а внутренности жертвы и ноги её вымоет он водою, и сожжёт священник всё на жертвеннике: это всесожжение, жертва, благоухание, приятное Господу.
А його ну́трощі та голінки його обмиє водою. І священик усе те спалить на жертівнику, — це цілопа́лення, огняна́ жертва, пахощі любі для Господа.
Нутрощі ж його й ноги виполоще в воді, а священик усе це воскурить на жертовнику; це всепалення, вогняна жертва приємного запаху для Господа.
Тельбухи ж і ноги пополоще в водї, і пустить сьвященник се все димом: се всепаленнє, огняна жертва, любі Господеві пахощі.
Нутрощі ж і ноги вимиють водою, і священики покладуть усе це на жертовник. Це є [вогняне] приношення, жертва, приємні пахощі для Господа.