И вот ещё что вы делаете: вы заставляете обливать слезами жертвенник Господа с рыданием и воплем, так что Он уже не призирает более на приношение и не принимает умилостивительной жертвы из рук ваших.
І робите й друге таке: Господнього же́ртівника ви слізьми́ покриваєте, плаче́м та стогна́нням, бо до да́рів уже Він не зве́рнеться більше, і милої жертви з рук ваших не ві́зьме.
Ви ще й таке робите: ви покриваєте сльозами жертовник Господній, — риданням та стогнанням, — бо він не хоче більш дивитись на приноси, приймати їх радо з рук ваших.
Та й ось що ви тим іще робите: ви зневолюєте (жінок ваших) обливати жертовник Господень сльозами з голосїннєм і риданнєм, так що він уже й не дивиться на приноси й не приймає вмоляючої жертви з рук ваших.
І це ви робили, — те, що Я зненавидів! Ви слізьми покривали Господній жертовник, плачем і стогнанням від страждань. Чи годиться поглянути на жертву, чи прийняти як прийнятне з ваших рук?