Тягар, який побачив пророк Аввакум. Доки ж, Господи, кричатиму, і не вислухаєш? Кривджений, кричатиму до Тебе, — і не врятуєш? Навіщо Ти мені показав труднощі та болі, щоб поглянути на страждання і безбожність? Переді мною був суд, і суддя бере винагороду. Через це розсипається закон і не провадиться до кінця суд, бо безбожний утискує праведного. Через це вийде покручений суд.
Гляньте, зневажливі, подивіться, дивуйтеся подивом і зникніть, бо Я чиню діло у ваші дні, про яке не повірите, якщо хтось розповість. Тому що ось Я піднімаю вояків-халдеїв, гіркий і швидкий народ, що йде по ширині землі, аби успадкувати не свої поселення. Він страшний і славний, з нього буде його суд, і його тягар з нього вийде. І будуть краще скакати за леопардів його коні, а вони — прудкіші за вовків Аравії. І його вершники поскачуть і гнатимуться далеко, і ширятимуть, наче орел, жадний на їжу. Кінець прийде на безбожних, що протистоять своїми обличчями супротивникам, і він збере полонених, наче пісок. І він розкошуватиме між царями, і тирани — його забава, він насміхатиметься з усякої твердині й накине земляний вал, і нею заволодіє. Тоді змінить дух, перейде і надолужить. Це сила для мого Бога.
Хіба Ти не від початку, Господи, мій святий Боже? Тож ми не помремо! Господи, Ти його поставив на суд. І Ти мене зліпив, щоб картати його напоумленням. Чисте око, щоб не бачити зла, і не зможе дивитися на біди. Навіщо Ти дивишся на тих, що зневажають? Чи мовчатимеш, коли безбожний пожирає праведного? І зробиш людей, наче риби моря і наче плазуни, що не мають провідника. Вигублення витягнув гачком і потягнув його в сіті, і зібрав його у своїх неводах. Задля цього його серце розвеселиться і зрадіє, через це принесе жертву своїй сіті й принесе ладан своєму неводу, бо ними великою зробив свою частку, і його їжа вишукана. Через це закине свою сіть і постійно не щадитиме, вигублюючи народи.
Я стану на моїй сторожі, вийду на камінь і погляну, щоб побачити, що говоритиме в мені й що відповім на моє картання. Господь відповів і сказав мені: Напиши видіння ясно і на дошці, щоб за ним гнався той, хто читає. Тому що видіння ще на час і прийде до кінця, і не намарно. Якщо забариться, почекай його, бо воно неодмінно прийде і не затримається. Якщо відступиться, Моя душа не матиме вподобання в ньому. А праведний житиме з Моєї віри.
Образливий і зневажливий же муж — хвалько, ніщо не закінчить той, хто, наче ад, поширив свою душу, і цей ненаситний, як смерть, і збере до себе всі народи, і прийме до себе всіх людей. Хіба не візьмуть це все, як притчу проти нього і загадки, щоб розповідати про нього? І скажуть: Горе тому, хто множить собі те, що не є його. Аж доки? І тому, хто дуже обтяжує своє ярмо. Бо раптово повстануть ті, що його кусають, і збудяться ті, що змовляються проти тебе, і будеш їм на пограбування. Тому що ти пограбував численні народи, тебе пограбують усі народи, що залишилися, через кров людей, безбожність краю та міста і всіх, що в ньому живуть.
О, хто збирає поганий збір для свого дому, щоб поставити на висоту своє гніздо, аби вирватися з руки злих. Ти порадив сором для твого дому, ти поклав край численним народам, і твоя душа згрішила. Тому що камінь зі стіни закричить, і жук з дерева це скаже. Горе тому, хто будує місто кров’ю й готує місто неправедністю.
Чи не це в Господа Вседержителя? І численні народи пропали у вогні, і численні народи знемоглися. Адже земля наповниться пізнання Господньої слави, вона покриє їх, наче вода. О, хто напоює свого ближнього мутним напоєм і споює, щоб поглянути на їхні печери. Повноту безчестя замість слави пий, і ти і зрушся, і затрусися. Тебе обійшла чаша Господньої правиці, і зібрано безчестя на твою славу. Тому що безбожність Лівану тебе покриє, і страждання від звірів тебе налякає, через кров людей, безбожність краю та міста і всіх, що в ньому живуть.
Яка користь різьбленого, що його вирізьбили? Він виготовив його литтям, оманливу фантазію, бо той, хто зліпив, повірив у своє ліплення, щоби зробити глухого ідола. Горе тому, хто каже до дерева: Отверезься, піднімися! — і до каменя: Піднесися вгору! І це є вигадка, бо це — литво із золота і срібла, і жодного духу в ньому немає! А Господь у Своєму святому храмі! Нехай Його обличчя вшановує вся земля.
Молитва пророка Аввакума з піснею. Господи, я почув чутку про Тебе, і я злякався, я пізнав Твої діла, і я жахнувся. Посеред двох тварин будеш пізнаний, коли наблизяться роки, будеш пізнаний, коли прийде час, покажешся, коли затривожиться моя душа в гніві, згадаєш милосердя. Бог прийде з Темана, і Святий — з гори лісистої тіні.
(Музична пауза). Небо покрила Його чеснота, і земля, сповнена Його хвали. І Його ясність буде як світло, роги в Його руках, і Він поставив сильну любов Своєї сили. Перед Його обличчям піде слово, і вийде, Його ноги у взутті. Він став, і затряслася земля. Він поглянув, і народи розтанули. І гори були розбиті силою, розтанули вічні пагорби Його вічною ходою. Через труди я побачив. Поселення ефіопів. Злякаються і шатра землі Мадіяма. Не на ріки розгніваєшся, Господи, хіба на ріках Твій гнів чи на море Твій порив? Адже Ти сядеш на Своїх коней, і Твоя їзда верхи — спасіння. Натягаючи, натягнеш Свій лук над скіпетрами, — говорить Господь.
(Музична пауза). Земля річок буде розірвана. Тебе побачать і терпітимуть муки народи, Ти розсіваєш біг води. Безодня видала свій голос, висота — свої появи. Сонце піднялося, і місяць став на своєму місці. Твої стріли підуть як світло, як світло поблискування Твоєї зброї. Погрозою зменшиш землю і страхом зведеш народи. Ти вийшов на спасіння Твого народу, щоб спасти Твоїх помазаників. Ти кинув смерть на голови беззаконних, Ти підняв кайдани на їхні шиї.
(Музична пауза).
Ти в жаху відрубав голови сильних, вони в ньому захитаються. Вони відкриють свої вуздечки, вони, як бідний, що потай їсть. І Ти навів на море Твоїх коней, що колотять велику воду.
Я спостерігав, і моє нутро злякалося голосу молитви моїх губ, і тремтіння ввійшло в мої кості, а піді мною затривожився мій стан. Я спочину в дні скорботи, щоб піти до народу мого поселення. Тому що смоківниця не принесе плоду, і не буде врожаю у винограднику; введе в оману витвір оливкового дерева, і рівнини не зродять їжі; не стало овець через брак поживи й не буде волів при яслах, а я веселитимуся в Господі, радітиму в Бозі, моєму Спасителеві. Господь Бог — моя сила, і Він поставить мої ноги на завершення. На високе Він мене підняв, щоб я переміг Його піснею.