Вітання від Якова, слуги Всевишнього Бога і Господа Ісуса Христа, всім Божим людям, розпорошеним по світу!
Брати і сестри мої, вважайте для себе за радість велику, коли на долю вашу випадають різні випробування. Бо ви ж знаєте, що віра, проходячи через випробування, народжує терпіння. Нехай ваше терпіння якнайкраще себе виявляє у всьому, що ви робите. Тож ви зможете стати досконалими й довершеними, щоб нічого вам не бракувало.
Отже, якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить у Бога. Він щедро і з радістю дарує всім людям і не дорікає нікому. Але треба просити з вірою і без сумнівів. Той, хто сумнівається, подібний до хвилі морської, яку ганяє і носить вітер. Нехай така людина й не сподівається щось дістати від Господа, бо вона думає про різні справи одночасно і ніколи не може вирішити, що їй далі робити.
Якщо віруючий бідний, нехай пишається з того, що Бог дав йому духовне багатство. А багатий нехай пишається з приниження свого, бо дні його минуть, наче дика квітка. Як сонце сходить і спека настає, квітка в’яне, цвіт її опадає, і краса зникає, так само й багатий загине разом зі справами своїми.
Щаслива та людина, яка стоїть перед спокусами і залишається непохитною, бо як подолає їх, то дістане вінець життя вічного, якого Бог обіцяв тим, хто любить Його. Ніхто у спокусі не повинен казати: «Це мене Бог спокушає». Бог не має нічого спільного зі злом. Він ніколи нікого не спокушає. Спокушають людину її ж власні бажання, які зваблюють і затягують її. Тоді бажання породжують гріх, а гріх, як утвердиться, породжує смерть.
Брати і сестри мої любі, не дозволяйте обдурювати себе. Кожен добрий і довершений дар приходить згори, від Отця, Який створив усі світила небесні. Бог є постійним і незмінним. Він назвав нас дітьми Своїми в Посланні істинному, щоб стали ми найважливішими з усіх Його створінь.
Пам’ятайте це, брати і сестри мої: намагайтеся більше слухати, ніж говорити, і не піддавайтеся гніву. Гнів людський стоїть на заваді життю праведному, якого вимагає Бог.
Отож відкиньте усіляку нечистоту й зло в своєму житті, яких так багато. Прийміть покірливо вчення Боже, що посіяне в серцях ваших і може спасти душі ваші.
Виконуйте Слово Боже, а не лише слухайте Його, бо інакше ви обдурюєте самі себе. Хто тільки слухає Слово Боже, та не виконує його, той подібний до людини, яка дивиться на своє відображення в дзеркалі. Вона пильно дивиться на себе, а як відійде, тієї ж миті забуде, як виглядає. Досконалий Закон Божий несе свободу людям. І той, хто уважно вивчає його й живе згідно з ним, хто втілює його в своє життя, а не просто, вислухавши, забуває, той неодмінно отримає благословення Боже.
Якщо хтось вважає себе побожним, та не вгамовує язика свого, він лише обманює себе. Побожність цієї людини нічого не варта. Побожність же, чиста й непорочна перед Богом і Отцем, виявляється в піклуванні про вдів та сиріт, які знаходяться в скруті, та у збереженні себе самого у чистоті від лихого світу.
Любі брати і сестри мої, тримайтеся віри в нашого славного Господа Ісуса Христа. Не ставтеся до одних людей краще, ніж до інших. Скажімо, прийдуть на ваше зібрання людина в гарному вбранні та з золотим перснем і бідна людина у зношеному одязі. Якщо ви виявите особливу увагу тому, хто в пишному вбранні і скажете: «Сідай тут, на гарному місці», а до бідного: «Стій там» або «Сідай біля ніг моїх» — чи не є свідченням того, що ви поділяєте людей на більш і менш важливих? Таким чином, ви стаєте непобожним суддею з лихими думками.
Слухайте ж, любі брати і сестри мої! Чи не вибрав Бог бідних цього світу бути багатими вірою й спадкоємцями Царства, яке Бог обіцяв тим, хто любить Його? А ви зневажили убогих! Та хіба ж не багаті пригноблюють вас? Хіба не вони тягнуть вас до суду? І хіба не вони паплюжать добре ім’я Христа, котре було дано вам?
Якщо ви справді виконуєте царський Закон, що записаний у Святому Писанні: «Люби ближнього свого, як себе самого» — то чините праведно. Та коли ви щось робите, зважаючи на особу, ви чините гріх, і будете покарані як порушники Закону. Бо хто дотримується Закону в цілому, але порушує його в чомусь одному, той вважатиметься порушником усього Закону. Всевишній, Який заповідав: «Не чини перелюбу», також сказав: «Не вбивай». Отож, якщо не чиниш перелюбу, але вбиваєш, то ти є порушником усього Закону.
Говори і дій як людина, яку судитимуть за Законом, що дає свободу. Бо суд Божий буде безжалісним до того, хто не виявляв милосердя. Проте милосердний не боятиметься суду.
Брати і сестри мої, яка з того користь, коли людина стверджує, що має віру, але нічого не робить на підтвердження тієї віри? Хіба може така віра спасти? Скажімо, брат або сестра мають потребу в одязі або їжі повсякденній, а хтось із вас їм каже: «Я сподіваюсь, що ти в теплі і маєш, що їсти. Іди собі з миром!» — але не дасть необхідного. Чи буде з цього користь? Так само й віра: якщо вона не супроводжується вчинками, то сама по собі вона мертва.
Хтось може сказати: «У тебе віра, а в мене вчинки. Але кажу вам: без справ неможна довести, що ви маєте віру, а я виявляю свою віру у добрих вчинках своїх. Ти віриш, що Бог єдиний? Добре! Але навіть демони вірять у це і тремтять від страху».
Нерозумний! Ти хочеш доказів того, що віра без діл мертва? Хіба предок наш Авраам не був виправданий Богом за вчинки свої, коли приносив у жертву свого сина Ісаака? Як бачите, віра сприяла вчинкам його і ставала довершеною завдяки ділам. Отак здійснилося сказане у Святому Писанні: «Авраам вірив у Бога, й ця віра була зарахована йому у праведність, і тому Авраам був названий другом Бога». Отож ви бачите, що людину перед Богом виправдовують її вчинки, а не сама лише віра.
І так само хіба не була розпусниця Рааб виправдана перед Богом за свої вчинки, коли надала притулок шпигунам і допомогла їм утекти іншою дорогою? Ось чому, як тіло мертве без духу, так і віра мертва без діла!
Брати і сестри мої, небагатьом із вас доведеться стати вчителями, бо ви ж знаєте, що вчителів чекає більш суворий суд.
Я попереджаю про це, оскільки всі ми часто впадаємо в гріх. І якщо людина не грішить у словах своїх, то вона досконала, та вміє тіло своє контролювати. Ми вкладаємо вуздечки до рота коням, щоб вони слухалися нас і ми могли керувати всім їхнім тілом. Це справедливо й щодо кораблів: хоч які вони великі, і хоч якими б їх сильними вітрилами носило, але ж воля керманича скеровує їх дуже невеличким кермом.
Отак і язик наш, хоч і невеличка частка тіла, а багатьма ділами великими вихваляється. Від маленького полум’я може згоріти цілий ліс. Язик — це полум’я. Він є осередком зла поміж частин нашого тіла. Він оскверняє все тіло і спалює все наше буття. Сам же язик запалюється від пекельного вогню.
Різноманітних звірів, птахів, плазунів, різні морські створіння людина може приборкати і приборкала. Але жодна людина не може приборкати язик. Він є злом нестримним, повним смертельної отрути. Ним ми прославляємо Господа і Отця і ним же проклинаємо людей, які створені за подобою Божою. Ті ж самі уста і благословляють, і проклинають. Брати і сестри мої, так не повинно бути. Хіба можуть з одного джерела текти чиста й брудна вода? Брати і сестри мої, чи може фіґове дерево родити оливки, а виноград — смокви? Отак і солона та прісна вода не течуть з одного джерела.
Хто серед нас насправді мудрий та розумний? Нехай той доведе це доброю поведінкою, своїми смиренними вчинками, породженими мудрістю. Та якщо серце ваше сповнене гіркої заздрості й себелюбства, то у вас немає підстав вихвалятися, бо це просто приховування брехні за істиною. Це не та мудрість, що сходить з Небес, а земна, недуховна й диявольська. Бо там, де є заздрість й себелюбство, там безладдя і усіляке лихо. А мудрість, що сходить з Небес, насамперед чиста, по-друге, мирна, добра, покірлива, багата на милосердя і добрі справи. Вона неупереджена і щира. Плоди праведності отримають ті, хто мирно працює, щоб досягти миру.
Звідки виникають ворожнеча і сварки між вами? Чи не від егоїстичних бажань, що вирують у ваших тілах? Ви чогось бажаєте, та все ж не одержуєте. Ви вбиваєте, заздрите іншим, і все одно не можете одержати того, що бажаєте. Ви сваритеся і ворогуєте, бо не просите Бога. Та коли ви просите, то не одержуєте, бо просите ви не на добро, а для того, щоб використати це для свого задоволення.
Невірні, хіба ви не знаєте, що любов до земного життя, те ж саме, що й ворожнеча з Богом? Той, хто хоче бути в дружбі зі світом, стає ворогом Бога. Чи ви думаєте, що у Святому Писанні даремно сказано: «Дух, який Бог вселив у нас, любить ревно». Але Всевишній дав нам ще більшу милість, ось чому сказано у Писанні: «Бог — проти пихатих, покірливим Він дарує благодать».
Тож підкоріться Богу. Спротивляйтесь дияволові, і він утече від вас. Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас. Омийте руки свої грішні й очистіть ваше життя від гріха. Не слідуйте водночас за Богом і світом! Сумуйте, страждайте і плачте! Нехай сміх ваш обернеться в сльози, а радість — в смуток. Станьте покірними перед Богом, і Він вознесе вас.
Брати і сестри, не судіть одне одного, бо хто лихословить проти свого брата або сестри своєї у Христі, чи осуджує їх, насправді ганьбить і осуджує Закон. А коли людина судить Закон, то вона стає не виконавцем його, а суддєю. Є лише один Законодавець і Суддя, Який може спасти чи погубити. А хто ти такий, щоб судити ближнього?
Деякі з вас казатимуть: «Сьогодні або завтра вирушимо ми в те чи інше місто, де пробудемо рік. Там ми будемо торгувати й заробляти гроші». Але ви ж не знаєте, що станеться у вашому житті завтра. Бо ваше життя, неначе туман, який з’являється на деякий час, а потім зникає. Натомість необхідно казати: «Як буде на те воля Божа, ми будемо жити і робити так і так». Ви ж, пишаючись, вихваляєтеся, а таке вихваляння — зло! Отже, коли ви знаєте, як творити добро, та не робите його, то чините гріх!
Слухайте ви, багачі! Плачте й ридайте, бо велике лихо наближається до вас. Багатство ваше згніє, а одяг ваш міль поточить. Золото й срібло ваше зіржавіє, а та іржа буде свідчити проти вас і з’їсть ваше тіло, неначе вогонь. Ви зібрали скарби свої в останні дні.
Погляньте! Робітники, які обробляли ваші поля і в котрих ви утримали плату, голосять. І бідкання женців дійшли до слуху Господа Саваота. Ви жили у розкошах та надмірній насолоді, і розгодувалися, як на заколення. Ви засуджували і вбивали невинних, які не могли вам протистояти.
Отож будьте терплячі, брати і сестри, аж до дня приходу Господа. Пам’ятайте, хлібороб чекає дорогоцінного врожаю від землі своєї, він терпляче чекає на ранні й пізні дощі. Ви також маєте чекати терпляче. Не втрачайте надії, бо Господнє пришестя близько. Браття і сестри, перестаньте скаржитися одне на одного, щоб не бути осудженими. Дивіться, Суддя вже стоїть біля дверей!
Браття і сестри, згадайте пророків, котрі говорили від імені Бога, як зразок страждань і довготерпіння. Пам’ятайте, що ми вважаємо блаженними тих, хто потерпає. Ви чули про довготерпіння Йова і знаєте, що після усіх страждань, Господь допоміг йому. Господь — милосердний і співчутливий.
І насамперед, брати і сестри мої, перестаньте присягатися небом і землею чи іншими якимись клятвами. Ваше «так» має бути «так», а «ні» має бути «ні», щоб не бути вам засудженими.
Якщо хтось із вас потрапив в біду, нехай молиться. А як у радості, хай співає псалми. Якщо хтось із вас занедужав, то нехай покличе старійшин із церкви, щоб вони помолилися за нього, помазавши його оливою в ім’я Господнє. І молитва з вірою спасе недужого, й Господь зцілить його. Якщо він вчинив гріх, то Господь пробачить йому.
Отож завжди сповідуйте один одному гріхи, які ви чините, і моліться одне за одного, щоб зцілитися. Бог зглянеться на вас, бо молитва праведників може дуже багато. Ілля був такою ж людиною, як і ми з вами. Він палко молився, щоб дощ не падав на землю, і дощу не було на землі три з половиною роки. Потім він знову помолився, і з неба пішов дощ, і земля знову почала давати врожай.
Брати і сестри мої, якщо хтось із-поміж вас відійшов від істини, а інший повернув його до неї, то знайте, що людина, яка повернула грішника на дорогу правди, врятувала ту людську душу від смерті, та спричинила прощення багатьох гріхів.