Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, за обітницею життя, що в Ісусі Христі, —
до Тимофія, улюбленого сина: благодать, милість і мир, від Бога Отця та Ісуса Христа, Господа нашого.
Дякую Богові, Якому від предків служу із чистим сумлінням, що постійно, вдень і вночі, пам’ятаю про тебе в моїх молитвах,
бажаючи бачити тебе, згадуючи твої сльози, аби наповнитися радістю.
Згадую твою щиру віру, яка спочатку оселилася у твоїй бабусі Лоїді та у твоїй матері Євникії; я впевнений, що вона є і в тобі.
Я тому нагадую тобі це, щоб ти зігрівав Божий дар, який є в тобі через покладання моїх рук.
Адже Бог не дав нам духа страху, але духа сили, любові й розсудливості.
Тому не соромся свідчити про нашого Господа, ні мене — Його в’язня. Але злигодні за Євангеліє перенось силою Бога,
Який спас нас і покликав святим покликанням, — не за наші діла, але згідно зі Своїм наміром і благодаттю, яка дана нам в Ісусі Христі ще перед вічними часами;
тепер же вона відкрилася через з’явлення Спасителя нашого Ісуса Христа, Який знищив смерть, а життя і нетління освітив Євангелієм,
для якого я поставлений проповідником, апостолом і вчителем [язичників].
Через це я і страждаю, але не соромлюся, бо знаю, Кому я повірив, і переконаний, що Він має силу зберегти довірене мені до того дня.
За приклад май здорові слова, які ти від мене почув у вірі й любові, що в Ісусі Христі.
Добре, довірене тобі, збережи Святим Духом, Який живе в нас.
Ти знаєш, що від мене відвернулися всі, хто в Азії, між ними й Фіґел та Гермоґен.
Нехай Господь дасть милість домові Онисифора, адже багато разів він давав мені відраду і не соромився моїх кайданів.
Але коли він прибув у Рим, то наполегливо шукав мене — і знайшов.
Нехай же дасть йому Бог знайти милість від Господа того дня! А скільки він послужив мені в Ефесі, ти краще знаєш.
Отже, мій сину, міцній у благодаті, яка в Ісусі Христі.
І що ти почув від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, які будуть спроможні й інших навчити.
[Ти ж] перенось злигодні, як добрий воїн Ісуса Христа.
Жодний воїн, щоби догодити тому, хто найняв його, не зв’язує себе життєвими справами.
Якщо ж хто й буде змагатися, то не отримає вінця, якщо не буде боротися законно.
Робітникові, який працює, першим належить одержати з плоду.
Зрозумій те, що кажу: [нехай] Господь дасть тобі розуміння в усьому.
Пам’ятай про воскреслого з мертвих Ісуса Христа, Який з нащадків Давида — згідно з моєю Доброю Звісткою,
за яку я переношу злигодні — до кайданів включно, наче злочинець. Але Боже Слово не ув’язнити!
Тому все терплю заради вибраних, щоб і вони отримали спасіння в Ісусі Христі з вічною славою.
Вірне слово: якщо ми з Ним померли, то з Ним і житимемо;
якщо терпимо, то будемо з Ним і царювати; якщо відречемося, то й Він відречеться від нас;
якщо ми невірні, то Він залишиться вірним, бо Себе зректися не може.
Нагадуй про це й застерігай перед Богом, щоб не займалися словесними змаганнями, бо це не приносить користі, хіба лише слухачам на руїну.
Постарайся представити себе гідним перед Богом, бездоганним працівником, який наставляє на принципи істини.
А пустих балачок уникай, бо вони дедалі більше підштовхуватимуть до безбожності.
Їхнє слово буде поширюватися, немов гангрена. Такими є Гіменей і Филит,
які відпали від істини, заявляючи, ніби воскресіння вже було, і цим відвертають декого від віри.
А тверда Божа основа стоїть, маючи таку печать: Господь знає Своїх, а також: Нехай відступить від неправди кожний, хто прикликає Господнє Ім’я!
У великому домі є не лише золоті й срібні посудини, а й дерев’яні та глиняні; одні для почесного вжитку, інші — для непочесного.
Отже, якщо хто очистить себе від цього, то буде посудом для почесного вжитку — освячений, корисний для Володаря, готовий для кожного доброго діла.
Уникай молодечих пожадань, настирливо шукай праведності, віри, любові, миру з тими, які кличуть до Господа від чистого серця.
А нерозумні й необґрунтовані суперечки обминай, знаючи, що вони породжують сварки.
Адже Господній раб не повинен сваритися, але має бути до всіх привітний, здатний навчати, терпеливий,
такий, хто з лагідністю наставляє противників, чи не дасть їм Бог покаяння, щоби пізнали істину
і вирвалися з тенет диявола, який зловив їх живцем, аби вони виконували його волю.
Знай же, що в останні дні настануть скрутні часи.
Бо люди будуть самолюбні, грошолюбні, чванливі, горді, наклепники, батькам неслухняні, невдячні, нечестиві,
недружелюбні, непримиренні, обмовники, нестримані, жорстокі, які не люблять добро,
зрадники, нахабні, бундючні, котрі більше люблять розкоші, ніж Бога,
які мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Таких уникай.
До них належать і ті, які прокрадаються в доми і полонять жінок, обтяжених гріхами й відданих різним пожадливостям;
вони завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання істини.
Як Янній та Ямврій протиставилися Мойсеєві, так само й ці противляться правді, — люди, які зітліли розумом, недосвідчені у вірі.
Але великого успіху вони не матимуть, бо їхнє безумство стане очевидним для всіх, як сталося і з тими.
Ти ж пішов слідом за моїм ученням, поведінкою, наміром, вірою, довготерпінням, любов’ю, витривалістю,
переслідуваннями, стражданнями, які мене спіткали в Антіохії, в Іконії, у Лістрах. Цих переслідувань я зазнав, та Господь від усіх мене визволив.
Адже всі, хто в Ісусі Христі бажає жити благочестиво, будуть переслідувані.
А лихі люди і шахраї матимуть успіх у злому, обманюючи й самі будучи обмануті.
Ти ж тримайся того, чого ти навчився і що тобі довірено, пам’ятаючи, від кого ти навчився.
І ти змолоду знаєш Святе Писання, яке може тебе зробити мудрим для спасіння через віру в Ісуса Христа.
Усе Писання богонатхненне й корисне для навчання, для докору, для виправлення, для виховання в праведності,
щоби Божа людина була досконала, на всяке добре діло готова.
[Тому] свідчу перед Богом та Ісусом Христом, Який має судити живих і мертвих підчас Свого приходу і у Своєму Царстві.
Проповідуй Слово, утверджуй за сприятливих і несприятливих обставин, докоряй, потішай, закликай — з усякою терпеливістю і повчанням.
Бо настане час, коли не слухатимуть здорового вчення, а виберуть собі вчителів за своїми пожадливостями, щоб лестили слух,
аби відвернути вуха від істини та схилитися до небилиць.
Ти ж будь тверезий в усьому, терпи злидні, виконуй діло благовісника, звершуй своє служіння.
Адже я вже стаю жертвою, і настає час мого відходу.
Я звершив добрий подвиг, свій біг закінчив, віру зберіг.
А тепер приготовлено мені вінець праведності, який того дня дасть мені Господь, справедливий Суддя, і не лише мені, а й усім, хто полюбив Його прихід.
Постарайся незабаром прибути до мене.
Адже Димас, полюбивши нинішній вік, мене покинув, — він подався до Солуня, Крискент — до Галатії, а Тит — до Далматії.
Зі мною лише Лука. Візьми Марка, приведи із собою, бо він мені дуже потрібний для служіння.
Тихика ж я послав в Ефес.
Ідучи, принеси плаща, якого я залишив у Троаді в Карпа, і книги, особливо пергаментні.
Олександр, коваль, накоїв мені багато лиха; [нехай] Господь віддасть йому за його вчинками.
Остерігайся його й ти, бо надто противиться нашим словам!
При моїй першій обороні нікого не було зі мною, але всі мене покинули. Хай не буде їм це зараховано.
А Господь став при мені й підкріпив мене, аби через мене сповнилася проповідь: щоб усі язичники почули, і я був визволений з пащі лева.
[І] Господь визволить мене від усякого лихого діла і спасе для Свого Небесного Царства. Йому слава навіки-віків. Амінь.
Привітай Прискилу й Акилу та дім Онисифора.
Ераст залишився в Коринті, а Трохима я зоставив хворим у Мілеті.
Постарайся прийти до зими. Вітають тебе Евул, Пуд, Лін, Клавдія і всі брати.
Господь [Ісус Христос] — з твоїм духом! Благодать — з вами! [Амінь].