До основания гор я нисшёл, земля своими запорами навек заградила меня; но Ты, Господи Боже мой, изведёшь душу мою из ада.
Я зійшов аж до спо́ду гори, а земля — її за́суви стали за мною навіки! Та піді́ймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій!
Аж до стіп гір спустивсь я; земля засувами повік мене замкнула, але ти вивів моє життя з ями, о Господи, мій Боже.
Попід підвалини гір потонув я, і земні засови замкнули мене, здається, на віки; але ти, Господи, Боже мій, виведеш душу мою з сієї глибинї пекольної.
Я зійшов у землю, в якої її засуви — вічні засуви, і нехай підніметься тління мого життя, мій Господи Боже!