Павло, раб Божий, апостол Ісуса Христа, згідно з вірою Божих вибраних і пізнанням істини, згідно з побожністю,
в надії на вічне життя, яке обіцяв перед вічними часами Бог, в Якому немає неправди.
Він же свого часу об’явив Своє Слово проповіддю, яка була доручена мені за наказом нашого Спасителя Бога, —
до Тита, справжнього сина за спільною вірою: благодать і мир від Бога Отця і [Господа] Ісуса Христа, нашого Спасителя.
Для того я залишив тебе на Криті, щоб ти впорядкував недокінчене й наставив пресвітерів у містах, як я тобі звелів:
коли хто бездоганний, є чоловіком однієї дружини, має віруючих дітей, не звинувачених у розпусті чи в неслухняності.
Бо треба, щоб єпископ — як Божий управитель — був бездоганний, не гордий, не гнівливий, не п’яниця, не задерикуватий, не користолюбець,
але гостинний, який любить добро, мудрий, справедливий, побожний, стриманий,
який дотримується вірних принципів згідно з ученням, аби був здатний потішати здоровим навчанням і переконувати противників.
Тому що є багато таких, які не коряться, пустослівних і обманщиків, особливо з обрізаних,
яким треба затуляти рота, бо вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи того, чого не слід, задля ганебної наживи.
Сказав один із них — їхній власний пророк: Критяни — постійні брехуни, люті звірі, ліниві ненажери.
Це свідчення правдиве. Із цієї причини викривай їх нещадно, аби ставали здоровими у вірі,
не приймаючи ні юдейських небилиць, ні заповідей людей, які відвертаються від істини.
[Адже] для чистих — усе чисте, а для нечистих і невірних ніщо не є чистим, оскільки в них нечистий і розум, і сумління.
Вони стверджують, що знають Бога, та вчинками відрікаються, будучи мерзенними й непокірними, нездатними до жодного доброго діла.
Ти ж говори те, що відповідає здоровому вченню.
Щоб старші чоловіки були тверезі, поважні, помірковані, здорові у вірі, любові та терпеливості.
Старші жінки також хай поводяться, як належить святим: щоб не були обмовницями, не піддавалися пияцтву, аби навчали добра
і вчили молодих любити своїх чоловіків, любити дітей,
щоби були скромними, чистими, добрими господинями, корилися своїм чоловікам, аби не зневажалося Слово Боже.
Молодь також заохочуй, щоби була стримана.
У всьому самого себе подавай як приклад добрих діл: у постійному навчанні, статечності, [чистоті],
у здоровому й бездоганному слові, щоб супротивник засоромився, не маючи нічого поганого про нас сказати.
Раби щоб корилися в усьому своїм панам, аби їм догоджали, не перечили,
не крали, але постійно виявляли всіляку добру відданість, щоб у всьому були прикрасою вчення нашого Спасителя — Бога.
Адже для всіх людей з’явилася спасаюча Божа благодать;
вона навчає нас, щоб, відрікшись безбожності й світських пожадань, ми жили чесно, праведно і побожно в теперішньому віці,
очікуючи блаженної надії і появи слави великого Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа,
Який віддав Себе за нас, щоб викупити нас від усякого беззаконня, очистити Собі особливий народ, ревний до добрих діл.
Говори це і заохочуй, і викривай з усією владою, щоб тобою ніхто не нехтував.
Нагадуй їм, щоб корилися начальникам [і] владі, аби слухалися і були готові на всяке добре діло,
щоб нікого не зневажали, не були сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність до всіх людей.
Адже колись і ми були нерозумними, непокірними, які заблудили і стали рабами різних пожадань і насолод, живучи в злобі й заздрощах, були ненависні та ненавиділи одне одного.
Коли ж з’явилася благодать і любов до людей нашого Спасителя — Бога,
Він нас спас не з причини праведних учинків, які ми вчинили, але зі Своєї милості через купіль відродження та оновлення Святим Духом,
Якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа — нашого Спасителя,
щоб, оправдавшись Його благодаттю, ми надією стали спадкоємцями вічного життя.
Вірне слово, і я бажаю, аби на цьому ти наполягав, щоб ті, які повірили в Бога, дбали про добрі діла. Це корисно й добре для людей.
А нерозумні дослідження, родоводи, суперечки і сварки про Закон оминай, бо вони некорисні й марні.
Людину-єретика після першого й другого напоумлення оминай,
знаючи, що повністю зіпсутий і грішить, засуджуючи самого себе.
Коли пошлю до тебе Артема або Тихика, поспіши прийти до мене в Никополь, бо там я вирішив перезимувати.
Законника Зину й Аполлоса дбайливо випровадь, аби їм нічого не забракло.
Хай і наші вчаться дбати про добрі діла в нагальних потребах, щоб не були безплідні.
Вітають тебе всі ті, хто зі мною. Привітай тих, котрі люблять нас у вірі. Благодать з усіма вами! [Амінь].