінадава) і сказав їм: Ви — керівники левітів по батьківській лінії, очистіться самі та ваші брати, і принесете ковчег Бога Ізраїля на місце, яке я підготував для нього! Оскільки в попередній раз вас не було при цьому, то наш Бог побив декого в нас, бо ми не шукали за Його судом. І священики та левіти очистилися, щоб принести ковчег Бога Ізраїля. І, як заповів Мойсей Божим словом за Писанням, сини левітів узяли Божий ковчег за допомогою держаків на свої плечі.

І сказав Давид керівникам левітів: Поставте ваших братів-співаків в органних піснях, арфах, гуслах і цимбалах, щоби грати до висот голосом радості. І левіти поставили Емана, сина Йоіла. З його братів — Асаф, син Варахії, і із синів Мерари, його братів, — Етан, син Кісея. І з ними — наступні їхні брати: Захарій, Озіїл, Семірамот, Іїл, Оній, Еліав, Ванея, Маасая, Маттатія, Еліфалія, Макенія, Авдедом, Іїл і Озія — придверники. І співаки: Еман, Асаф і Етан із мідними цимбалами, аби виконувати музику, щоби чути. Захарія і Озіїл, Семірамот, Іїл, Оній, Еліав, Масея, Ванея — на арфах, на алемотах. Маттатія, Еліфалія, Макенія, Авдедом, Іїл і Озія — на лірах амасеніт , щоб підсилити. І Хоненія, керівник левітів, — керівник над співами, бо був розумним. Варахія й Ілкана — придверники ковчега. Совнія, Йосафат, Натанаїл, Амасей, Захарія, Ваней і Еліезер, священики, які трубили трубами перед Божим ковчегом. Авдедом і Ія — дверники Божого ковчега.

Давид, священики Ізраїля і тисячники пішли супроводжувати ковчег Господнього завіту з дому Авдедома з радістю. І сталося, коли зміцнив Бог левітів, які несли ковчег Господнього завіту, то принесли в жертву сім телят і сім баранів. А Давид був одягнений у шати з добротного полотна і всі левіти, які несли ковчег Господнього завіту, і співаки, і Хоненій, керівник над співами співаків; тож на Давиді — одяг із вісону. І весь Ізраїль супроводжував ковчег Господнього завіту з вигуками і звуками баранячого рога, граючи на трубах і на цимбалах, арфах і лірах.

І прибув ковчег Господнього завіту, і прийшов аж до міста Давида, а Мелхола, дочка Саула, вихилилася крізь віконце і побачила царя Давида, який танцював і грав, і зневажила його у своїй душі.

І внесли Божий ковчег, і поставили його посеред намету, який для нього розклав Давид, і принесли всепалення і за спасіння перед Богом. Коли Давид закінчив приносити всепалення і за спасіння, він поблагословив народ у Господнє Ім’я, і розділив кожній людині Ізраїля, від чоловіка і аж до жінки, кожному — один печений хліб і корж.

Він заповів перед ковчегом Господнього завіту левітам, щоб служили гучним голосом, прославляли і хвалили Господа, Бога Ізраїля. Асаф, провідний, і другий після нього Захарія, Іїл, Семірамот, Іїл, Маттатія, Еліяв, Ванея, Авдедом і Іїл — на гуслах, арфах і лірах, а Асаф грав на цимбалах. Ванея і Озіїл, священики, постійно грали на трубах перед ковчегом Божого завіту.

У той день заповів тоді Давид на початку хвалити Господа через Асафа та його братів: Прославляйте Господа, прикликайте Його Ім’ям Його, відомими зробіть у народах Його діяння! Співайте Йому і виспівуйте Йому, розповідайте всім про Його чудеса, які Господь зробив. Хваліть Його святе Ім’я, і хай розвеселиться серце, яке шукає Його благовоління! Шукайте Господа і кріпіться, постійно шукайте Його присутності! Згадуйте Його дивні діла, які Він учинив, знаки і присуди Його уст, нащадки Ізраїля — Його раби, сини Якова — Його вибранці. Він — Господь, Бог наш, на всій землі Його присуди. Він навіки пам’ятає Свій завіт, Своє слово, яке заповів у тисячі родів, який заповів Авраамові, і Свою клятву Ісаакові. Поставив його Якову в наказ, Ізраїлеві — в завіт вічний, кажучи: Тобі дам Ханаанську землю, призначену частку вашого спадку. Коли вони були малі числом, як числом були малі й переселилися до неї. І пішли з народу до народу, і з царства — до іншого народу. Не дав чоловікові утискати їх і скартав за них царів. Не доторкайтеся до Моїх помазанців і не чиніть поганого Моїм пророкам. Співайте Господеві, уся земля, сповістіть з дня до дня Його спасіння, бо великий Господь і дуже похвальний, страшний є над усіма богами. Адже всі боги народів — ідоли, а Бог наш створив небо. Слава і хвала перед Його обличчям, сила і похвала в Його місці. Дайте Господеві, батьківщини народів, дайте Господеві славу і силу. Віддайте Господу славу Його Імені, візьміть дари, принесіть до Його обличчя і поклоніться Господу в Його святих дворах. Нехай Його присутності боїться вся земля, нехай випростується земля і не захитається. Нехай розвеселиться небо, і зрадіє земля, і хай скажуть між народами: Господь царює! Нехай море подасть звук із повнотою, дерево поля і все, що в ньому. Тоді зрадіють лісові дерева перед Господом, бо Він прийшов судити землю. Прославляйте Господа, бо Він — добрий, бо навіки Його милосердя. І скажіть: Спаси нас, Боже нашого спасіння, і вирви нас з народів, щоб ми оспівували Твоє святе Ім’я і пишалися Твоїми похвалами. Благословенний Господь, Бог Ізраїля, від віку і до віку. І весь народ скаже: Амінь.
І хвалили Господа.

І залишили там перед ковчегом Господнього завіту Асафа та його братів, щоб постійно служили перед ковчегом з дня на день. Авдедом і його брати, — шістдесят вісім, і Авдедом, син Ідітона, і Осса були придверниками. І настановили священика Садока і його братів-священиків перед Господнім наметом у Вамі, що в Ґаваоні, аби приносити на жертовнику всепалень всепалення Господу постійно — вранці та ввечері й за всім записаним у Господньому законі, що заповів синам Ізраїля через Мойсея, Божого слуги. І з ним — Еман, Ідітон та інші вибрані по імені, щоби хвалити Господа, бо навіки Його милосердя, і з ними — труби і цимбали, аби грати, і гусла для Божих пісень, сини Ідітона при дверях.

І пішов увесь народ, кожний до свого дому, а Давид повернувся, щоб поблагословити свій дім.

І сталося, коли Давид поселився у своєму домі, то сказав Давид пророкові Натанові: Ось я живу в кедровому домі, а ковчег Господнього завіту під покриттям зі шкір. А Натан відповів Давидові: Чини все, що в тебе на душі, бо Бог з тобою.

І сталося тієї ночі, що до Натана було Господнє слово, яке свідчило: Іди і скажи Давидові, Моєму рабові: Так сказав Господь: Ти не будуватимеш Мені дім, щоб Мені в ньому жити! Адже Я не жив у домі з того дня, в який Я вивів Ізраїль, аж до цього дня, — Я був у наметі й під покривалом. Усюди, де Я проходив у всьому Ізраїлі, хіба коли-небудь сказав Я хоч одному з племен Ізраїля, який поставлений пасти Мій народ, докоряючи: Ви не збудували Мені кедрового дому!? Тож тепер так скажеш Моєму рабові Давиду: Так говорить Господь Вседержитель: Я взяв тебе зі стад з-посеред пастухів, щоби ти був вождем над Моїм народом Ізраїлем. І Я був з тобою в усьому, куди ти ходив, і Я знищив усіх твоїх ворогів з-перед тебе, і зробив Я тобі ім’я за іменем славних, які на землі. Я визначу місце для Мого народу, Ізраїля, і насаджу його, і він проживатиме сам, і більше не матиме турбот, і несправедливість не продовжуватиме принижувати його, як від початку. Від днів, в які Я настановив суддів над Моїм народом Ізраїлем, Я впокорив усіх твоїх ворогів.
Я звеличу тебе, і Господь збудує тобі дім, і буде, коли завершаться твої дні, і ти заснеш із твоїми батьками, то підніму твого нащадка після тебе, того, який буде з твого лона, і він приготує твоє царство. Саме він збудує Мені дім, а Я встановлю його престол навіки. Я буду йому за батька, а він буде Мені за сина. І не відійму від нього Свого милосердя, як Я відняв від тих, які були перед тобою. І запевню його в Моєму домі й у його царстві навіки, і його престол буде встановлений навіки! Згідно з усіма цими словами і з усім цим видінням, — так сказав Натан Давидові.

І цар Давид прийшов, сів перед Господом і сказав: Хто я, Господи Боже, і хто мій дім, що Ти мене полюбив навіки? І цього було замало для Тебе, Боже, і Ти сказав про дім Твого раба здалека, і Ти поглянув на мене, наче поглядом чоловіка, і Ти мене підняв, Господи Боже. Що ще зробить Тобі Давид, аби прославити? Ти ж знаєш Твого раба! За Твоїм серцем Ти вчинив усю велич. Господи, немає подібного до Тебе, і немає, за винятком Тебе, у всьому, що ми почули нашими вухами. І на землі немає ще такого народу, як Твій народ Ізраїль, якого Бог вів, щоб викупити Собі народ, поставити Собі велике і славне Ім’я, вигнати народи з-перед Твого народу, який Ти викупив з Єгипту. І Ти зробив Твій народ Ізраїль Собі народом навіки, і Ти, Господи, їм за Бога.

Тепер же, Господи, слово Твоє, яке Ти сказав Твоєму рабові й про його дім, нехай буде вірним навіки, — тим, які говорять, Господи, Господи Вседержителю, Боже Ізраїля, і дім Давида, Твого раба нехай міцно стоїть перед Тобою. Адже Ти, Господи, відкрив вухо Твого раба, щоб йому збудувати дім. Через це Твій раб знайшов сміливість помолитися у Твоїй присутності. Тепер же, Господи, Ти Сам є Богом і сказав це добро про Твого раба. Тепер почни благословляти дім Твого раба, щоб він був навіки перед Тобою. Адже Ти, Господи, поблагословив, тож поблагослови навіки!

І сталося після цього, що Давид розгромив филистимців, прогнав їх і захопив Ґет та його села з руки филистимців. Він розгромив Моава, і Моав був рабом Давида, який приносив данину. І Давид побив Адраазара, царя Суви Імата, коли він ішов накласти свою руку на ріку Євфрат. Давид захопив у них тисячу колісниць, сім тисяч коней і двадцять тисяч чоловік піхоти. І Давид розбив усі колісниці, і залишилося з них сто колісниць. З Дамаска прийшли сирійці, щоб допомогти Адраазарові, цареві Суви, і Давид побив із сирійців двадцять дві тисячі чоловік. У Сирії, що біля Дамаску, Давид поставив загін, і вони були Давидові слугами, які приносили данину, і Господь спасав Давида в усіх походах, куди він ходив. І Давид узяв золоті нашийники, які були на рабах Адраазара, і приніс їх у Єрусалим. З Метавехи і з вибраних міст Адраазара Давид захопив дуже багато міді. З неї Соломон зробив мідне море, стовпи і мідний посуд.

І Тоа, цар Імата, почув, що Давид розгромив усе військо Адраазара, царя Суви, і послав Ідурама, свого сина, до царя Давида просити в нього те, що для миру, і щоб поблагословити його за те, що воював з Адраазаром і розгромив його, бо Тоа був чоловіком-ворогом Адраазара, тож він послав весь срібний і золотий посуд. І Давид посвятив це для Господа разом зі сріблом і золотом, яке взяв з усіх народів, з Ідумеї, Моава, із синів Аммона, з филистимців і з Амалика. І Авесса, син Саруї, розгромив Ідумею в Долині солі — вісімнадцять тисяч, і розмістив у долині військову частину. І всі ідумейці були слугами Давида. І Господь спасав Давида в усіх походах, куди він ходив.

Давид царював над усім Ізраїлем і чинив суд і справедливість усьому своєму народові. Йоав, син Саруї, був над військом, Йосафат, син Ахілуда, — літописцем, Садок, син Ахітова, і Ахімелех, син Авіятара, — священиками, Суса — писарем, Ванея, син Йодаї, — над хереттійцями і фелеттійцями, а сини Давида — першими заступниками царя.

І сталося, що після цього помер Наас, цар синів Аммона, а замість нього зацарював Анан, його син. Давид сказав: Виявлю милосердя до Анана, сина Нааса, як і його батько виявляв милосердя до мене. І Давид послав послів, щоб потішити його по його батькові. І слуги Давида прийшли в землю синів Аммона, щоб його потішити. Та володарі Аммона сказали Ананові: Хіба Давид не послав тобі втішаючих, щоб прославити твого батька перед тобою? Чи не для цього, щоб розвідати місто, щоб вивідати землю, прийшли до тебе його слуги? Тож Анан взяв слуг Давида, постриг їх і обрізав їхній одяг на половину, аж до накидки, і відіслав їх. І прийшли сповістити Давидові про мужів, і той послав їм назустріч людей, бо вони були дуже шановані. І сказав цар: Залишайтеся в Єрихоні, аж доки не відростуть ваші бороди, а тоді повернетеся!

І побачили сини Аммона, що народ Давида засоромлений, і послав Анан і сини Аммона тисячу талантів срібла, щоб найняти собі із Сирії в Месопотамії, із Сирії Мооха й із Сови колісниць та коней, і найняли собі тридцять дві тисячі колісниць, царя Моха і його народ, і вони прийшли та отаборилися напроти Медави; і сини Аммона зібралися зі своїх міст і прийшли на війну. Коли Давид почув про це, то послав Йоава і все могутнє військо. І сини Аммона вийшли і стали в лави до бою біля брами міста, а царі, які прийшли, отаборилися самі на рівнині.

І побачив Йоав, що стали воювати обличчям до обличчя напроти нього обличчям і ззаду, і вибрав з-поміж усіх молодців Ізраїля, і поставив їх лавами перед Сирією. А решту з народу передав у командування Авесси, свого брата, і вони стали лавами напроти синів Аммона. Він сказав: Якщо мене здолає Сирієць, то будеш мені на порятунок, а якщо тебе здолають сини Аммона, то я спасу тебе. Будь мужнім і будемо сильні за наш народ і за міста нашого Бога, і Господь учинить те, що добре в Його очах! І Йоав і народ, що з ним, вишикувалися до бою напроти сирійців, і вони втекли від нього. А сини Аммона побачили, що втекли сирійці, тож втекли і вони з-перед Авесси і з-перед Йоава, його брата, і прийшли до міста. А Йоав прибув у Єрусалим.

І Сирієць побачив, що Ізраїль його переміг, і послав послів, і вивели Сирійця з другого боку ріки, і перед ними — Софах, полководець війська Адраазара. І сповістили Давидові, і він зібрав усього Ізраїля і перейшов Йордан, прийшов на них і став проти них лавами, і Давид став лавами напроти Сирійця, і воювали проти нього. І Сирієць втік з-перед Давида, і Давид розгромив із сирійців сім тисяч колісниць і сорок тисяч піших, і вбив Софаха, полководця війська. І побачили слуги Адраазара, що зазнали поразки перед Ізраїлем, і уклали договір з Давидом, і служили йому. А Сирієць більше не виявив бажання допомагати синам Аммона.

І сталося в наступному році, коли був сприятливий час для виходу царів на війну, Йоав зібрав усю військову силу, і вони спустошили землю синів Аммона. І він прийшов, і взяв у облогу Равву. А Давид перебував у Єрусалимі. Йоав розгромив Равву і знищив її. Давид узяв корону Молхола, їхнього царя, з його голови, і знайшли, що вага золота в ній — талант, і на ній — дорогоцінний камінь, тож вона була на голові Давида. І він виніс дуже велику здобич із міста. Народ, який був у ньому, він вивів і розпилив пилами і залізними сокирами, і так учинив Давид з усіма синами Аммона. А тоді Давид і весь його народ повернулися в Єрусалим.

І сталося після цього, знову розпочалася війна з филистимцями в Ґезері. Тоді Совохай, усатієць, побив Сафуя із синів велетнів і впокорив його. І ще була війна з филистимцями. І Елланан, син Яіра, побив Леемія, брата Голіафа, ґеттейця, а ратище його списа, як ткацький валок. І ще була війна в Ґеті, і був дуже великий чоловік, в якого шість і шість пальців — двадцять чотири, і цей був з роду велетнів. Він навів ганьбу на Ізраїль, та його побив Йонатан, син Самая, брата Давида. Вони народилися в Рафи в Ґеті. Усіх було четверо велетнів, та вони полягли від руки Давида і від рук його слуг.

І постав диявол в Ізраїлі, підбурив Давида, щоб почислити Ізраїль. І промовив цар Давид Йоаву і начальникам війська: Ідіть, перерахуйте Ізраїля від Вирсавії й аж до Дана і принесіть до мене, і знатиму їхню чисельність! І сказав Йоав: Нехай Господь додасть до Свого народу так, як ці — стократ, і очі мого володаря-царя дивляться. Усі раби моєму володареві. Чому цього шукає мій володар? Щоб це не було на гріх Ізраїлеві. Та слово царя взяло верх над словом Йоава. І вийшов Йоав, пройшов по всіх околицях Ізраїля і прийшов у Єрусалим. І Йоав дав Давидові загальну кількість перепису народу, і всього Ізраїля було мільйон і сто тисяч мужів, які витягають меч, а Юда — чотириста і вісімдесят тисяч мужів, які витягають меч. Левія і Веніаміна не порахував серед них, бо слово царя перемогло Йоава.

І поганим виявилося перед Богом це діло, і Він уразив Ізраїль. І сказав Давид до Бога: Я дуже згрішив, бо вчинив це діло. Тепер забери зло Твого раба, бо я дуже нерозумний! І сказав Господь до Ґада, провидця, який був у Давида, наказуючи: Іди і заговори до Давида, промовляючи: Так говорить Господь: Три речі Я можу навести на тебе, вибери собі одну з них, і зроблю тобі.

І прийшов Ґад до Давида, і сказав йому: Так говорить Господь: Вибери собі: або три роки голоду, або три місяці втікати з-перед твоїх ворогів і бути вигубленим мечем твоїх ворогів, або три дні Господнього меча і смерть в землі, й ангела Господнього, який вигублює серед усього спадку Ізраїля! Тепер же гляди, яке слово відповім Тому, Хто мене послав! І сказав Давид Ґадові: Надто складні для мене всі три. Тож упаду в руки Господа, бо Його милосердя дуже велике, тільки б я не попав у руки людей!

І Господь навів смерть на Ізраїль, і полягли з Ізраїля сімдесят тисяч чоловік, — Бог послав ангела в Єрусалим, щоб вигубити його. І коли той вигублював, Господь побачив, і Він покаявся за зло, і сказав ангелові, який вигублював: Досить тобі, опусти твою руку! А Господній ангел стояв на току Орни, євусейця. І Давид підняв свої очі, і побачив Господнього ангела, який постав між землею і між небом, та його оголений меч, простягнений проти Єрусалима, був у його руці. І Давид і старійшини, одягнені в мішковину, упали долілиць.

І промовив Давид до Бога: Хіба не я наказав почислити народ? І я є тим, хто згрішив; я дійсно вчинив зло! А ці вівці, що вони зробили? Господи Боже, нехай Твоя рука буде на мені, на домі мого батька, а не на Твоєму народі на загибель, Господи! І ангел Господній сказав Ґадові переказати Давидові, щоб пішов поставити Господу жертовник на току Орни, євусейця. І за словом Ґада, яке він сказав в Ім’я Господнє, Давид пішов. А Орна повернувся і побачив царя (його чотири сини переховувалися з ним, і Орна потайки молотив пшеницю). І Давид підійшов до Орни, а Орна вийшов з току і поклонився Давидові обличчям до землі.

І Давид звернувся до Орни: Дай мені місце твого току, і я збудую на ньому жертовник для Господа. Віддай мені його за відповідну ціну, і спиниться пошесть серед народу!

А Орна сказав Давидові: Візьми собі, і нехай мій володар-цар зробить те, що добре перед ним. Поглянь, я дав телят на всепалення, а плуг і вози — на дрова, і зерно — на жертву! Усе я віддав! Та цар Давид сказав Орні: Ні, я таки куплюїх за відповідну ціну! Адже не візьму для Господа те, що твоє, щоб принести даром Господу всепалення. І дав Давид Орні за його місце шістсот золотих сиклів на вагу.

І Давид збудував там жертовник для Господа й приніс всепалення і жертви за спасіння. І закликав до Господа, і Він вислухав його вогнем з неба на жертовнику всепалення, і поглинув всепалення. І Господь промовив до ангела, і той повернув меч у піхви.

У той час, коли Давид побачив, що Господь його вислухав на току Орни, євусейця, він приніс там жертву. На той час Господній намет, який зробив Мойсей у пустелі, і жертовник всепалень були у Вамі, у Ґаваоні. Та Давид не міг піти перед нього шукати Бога, бо поспішив з-перед меча Господнього ангела.

І Давид сказав: Це — дім Господа Бога, і це для Ізраїля — жертовник всепалення. І Давид наказав зібрати всіх прозелітів у землі Ізраїля, і поставив каменярами, щоб висікали шліфоване каміння, аби збудувати дім для Бога. І Давид приготував багато заліза на цвяхи для дверей, брам, одвірків і багато міді, — не було міри її ваги. Він приготував кедрове дерево, — не було йому рахунку, — бо сидонці й тирці доставили Давидові багато кедрового дерева. І сказав Давид: Мій син Соломон — мала дитина, а дім, який потрібно збудувати для Господа на велике прославлення, на Ім’я і на славу по всій землі. Тож приготую йому. І Давид перед своєю смертю заготовив багато всього.

І він закликав свого сина Соломона, і заповів йому збудувати дім Господу, Богові Ізраїля. Давид сказав Соломонові: Дитино, мені зійшло на душу збудувати дім Імені Господа Бога! Та було Господнє слово до мене, яке промовило: Ти пролив багато крові, і ти вів великі війни. Ти не збудуєш дому Моєму Імені, оскільки ти пролив багато крові на землю переді Мною! Ось у тебе народиться син, він буде чоловіком спокою, і дам йому спокій від усіх ворогів довкола, бо його ім’я — Соломон, тож мир і спокій над Ізраїлем Я подарую в його дні. Він збудує дім Моєму Імені, і він буде Мені за сина, а Я йому — за батька, і міцно встановлю престол твого царства в Ізраїлі навіки. Тепер же, мій сину, нехай буде Господь з тобою і нехай веде, і ти збудуєш дім для Господа, твого Бога, як Він і сказав про тебе. Але тільки нехай Господь дасть тобі мудрості та пізнання, і зміцнить тебе над Ізраїлем, і щоб ти зберігав і виконував закон Господа, твого Бога. Тоді матимеш успіх, якщо дбатимеш, аби виконувати настанови і присуди, які заповів Господь Мойсеєві для Ізраїля. Будь мужнім і кріпися, не бійся і не жахайся! Ось я за моєю вбогістю приготував на Господній дім сто тисяч талантів золота і мільйон талантів срібла, міді та заліза, якому немає ваги, бо є так багато. Я приготував дерево і камінь, а ти ще добавиш до цього. І з тобою — багато тих, які виконують роботи: художники, будівельники з каменю й майстри по дереву, і кожний мудрий в усякому ділі, в золоті, у сріблі, у міді та в залізі, якому немає рахунку. Підіймайся і чини, і Господь буде з тобою!

І Давид дав вказівку всім володарям Ізраїля допомагати його синові Соломонові: Хіба немає Господа з вами? Він дав вам спокій довкола, бо віддав у ваші руки жителів землі. І земля покорилася перед Господом і перед Його народом. Тепер посвятіть ваші серця і ваші душі, щоби шукали Господа, вашого Бога! Підніміться і збудуйте святиню для Господа, вашого Бога, щоб внести у дім, який будується для Імені Господа, ковчег Господнього завіту і святий Божий посуд!

Давид був старим, у повноті віку, і над Ізраїлем він замість себе настановив царем Соломона, свого сина. Він зібрав усіх володарів Ізраїля, священиків і левітів. Левіти були пораховані — від тридцятилітніх і старші, і їхня кількість поосібно становила тридцять вісім тисяч чоловік. З них наглядачів над справами Господнього дому — двадцять чотири тисячі, писарів і суддів — шість тисяч, чотири тисячі придверників і чотири тисячі тих, хто прославляв Господа на гуслах, які він зробив, щоб славити Господа. І Давид розділив їх на черги для щоденного служіння по синах Левія: Ґедсона, Каата, Мерарія, Паросома, Едана і Семея. Сини Едана: керівник Іїл, Зетом і Йоіл, — троє. Сини Семея: Саломіт, Іїл і Едан, — троє. Вони — керівники по батьківській лінії Едана. І по синах Семея: Єт, Зіза, Йоас і Верія. Це — сини Семея, — четверо. І Єт був керівник, Зіза другий, Йоас і Верія не мали багато синів, і вони стали однією родинною лінією, як один перепис.

Сини Каата: Амврам, Іссаар, Хеврон, Озіїл, — четверо. Сини Амврама: Аарон і Мойсей. І відділений був Аарон, щоб освячувати Святе святих, він і його сини навіки, щоб кадити ладаном перед Господом, служити і благословляти Його Іменем навіки. І Мойсей, Божий чоловік, — його сини причислені до племені Левія. Сини Мойсея: Ґирсам і Еліезер. Сини Ґирсама: Сувал, керівник. І були сини Еліезера: Раавія, керівник, і не було в Еліезера інших. Сини Раавії сильно намножилися. Сини Іссаара: керівник Саломот. Сини Хеврона: керівник Ідуд, Амадія — другий, Озіїл — третій, Ікемія — четвертий. Сини Озіїла: Міха, керівник, і Ісія — другий. Сини Мерарія: Моолій і Мусій. Сини Моолія: Елеазар і Кіс. І помер Елеазар, і не було в нього синів, але тільки дочки, і їх взяли сини Кіса, їхні брати. Сини Мусія: Моолій, Едер і Ярімот — троє.

Це — сини Левія за родинами по своїй батьківській лінії, володарі їхніх родинних ліній згідно з їхнім переписом, за кількістю їхніх імен, по осібно, які виконують справу служіння в Господньому домі, — від двадцятилітніх і старші. Адже Давид сказав: Господь, Бог Ізраїля, дав спочити Своєму народові, і Він поселився в Єрусалимі навіки. Левіти не носили намету і весь його посуд для служіння в ньому, оскільки в останніх словах Давида є кількість синів Левія — від двадцятилітніх і старших, бо призначив їх прислуговувати Ааронові, щоб служили в Господньому домі, у дворах, у кімнатах і для очищення всього святого, і в справі служіння Божого дому, при хлібах покладання, при пшеничному борошні для жертви і при зелені, опрісноках, при жаровнях, при печеному, при всякій мірі, і щоб стояли вранці, аби хвалити і прославляти Господа, і так само ввечері, і при всіх принесеннях всепалень для Господа в суботи, при настанні нового місяця і у свята, у кількості згідно з їхнім приписом, постійно для Господа. І щоб здійснювати нагляд за наметом свідчення і нагляд синів Аарона, їхніх братів, аби служили в Господньому домі.

Поділи синів Аарона: Сини Аарона — Надав і Авіюд, Елеазар і Ітамар. Надав і Авіюд померли перед їхнім батьком, і в них не було синів. А Елеазар і Ітамар, сини Аарона, служили. Тож Давид, Садок (із синів Елеазара) і Ахімелех (із синів Ітамара) поділили їх згідно з їхнім переписом, за їхнім служінням, за родинами по їхній батьківській лінії. І знайдено більше синів Елеазара на володарів сильних, аніж синів Ітамара, і він поділив їх. Синів Елеазара, володарів, за родинами по батьківській лінії — шістнадцять, синів Ітамара за родинами по батьківській лінії — вісім. Він поділив їх за жеребом одних після інших, бо були володарі над святими речами і володарі Господні між синами Елеазара і між синами Ітамара. Їх, перед царем, володарями, священиком Садоком і Ахімелехом, сином Авіятара, записав Самея, син Натанаїла, писар з роду Левія. Володарі родинних ліній священиків і левітів, родини по батьківській лінії: один Елеазарові, один Ітамарові.

Перший жереб випав Ярівові, другий — Ідеїю, третій — Харимові, четвертий — Сеорімові, п’ятий — Мелхії, шостий — Міямінові, сьомий — Косові, восьмий — Авії, дев’ятий — Ісусові, десятий — Сехевію, одинадцятий — Еліясіву, дванадцятий — Якімові, тринадцятий — Оххоффі, чотирнадцятий — Ісваалу, п’ятнадцятий — Велґові, шістнадцятий — Еммирові, сімнадцятий — Хизірові, вісімнадцятий — Афессимові, дев’ятнадцятий — Фетею, двадцятий — Езекилові, двадцять перший — Яхінові, двадцять другий — Ґамулові, двадцять третій — Далею, двадцять четвертий — Маасею. Це їхній перепис за їхнім служінням, щоб входили в Господній дім за їхнім приписом через їхнього батька Аарона, як і заповів Господь, Бог Ізраїля.

А решті синів Левія, синам Амврама — Суваїла, синам Суваїла — Ядія. Раавієві — керівник Есія. Іссарі — Саломот. Синам Саломота — Ят. Сини Єдія: Амадія — другий, Язіїл — третій, Йоком — четвертий. Сини Озіїла — Міха. Сини Міхи — Самир. Брат Міхи — Ісія. Сини Ісії — Захарія. Сини Мерарія: Моолій і Мусій, сини Озії, сини Воннія. Сини Мерарія: Озієві, сини його — Іссам, Закхур і Авдій. У Моолія — Елеазар і Ітамар. А Елеазар помер, і в нього не було синів. У Кіса — син Кіса: Ірамаїл. Сини Мусія: Моолій, Едер і Ярімот. Це — сини левітів за родинами по їхній батьківській лінії. Отримали і вони жереб, як і їхні брати, сини Аарона, перед царем, Садоком, Ахімелехом і володарями родинних ліній священиків і левітів, — патріархи-голови так само, як і їхні молодші брати.

Цар Давид і військові командири визначили для Асафа, Емана й Ідітона, які провіщали на гуслах, арфах і цимбалах, їхні обов’язки. Їхня кількість була визначена по осібно, — ті, які були зайняті в їхньому служінні: сини Асафа: Закхур, Йосиф, Натанія і Ераїл; сини Асафа наступні після пророка Асафа, близько до царя. В Ідітона — сини Ідітона: Ґодолія, Сурій, Ісая, Семей, Асавія і Маттатія, — шестеро; з їхнім батьком Ідітоном вони грали на гуслах прославлення і похвалу для Господа. В Емана — сини Емана: Вукія, Мантанія, Азараїл, Суваїл, Єрімот, Ананія, Ананій, Іліята, Ґодоллатій, Ромемтіод, Єсвакаса, Маллитій, Отирій і Меазот. Усі вони — сини Емана, царського музиканта, з Божими словами, щоб звеличити Його могутність. А Бог дав Еманові чотирнадцять синів і три дочки. Усі вони співали з їхнім батьком у Господньому домі, грали на цимбалах, на арфах і на лірах поблизу царя, Асафа, Ідітона і Емана. Їхня кількість (з їхніми братами, які навчені співати для Господа, кожний вправний) була двісті вісімдесят вісім.

Тож кинули і вони жереб на чергу для щоденного служіння за малим і за великим, досконалим і навченим. І випав перший жереб його синів і його братів Асафові, Йосифові, Ґодолії. Другий — Інія, його сини і його брати, — дванадцять. Третій — Закхур, його сини і його брати, — дванадцять. Четвертий — Есдрій, його сини і його брати, — дванадцять. П’ятий — Натанія, його сини і його брати, — дванадцять. Шостий — Вукія, його сини і його брати, — дванадцять. Сьомий — Ісеріїл, його сини і його брати, — дванадцять. Восьмий — Йосія, його сини і його брати, — дванадцять. Дев’ятий — Мантанія, його сини і його брати, — дванадцять. Десятий — Семей, його сини і його брати, — дванадцять. Одинадцятий — Азарія, його сини і його брати, — дванадцять. Дванадцятий — Асавія, його сини і його брати, — дванадцять. Тринадцятий — Суваїл, його сини і його брати, — дванадцять. Чотирнадцятий — Маттатія, його сини і його брати, — дванадцять. Пятнадцятий — Єрімот, його сини і його брати, — дванадцять. Шістнадцятий — Ананія, його сини і його брати, — дванадцять. Сімнадцятий — Єсвакаса, його сини і його брати, — дванадцять. Вісімнадцятий — Ананій, його сини і його брати, — дванадцять. Дев’ятнадцятий — Меллитій, його сини і його брати, — дванадцять. Двадцятий — Еліята, його сини і його брати, — дванадцять. Двадцять перший — Ітір, його сини і його брати, — дванадцять. Двадцять другий — Ґодоллатій, його сини і його брати, — дванадцять. Двадцять третій — Меазот, його сини і його брати, — дванадцять. Двадцять четвертий — Ромемтіод, його сини і його брати, — дванадцять.

На поділи дверей: У синів Кореїма: Мосолламія, син Кори із синів Авіясафа. Сини Мосолламія: Захарія — первенець, Ідіїл — другий, Завадія — третій, Єтнуїл — четвертий, Олам — п’ятий, Йоанан — шостий, Еліоїней — сьомий. І в Авдедома сини: Самея — первенець, Йозавад — другий, Йоаа — третій, Сохар — четвертий, Натанаїл — п’ятий, Аміїл — шостий, Іссахар — сьомий, Фоллатій — восьмий, бо Бог його поблагословив. У Самеї, його сина, народилися сини первенця, володарі в його батьківському домі, бо були сильні. Сини Самеї: Ґотній, Рафаїл, Овид, Елзавад і Ахія, сини сильні, Елія, Савхія й Ізбаком. Усі із синів Авдедома, вони та їхні брати і їхні сини, які чинили сильно в службі, усі шістдесят два в Авдедома. І в Мосолламія — вісімнадцять сильних синів і братів. І в Оси — синів Мерари, сини, які охороняють владу, бо не був первенцем, і його батько зробив його володарем другого розряду, Тавлей — третій, Захрія — четвертий. Усі вони, сини і брати в Оси, — тринадцять.

Цим поділи дверей, начальникам сильних, черги для щоденного служіння, щоб, як і їхні брати, вони служили в Господньому домі. І кинули жереб за малим і за великим за родинами по їхній батьківській лінії на двері й двері. І випав жереб, що на схід, Саламії і Захарії. Сини Йоаса кинули жереб Мелхії, і вийшов жереб північний. Авдедомові — південний, напроти дому Есефіна. Другий випав Озі на захід при дверях дому входу. Сторож напроти сторожі. На сході — шість на день, на півночі — чотири на день, на півдні — чотири на день, і при Есефіні два. На зміни і на заході чотири, і на дорогу двох на зміну. Це — поділи придверників для синів Корея і синів Мерарія.

А левіти, їхні брати, були над скарбами Господнього дому і над освяченими скарбами. Сини Ладана, сини Ґирсонія від Ладана, володарі батьківщин Ладана, у Ґирсонія — Іїл.

І сини Іїла, Зетом і Йоіл, — брати над скарбами Господнього дому. В Амврама та Іссаара — Хеврон і Озіїл. І Суваїл, син Ґирсама, Мойсеєвого сина, — володар над скарбами. А в його брата Елієзера — син Раавія, Йосая, Йорам, Зехрій і Саломот. Цей Саломот і його брати — над усіма святими скарбами, які освятив Давид, цар і володарі батьківщин, тисяцькі, сотники і володарі сили, те, що він узяв з воєн і зі здобичі й посвятив з них, щоб не забракло на будову Божого дому, і над усіма святими речами пророка Самуїла і Саула, сина Кіса, і Авенира, сина Нира, Йоава, сина Саруї. Усе, що посвятили, через Саломота і його братів.

В іссарійців Хоненія і його сини мали діла ззовні над Ізраїлем, щоби бути писарями і судити. У хевронців — Асавія і його сини, сини сильні, — тисяча сімсот над наглядом за Ізраїлем за Йорданом на захід, на всяке Господнє служіння і на справи царя. У хевронців — Юдія, володар хевронців за їхніми родами, за родинними лініями. У сороковому році його царювання вони були пораховані, і знайдено в них сильного мужа в Язирі ґалаадському. А його брати, сильні сини, — дві тисячі сімсот володарів родинних ліній. І цар Давид настановив їх над рувимцями, ґадійцями і половиною племені Манасії на всяку заповідь Господа і слово царя.

Сини ізраїльські за їхнім числом, володарі батьківщин, тисяцькі, сотники і писарі, які служили народові, і на всяке слово царя за відділом, на всяке слово того, хто входить і виходить, місяць за місяцем, на всі місяці року, один відділ — двадцять чотири тисячі. І над першим відділом першого місяця — Єсвоам, син Завдіїла, і в його відділі — двадцять чотири тисячі. Він — із синів Фареса, володар усіх військових командирів, першого місяця. А над відділом другого місяця — Додія, син Ехохія, і в його відділі — двадцять чотири тисячі, це — військові командири. Третій на третій місяць Ванея, син Йодаї, священик, володар, і в його відділі двадцять чотири тисячі. Цей Ванея — найсильніший з тридцятьох і над тридцятьма, а над його відділом — Амізават, його син. Четвертий на четвертий місяць — Азаїл, брат Йоава, і Завдій, його син, та брати, і в його відділі — двадцять чотири тисячі. П’ятий в п’ятому місяці — володар Самаот, син Єзрая, і в його відділі — двадцять чотири тисячі. Шостий в шостому місяці — Одуя, син Екки, текоєць, і в його відділі — двадцять чотири тисячі. Сьомий в сьомому місяці — Хеллис, який з фаллійців, із синів Єфрема, і в його відділі — двадцять чотири тисячі. Восьмий у восьмому місяці — Совохай, ісатієць, з роду Зараї, і в його відділі — двадцять чотири тисячі. Дев’ятий в дев’ятому місяці — Авієзер, який з Анатота, із землі Веніаміна, і в його відділі — двадцять чотири тисячі. Десятий в десятому місяці — Меіра, який з Нетуфата, зараєць, і в його відділі — двадцять чотири тисячі. Одинадцятий в одинадцятому місяці — Ванея, який з Фаратона, із синів Єфрема, і в його відділі — двадцять чотири тисячі. Дванадцятий на дванадцятий місяць — Холдай, нетофаттець, від Ґотоніїла, і в його відділі — двадцять чотири тисячі.

А над племенами Ізраїля: в Рувима — володар Елієзер, син Зехрія, у Симеона — Сафатій, син Мааха, в Левія — Асавія, син Камуїла, в Аарона — Садок, в Юди — Еліяв, з братів Давида, в Іссахара — Амврій, син Михаїла, в Завулона — Самей, син Авдія, у Нефталима — Єрімот, син Есріїла, в Єфрема — Осій, син Озія, у половині племені Манасії — Йоіл, син Фадея, в половині племені Манасії, що в Ґалааді, — Ядай, син Завдія, у синів Веніаміна — Асіїл, син Авенира, в Дана — Азараїл, син Йорама. Це — патріархи родів Ізраїля.

І Давид не провів їхнього підрахунку від двадцятилітніх і молодших, бо Господь сказав: Нехай помножиться Ізраїль, як небесні зірки! Йоав, син Саруї, почав рахувати в народі, та не завершив, і був за це гнів на Ізраїлі. Тож їхня кількість не зазначена в книзі літопису царя Давида.

Над скарбами царя був Асмот, син Одіїла, а над скарбами, що в полі, на селах, у кімнатах і в укріпленнях — Йонатан, син Озії. А над землеробами, які обробляли землі, — Есдрій, син Холува, і над ланами — Семей, який з Рами, і над сховищами вина, що в полях, — Захрій, син Сефнія, над оливками і над плодами, що в долині Валана, — Ґедоріта, а над скарбами олії — Йоас. І над биками стад, що в Асідоні, — Сатрай, син Сароніта, і над волами, що у дворах, — Софат, син Адлія, над верблюдами ж — Овіл, ізмаїлець, а над ослами — Ядія, який з Мератона, і над вівцями — Язіз, аґарієць. Усі вони — начальники володінь царя Давида. Йонатан, дядько Давида, радник, чоловік розумний, він і писар, і Іїл, син Ахаманія із синами царя, і Ахітофел, радник царя, і Хусій, перший друг царя, а після цього — Ахітофел, близько був Йодай, син Ванея, і Авіятар, і Йоав, полководець царського війська.

І Давид зібрав усіх володарів Ізраїля, володарів суддів і керівників черг щоденного служіння для особи царя і володарів тисяч, сотників, сторожів майна і тих, хто над його володіннями, сильних і бійців війська, в Єрусалимі. І Давид став посеред зібрання і сказав: Послухайте мене, брати і мій народе! Спало мені на серце збудувати дім спочинку для ковчега Господнього завіту і спочинок для ніг нашого Господа, і я підготував те, що потрібне для будови. Та Бог сказав: Ти не збудуєш Мені дім, щоб називати в ньому Моє Ім’я, бо ти є військовою людиною, і ти пролив кров! І Господь, Бог Ізраїля, вибрав мене з усього дому мого батька, щоби бути царем над Ізраїлем навіки. Він з Юди вибрав на царство, а з дому Юди — дім мого батька, і між синами мого батька забажав мене, щоб я став царем над усім Ізраїлем. І з усіх моїх синів (бо Господь дав мені багато синів) Він вибрав мого сина Соломона, щоб посадити його на престолі Господнього царства над Ізраїлем. І Бог сказав мені: Соломон, твій син, збудує Мій дім і Мій двір, бо Я його вибрав собі за сина, і Я йому буду за батька! Я укріплю його царство навіки, якщо скріпиться зберігати Мої заповіді й Мої присуди так, як у цей день.

Тепер же в присутності всього Господнього зібрання і в слух нашого Бога кажу вам: зберігатимете і шукатимете всі заповіді Господа, нашого Бога, щоб ви успадкували добру землю і успадкували вашим синам по вас навіки. Тепер же, Соломоне, мій сину, пізнай Бога твоїх батьків і служи Йому досконалим серцем і ревною душею, бо Господь допитує всі серця і знає всяку думку. Якщо шукатимеш Його, то відкриється Він тобі, якщо ж покинеш Його, то залишить Він тебе вповні. Тепер дивись, бо тебе вибрав Господь, щоби збудувати Йому дім на освячення. Кріпись і роби.

І Давид дав Соломонові, своєму синові, опис храму і його будівель, його скарбниць, верхніх поверхів, внутрішніх складів, дому надолуження і опис, який мав у своєму дусі, дворів Господнього дому і всіх кімнат, що довкола, що в скарбницях Господнього дому і в скарбницях святого, і кімнат черг для щоденного служіння священиків і левітів для всього діла служіння Господнього дому, і складів літургійного посуду служіння Господнього дому. І міру їхньої ваги, золотих і срібних свічників вагу дав йому, і світил. Дав йому так само вагу престолів приносу, кожного золотого престолу і так само срібних, вилок і посудин для жертв виливання, золотих посудин для виливання і вагу золотих і срібних, вагу кожної посудини. І показав йому вагу кадильниць жертовника із чистого золота і вигляд колісниці херувимів з розпростертими крилами, які отінювали над ковчегом Господнього завіту.

Усе в писанні з руки Господньої дав Давид Соломонові за даним йому розумінням описаного діла. І сказав Давид Соломонові, своєму синові: Будь мужнім, кріпися і роби, не бійся і не лякайся, бо мій Господь Бог з тобою, не покине тебе і не залишить тебе, аж доки ти не закінчиш кожне діло служіння Господнього дому! І ось щоденні черги священиків і левітів на все служіння Божого дому. І з тобою в кожному ділі, і кожний охочий в мудрості за всім умінням і володарі, та весь народ на всі твої накази.

І сказав цар Давид усьому зібранню: Соломон, мій син, цей, якого забажав Господь, молодий, тендітний, а діло — велике, адже будова не для людини, але для Господа Бога! За всією спроможністю я підготував для дому мого Бога золото, срібло, мідь, залізо, дерево, багато соомського каміння, дорогоцінного каміння і різнобарвного, усякий цінний камінь і багато парського мармуру. І ще, оскільки я милувався домом мого Бога, є в мене те золото і срібло, що я підготував, і ось я дав на дім мого Бога більше, крім того, що я приготував для храму святих, — три тисячі талантів золота, що із Суфіра, і сім тисяч талантів чистого срібла, щоб обкласти ним стіни святого руками майстрів. І хто охочий сьогодні посвятити свої руки Господу?

І охочими були голови родів по батьківській лінії і володарі синів Ізраїля, тисячники, сотники, наставники над ділами і економи царя, і дали на роботи Господнього дому п’ять тисяч талантів золота, десять тисяч золотих, десять тисяч талантів срібла, вісімнадцять тисяч талантів міді й сто тисяч талантів заліза, і в тих, у кого знайшлося каміння, дали до сховищ Господнього дому в руку Іїла, сина Ґирсона. І народ зрадів за готовність, бо повним серцем охочі були дати для Господа, і цар Давид дуже зрадів.

І цар Давид поблагословив Господа перед зібранням, кажучи: Благословенний є Ти, Господи, Боже Ізраїля, Отець наш від віку і до віку! Тобі, Господи, величність, сила, похвала, перемога і міць, бо Ти володієш усім, що на небі та на землі, перед Твоїм обличчям жахається кожний цар і народ. У Тебе багатство і слава, Ти всім володієш, Господи, володарю всякого начала, і у Твоїй руці сила і міць, і у Твоїй руці, Вседержителю, великим учинити і укріпити все! Тепер же, Господи, прославляємо Тебе і заносимо хвалу Імені Твоєї хвали!

І хто я є, і хто мій народ, що ми зміцніли, аби Тобі так віддати? Бо все Твоє, і з Твого ми Тобі дали. Адже ми є мандрівниками перед Тобою і мандруємо, як і всі наші батьки. Дні наші, як тінь на землі, і немає тривалого перебування. Господи, Боже наш, усю цю безліч, яку я приготовив, щоби збудувати дім Твоєму святому Імені, є з Твоєї руки, і Твоє все! Я пізнав, Господи, що Ти є Той, Хто випробовує серця і любиш справедливість. У простоті серця я виявив готовність в усьому цьому, і тепер поглянь на Твій народ, який тут знаходиться, який з радістю жертвує Тобі! Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, наших батьків, збережи це в розумі серця Твого народу навіки і спрямуй їхні серця до Тебе. А Соломонові, моєму синові, дай серце, щоби добре чинив Твої заповіді, Твої свідчення, Твої приписи і щоб до кінця довів будову Твого дому.

Давид сказав усьому зібранню: Благословіть Господа, вашого Бога! І все зібрання поблагословило Господа, Бога їхніх батьків і, схилившись на коліна, вони поклонилися Господу і цареві. А на наступний день після першого дня Давид звершив жертвоприношення для Господа. Він приніс Богові всепалення: тисячу телят, тисячу баранів, тисячу ягнят, і їхні жертви виливання, і численні жертви для всього Ізраїля. І вони їли, і пили перед Господом у той день з радістю.
І вони вдруге настановили царем Соломона, сина Давида, і помазали його для Господа на царя, а Садока — на священство. І Соломон сів на престолі Давида, свого батька, і був успішним, і весь Ізраїль слухався його. Володарі, сильні та всі сини царя Давида, його батька, покорилися йому. І Господь зробив Соломона дуже великим перед усім Ізраїлем, і дав йому царську славу, якої не було в жодного царя перед ним.

Давид, син Єссея, царював над Ізраїлем сорок років — сім років у Хевроні й тридцять три роки в Єрусалимі. Він помер у добрій старості, у похилому віці, у багатстві та славі, а замість нього зацарював його син Соломон. А решта оповідей про царя Давида, перші й останні, записані в літописі Самуїла-провидця, у літописі пророка Натана і в літописі Ґада-провидця, видючого, — про все його царювання, його владу і часи, які пройшли над ним, над Ізраїлем і над усіма царствами землі.