позволь мне пройти землёю твоею; не будем заходить в поля и виноградники, не будем пить воды из колодезей твоих, а пойдём путём царским, доколе не перейдём пределов твоих.
„Нехай я перейду́ в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, — ми підемо царсько́ю дорогою, аж поки пере́йдемо землю твою“.
“Дозволь мені перейти через твою землю; не будемо звертати ні на поля, ні на виноградники, не питимемо води з колодязів; головним шляхом ітимемо, аж поки не вийдемо поза твої границі.”
Позволь перейти через твою землю! Не будемо звертати на поля і на виноградники, і не будемо пити води з колодязїв; шляхом царським ійти мемо, покіль перейдемо твої займища.
Ми пройдемо через твою землю. Підемо дорогою, не звернемо ні на поле, ні на виноградники, не будемо пити води з твоєї криниці. Дорогою царською підемо, доки не перейдемо твої володіння.