и пошла, села вдали, в расстоянии на один выстрел из лука. Ибо она сказала: не хочу видеть смерти отрока. И она села поодаль, и подняла вопль, и плакала;
І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
сама ж пішла та й сіла від нього завдальшки на стріл з лука, мовила бо сама до себе: "Не можу дивитися на смерть дитини!" І сиділа навпроти та й плакала вголос.
Відойшовши ж сїла навпроти його віддалеки, як би дострелити з лука; каже бо: Нехай не бачу смерти дитини моєї. І седїла навпроти його, та й заголосила.
і, відійшовши, сіла напроти нього десь на відстані пострілу з лука, і сказала: Щоб не бачити мені смерті мого хлопця. Вона сиділа напроти нього, а хлопець закричав і заплакав.