І Господнє слово було до Міхея, сина Морастія, у дні Йоатама, Ахаза і Езекії, царів Юди, про те, що він побачив про Самарію і про Єрусалим.
Послухайте, народи, слова, і нехай сприйме земля і всі, що на ній, і Господь буде між вами на свідчення, Господь з Його святого дому. Тому що ось Господь виходить зі Свого місця і зійде, і піде на висоту землі, і під Ним захитаються гори, і долини розтануть, неначе віск перед обличчям вогню, і як вода, що проноситься по схилі. Через безбожність Якова це все і через гріх дому Ізраїля. Яка безбожність Якова? Чи не Самарія? І який гріх дому Юди? Чи не Єрусалим? І поставлю Самарію на склад овочів поля й на садження винограду, і розтягну до замішання її каміння, і відкрию її основи. І вони знищать усі її божища, і все її найняте спалять у вогні, і Я поставлю всіх її ідолів на знищення. Тому що вона зібрала з найму розпусти і нагромадила з найму розпусти.
Через це вона заплаче і заридає, піде без взуття і оголеною, зчинить голосіння, наче зміїв, і плач, наче дочок сирен. Бо її рана стала сильною, тому що прийшла аж до Юди і доторкнулася аж до брам мого народу, до Єрусалима.
Ті, що в Ґеті, не величайтеся. Ви, що в Акімі, не будуйте з дому те, що на висміювання, землю накладайте замість вашого насміхання. Та, що гарно замешкує свої міста, не вийшла, — та, що замешкує Сеннаан, щоб оплакувати дім, який поблизу неї, вона отримає від вас рану болю. Хто почав на добро для тієї, що живе в болях? Адже зло зійшло від Господа на брами Єрусалима, шум колісниць і кінноти. Та, що живе в Лахісі, вона є володарем гріха для дочки Сіону, бо в тобі знайдено безчестя Ізраїля. Через це даси висланих аж до спадку Ґета, до безумних домів. Марнотою було для царів Ізраїля. Аж доки не приведу спадкоємців тобі, що замешкуєш Лахіс, спадок, аж до Одоллама прийде слава дочки Ізраїля. Щоб оголити і остригти твоїх тендітних дітей, пошир твоє вдівство як орел, бо від тебе вони забрані в полон.
Вони були тими, що замислюють лихо і чинять зло на їхніх постелях, і разом у день їх завершували, тому що не підняли до Бога своїх рук. І жадали поля, обкрадали сиріт і насилували доми, і грабували мужа, його дім, мужа і його спадок. Через це так говорить Господь: Ось Я задумую зло проти цього племені, з якого ви не підведете вашої шиї і раптово не підете прямо, бо час злий. У той день співатимуть про вас притчу і заплаче голосіння піснею, кажучи: Ми стали зовсім нещасні. Частину мого народу заміряно шнуром, і не було того, хто перешкодив би йому, щоб відвернути. Наші поля розділені. Через це не буде в тебе того, хто кидає мірний шнур у спадок у Господньому зборі. Не плачте слізьми, і хай не проливають над цим сліз, бо погорда не віддалиться!
Хто каже: Дім Якова викликав гнів Господнього Духа. Хіба це не є Його задуми? Чи Його слова з ним не є гарними і чи не прямо пішли? І спереду Мій народ повстав на ворожнечу. Замість його миру здерли його шкіру, щоб забрати надію в руйнуванні війни. Через це володарі Мого народу будуть викинені з їхніх домів їжі, — погані через їхні задуми були викинені. Наблизьтеся до вічних гір! Устань і йди, бо немає для тебе цього спочинку через нечистоту! Зітлійте тлінням, ви втекли, коли ніхто не гнався! Дух поставив неправду, накапав тобі на вино і оп’яніння. І буде, що з краплі цього народу Яків неодмінно буде зібраний з усіма. Я безсумнівно очікуватиму тих, що залишилися з Ізраїля, разом поставлю їхнє повернення. Так, як вівці в скорботі, як отара посеред їхньої загороди, вони вискочать від людей. Через розвалину перед їхнім обличчям пробили, і пройшли через браму, і вийшли крізь неї, і їхній цар вийшов перед їхнім обличчям, і Господь їх вестиме.
І Він скаже: Послухайте ж це, володарі дому Якова, і ви, що залишилися з дому Ізраїля! Хіба не вам пізнати суд? Ви, що ненавидите добро і шукаєте зло, що дерете з них їхню шкіру і їхні тіла від їхніх костей! Так, як ви пожерли тіло мого народу і їхню шкіру з них здерли, і їхні кості порозбивали і роздробили, наче м’ясо в казан і немов м’ясо в глечик, так вони закричать до Господа, і Він їх не вислухає! І відверне від них Своє обличчя в той час, тому що вони вчинили зло у своїх задумах на них.
Так говорить Господь проти пророків, що зводять Мій народ, що кусають своїми зубами і проголошують на нього мир, і не дано в їхні уста, вони на нього підняли війну. Через це ніч буде вам за видіння, і темрява буде вам за віщування, і сонце зайде над пророками, і над ними потемніє день. І засоромляться ті, що бачать сни, і висміяні будуть ворожбити, і говоритимуть проти них усі ці, тому що не буде того, хто їх слухатиме. Хіба я не наповню силу Господнім Духом, судом і міццю, щоб сповістити Якову його безчестя й Ізраїлеві їхні гріхи.
Послухайте ж це, старійшини дому Якова і ви, що залишилися з дому Ізраїля, що опоганюєте суд і нищите все пряме, ви, що будуєте Сіон кров’ю і Єрусалим неправедністю. Його володарі судили за дари, і його священики відповідали за винагороду, і його пророки віщували за срібло, і на Господі спочили, кажучи: Хіба не Господь є посеред нас? На нас не найде зло! Через це Сіон через вас буде розораний, як поле, і Єрусалим буде як сховище овочів, а гора дому — на лісовий гай.
І в останні дні явною буде Господня гора, готова на верхів’ях гір, і підніметься понад пагорби. І до неї поспішать народи, і численні народи підуть і скажуть: Ходімо, підемо на Господню гору і до дому Бога Якова, і нам покажуть Його дорогу, і підемо Його стежками! Бо із Сіону вийде закон і Господнє слово з Єрусалима. І судитиме між численними народами, і картатиме сильні народи дуже далеко, і перекують свої мечі на плуги, а свої списи на серпи, і більше не візьме народ проти народу меча, і більше не навчатимуться воювати. І кожний спочине під своїм виноградом, і кожний — під своєю смоківницею, і не буде того, хто боїться, тому що уста Господа Вседержителя це проказали. Адже всі народи підуть кожний своєю дорогою, а ми підемо в Імені нашого Господа Бога навіки й далі.
У той день, — говорить Господь, — зберу розбиту і викинену, і прийму тих, яких Я відкинув. І оберну розбиту на останок, і відкинену — в сильний народ, і над ними зацарює Господь на горі Сіон відтепер і аж довіку. І ти, нещасний стовп отари, дочко Сіону, до тебе прийде і ввійде перша влада, царство з Вавилону до дочки Єрусалима.
І тепер чому ти пізнав зло? Чи не було в тебе царя? Чи твоя рада загинула, тому що тебе захопили болі, як у тієї, що народжує
Перенось болі й будь мужньою, і наблизься, дочко Сіон, як та, що народжує. Тому що тепер вийдеш з міста і поселишся на рівнині, і підеш аж до Вавилону. Звідти тебе визволить і звідти тебе викупить твій Господь Бог з руки твоїх ворогів. Тепер же проти тебе зібралися численні народи, що кажуть: Зрадіймо, і хай наші очі подивляться на Сіон! Та вони не пізнали Господнього задуму і не збагнули Його ради, бо Він їх зібрав, як снопи току. Устань і молоти їх, дочко Сіону, бо тобі поставлю залізні роги і тобі поставлю мідні копита, і знищиш численні народи, і покладеш Господу їхню безліч і їхню силу Господу всієї землі! Тепер дочка буде загороджена загородою, Він на нас поставив облогу, палицею поб’ють по щоці племена Ізраїля.
І ти, Вифлеєме, доме Ефрати, ти є дуже малим, щоби бути в тисячах Юди. З тебе для Мене вийде, щоби бути вождем в Ізраїлі, і його виходи від початку, від вічних днів. Через це дасть їм до часу тієї, що родить, вона породить, і решта з їхніх братів повернеться до синів Ізраїля. Тож стане і побачить, і пастиме своє стадо в Господній силі, і вони будуть у славі Імені їхнього Господа Бога. Тому що тепер Він стане великим аж до кінців землі. І вона буде в мирі. Коли Ассур прийде на вашу землю і коли прийде до вашої країни, і підведуться проти нього сім пастухів і вісім укусів людей. І пастимуть Ассур мечем і землю Неврода його ровами. І Він врятує від Ассура, коли прийде на вашу землю, і коли прийде на ваші околиці. І те, що залишилось з Якова, буде в народах посеред численних народів, як роса, що падає від Господа, і як ягнята на траві, щоб ніхто не був зібраний і не встояв серед людських синів. І буде те, що залишилося з Якова в народах посеред численних народів, як лев між звірами в лісі і як левеня в отарах овець, так як тоді, коли перейде і, відлучивши, захопить, і не буде того, хто вихопив би. Твоя рука підніметься на тих, що тебе гноблять, і всі твої вороги будуть винищені.
І буде в той день, — говорить Господь, — Я вигублю твоїх коней з-посеред тебе і знищу твої колісниці, вигублю міста твоєї землі й знищу всі твої твердині. І знищу твої чари з твоїх рук, і не буде в тобі тих, що дають відповідь. І вигублю твої божища і твої стовпи з-посеред тебе, і більше не поклонятимешся ділам твоїх рук. І вирубаю твої священні гаї з-посеред тебе, і знищу твої міста. І вчиню у гніві та в люті помсту на народах, бо вони не послухалися.
Послухайте ж Господнє слово. Сказав Господь: Устань, судися з горами, і хай пагорби послухають твій голос. Послухайте, народи, Господній суд, і долини основи землі, бо суд в Господа з Його народом, і Він споритиме з Ізраїлем! Мій народе, що Я тобі зробив, або чим Я тебе засмутив, або чим Я тобі дошкулив? Відкажи мені. Тому що Я тебе вивів з єгипетської землі, Я тебе викупив з дому рабства, і Я вислав до твого обличчя Мойсея, Аарона і Маріам. Мій народе, згадай же, що проти тебе порадив Валак, цар Моава, і що йому відповів Валаам, син Веора, від Тростини аж до Ґалґала, щоб явною стала Господня праведність!
Чим захоплю Господа, втримаю мого Бога Всевишнього? Чи зобов’яжу Його, всепаленнями, однолітніми телятами? Чи Господь прийме тисячу баранів, чи десять тисяч годованих кіз? Чи дам мого первородного за безчестя, плід мого лона — за гріх моєї душі? Хіба тобі, людино, не сповіщено, що добре? Чи те, що Господь допитуватиметься в тебе? Нічого крім чинити суд, любити милосердя і бути готовим піти за твоїм Господом Богом!
Господній голос буде проголошений місту, і Він врятує тих, хто боїться Його Імені. Послухай, плем’я, і хто прикрасить місто? Чи вогонь і дім беззаконня, що збирає беззаконні скарби і мірило гордості — неправедність? Чи виправдається мірилом беззаконний і важками омани в мішку? Ними вони наповнили їхнє багатство з безбожності, і ті, що замешкують його, сказали брехню, і їхній язик піднявся вгору в їхніх устах. І Я почну тебе бити, знищу тебе за твої гріхи. Ти їстимеш, але не наситишся. І потемнієш у собі, і відійдеш, але ти не врятуєшся. А ті, що врятуються, видані будуть під меч. Ти сіятимеш, та не жатимеш, ти витиснеш олію, і не намастишся олією, і вино не питимете, і загинуть закони Мого народу, і всі діла дому Ахава. І ви пішли за їхніми радами, щоб Мені тебе видати на знищення, — тих, що живуть у ній, на сичання. І ви одержите погорду народів.
Горе мені, бо я став таким, як той, хто збирає очерет у жнива, і залишки зі збору винограду, коли немає грон, щоб їсти первоплоди. Горе мені, душе, бо побожний загинув із землі, і немає серед людей того, хто йде прямо. Усі судяться до крові, кожний гнітить свого ближнього гнітом. На зло приготовляють свої руки. Володар просить, і суддя сказав мирні слова, це бажане його душі. І Я заберу їхні блага, поїдаючи як міль і йдучи за правилами в дні твоїх відвідин. Горе, горе, прийшли твої помсти, тепер будуть їхні плачі. Не надійтеся на друзів і не надійтеся на володарів, бережися твоєї спільної наложниці, щоб їй чогось не поставити. Тому що син безчестить батька, дочка повстане проти своєї матері, невістка проти своєї свекрухи, вороги чоловіка — усі мужі, що в його домі.
Я ж зверну погляд на Господа, терпеливо очікуватиму мого Бога-спасителя, мене вислухає мій Бог. Не потішайся наді мною, моя ворожнеча, оскільки я впав. Та я встану, тому що, коли перебуватиму в темряві, Господь мене освітить! Я перенесу Господній гнів, бо я згрішив проти Нього, аж доки Він не виправдає мій суд. І Він здійснить мій суд, і виведе мене на світло, я побачу Його праведність. І моя ворожнеча побачить, і одягнеться в сором та, що говорить до мене: Де твій Господь Бог? Мої очі поглянуть на неї. Тепер вона буде на потоптання, як болото на дорогах у дні виготовлення цегли. Той день — твоє вигублення, і той день знищить закони. І твої міста будуть вирівняні й для розподілу між ассирійцями, і твої сильні міста для розподілу від Тиру аж до ріки, день води і замішання. І земля буде на знищення разом з тими, що на ній живуть, — за плодами їхніх задумів.
Паси Мій народ твоїм посохом, овець твого спадку, що самі заселили ліс посеред Кармилу. Вони пастимуться у Васані та Ґалааді, як і за вічних днів. І так, як у дні твого виходу з Єгипту побачите гідне подиву. Народи побачать і засоромляться всією їхньою силою, покладуть руки на їхні уста, їхні вуха оглухнуть. Лизатимуть порох, як змія, плазуючи по землі, будуть стривожені в їхніх затворах. Жахнуться нашого Господа Бога — Тебе побояться. Хто такий Бог, як Ти? Що забирає неправедності й переступає безбожності для тих, що залишилися з Твого спадку, і Він не затримав Свого гніву на свідчення, бо Він — Той, Хто бажає милосердя. Він повернеться і помилує нас, усуне наші неправедності та кине в глибину моря всі наші гріхи. Ти даси праведність Якову, милосердя Авраамові, — як Ти і обіцяв нашим батькам у попередні дні.