Ось це — слова книги, які записав Варух, син Нирія, сина Маасія, сина Седекії, сина Асадія, сина Хелкії, у Вавилоні, у п’ятому році на сьомий день місяця, у час, в який халдеї взяли Єрусалим і спалили його вогнем. І Варух прочитав слова цієї книги до вух Єхонії, сина Йоакима, царя Юди, і до вух усього народу, який приходив до книги, і до вух сильних і синів царів, і до вух старійшин, і до вух усього народу, від малого аж до великого, — до вух усіх, що жили у Вавилоні біля ріки Суд.
Вони плакали, постили, молилися перед Господом і зібрали срібло, як була спроможна рука кожного, і послали в Єрусалим до Йоакіма, сина Хелкії, сина священика Салома, до священиків і до всього народу, який знаходився з ним у Єрусалимі, коли він узяв посуд Господнього дому, винесений з храму, щоб повернути в землю Юди на десятий день місяця сівана, срібний посуд, який зробив Седекія, син Йосії, цар Юди, після того, як Навуходоносор, цар Вавилону, переселив Єхонію, володарів, в’язнів, сильних і народ землі з Єрусалима, і повів його до Вавилону. І вони сказали: Ось ми послали до вас срібло, і за срібло купите всепалення і на жертву за гріхи, і ладан, і зробите манаа , і принесете на жертовник нашого Господа Бога жертви, і помолитеся за життя Навуходоносора, царя Вавилону, і за життя його сина Валтасара, щоб їхні дні були, як дні неба на землі. І Господь дасть нам силу, і просвітить наші очі, тож житимемо під тінню Навуходоносора, царя Вавилону, і під тінню Валтасара, його сина, служитимемо їм багато днів і знайдемо милість перед ними.
Тож помоліться за нас до нашого Господа Бога, бо ми згрішили проти нашого Господа Бога, і від нас не відвернувся Господній гнів і Його лють аж до цього дня. І прочитаєте цю книгу, яку ми послали до вас, щоб визнаватися в Господньому домі в день свята і в дні належного часу, і скажете: Господу, Богові нашому, — праведність, а нам — сором облич аж до цього дня, для людини Юди і тих, що живуть у Єрусалимі, наших царів, наших володарів, наших священиків, наших пророків і наших батьків, бо ми згрішили перед Господом, не послухалися Його, і ми не прислухалися до голосу нашого Господа Бога, щоб ходити за Господніми приписами, які Він дав перед нашим обличчям.
Від дня, в який Господь вивів наших батьків з єгипетської землі, і аж до цього дня ми були неслухняні нашому Господеві Богові й діяли легковажно, щоб не чути Його голосу. І до нас пристало зло і клятва, яку Господь заповів Своєму рабові Мойсеєві в день, в який вивів наших батьків з єгипетської землі, щоб дати нам землю, яка пливе молоком і медом до цього дня. Та ми не послухалися голосу нашого Господа Бога за всіма словами пророків, яких Він до нас послав, і ми ходили — кожний із нас — у задумі свого злого серця, щоб служити чужим богам, чинити зло перед очима нашого Господа Бога.
І Господь поставив Своє слово, яке сказав проти нас і проти наших суддів, що судили Ізраїль, проти наших царів, проти наших володарів і проти людини Ізраїля і Юди. Під усім небом не було зроблено так, як Він зробив у Єрусалимі за записаним у законі Мойсея, щоб ми їли людські тіла — свого сина, і людина — тіло своєї дочки. І зробив їх підлеглими всім царствам, що довкола нас, на зневагу і на запустіння в усіх народах, що довкола нас, куди їх розсіяв туди Господь. І вони були знизу, а не наверху, бо ми згрішили проти нашого Господа Бога, щоб не слухатися Його голосу.
Господеві, Богові нашому, праведність, а нам і нашим батькам — сором облич до цього дня. Те, що Господь виказав проти нас, усе це зло прийшло на нас. І ми не молилися до обличчя Господа, щоб кожний відвернувся від задумів свого злого серця. І Господь чував над лихоліттями, і Господь навів на нас зло, бо Господь праведний в усіх Своїх ділах, які нам заповів. А ми не послухалися Його голосу, щоб ходити за Господніми приписами, які Він дав перед нашим обличчям.
І тепер, Господи, Боже Ізраїля, Який вивів Свій народ з єгипетської землі сильною рукою, ознаками, чудами, великою силою і високим плечем, і зробив Собі Ім’я до цього дня, ми згрішили, ми були безбожні, ми неправедно чинили, Господи, Боже наш, з усіма Твоїми заповідями. Нехай відвернеться від нас Твій гнів, бо ми залишилися нечисленними в народах, куди Ти нас туди розсіяв. Господи, вислухай нашу молитву і наше благання, і визволи нас задля Тебе, і дай нам милість перед обличчям тих, що нас виселили, щоб уся земля пізнала, що ти — Господь, Бог наш, бо на Ізраїля і на його рід прикликано Твоє Ім’я.
Господи, поглянь із Твого святого дому і зваж на нас! Господи, прихили Твоє вухо і почуй! Відкрий Твої очі й поглянь, бо не мертві в аді, в яких забрано їхній дух з їхнього лона, віддаватимуть славу і оправдання Господеві, але дуже засмучена душа, що ходить схиленою і слабкою, і очі, що зникають, і душа, що голодує, віддаватимуть Тобі славу і праведність, Господи! Бо не на праведні вчинки наших батьків і наших царів ми кладемо наше милосердя перед Твоїм обличчям, Господи, Боже наш!
Адже Ти навів Твій гнів і Твою лють на нас, як Ти і сказав рукою Твоїх рабів-пророків, кажучи: Так сказав Господь: Схиліть ваші спини, служіть цареві Вавилону і сидіть на землі, яку Я дав вашим батькам! А якщо не послухаєте голосу Господа, щоб служити цареві Вавилону, Я зроблю, щоб опустіли з міст Юди і поза Єрусалимом голос радості і голос веселості, голос молодого і голос молодої, і вся земля буде запустілою від тих, що живуть. Та ми не послухалися Твого голосу, щоб служити цареві Вавилону, і Ти поставив Твої слова, які Ти сказав рукою Твоїх рабів-пророків, щоб вивести кості наших царів і кості наших батьків з їхнього місця, і ось вони викинені на спеку дня і холод ночі, і померли в жахливій біді, у голоді та від меча, і в засланні. І ти поставив пустим дім, де прикликано Твоє Ім’я на ньому, до цього дня, через зло дому Ізраїля і дому Юди.
Ти зробив з нами, Господи, Боже наш, за всією Твоєю добротою і за всім Твоїм великим милосердям, як Ти і сказав рукою Твого раба Мойсея в день, коли Ти йому заповів написати Твій закон перед синами Ізраїля, кажучи: Якщо не послухаєтеся Мого голосу, то ця велика численна кількість обернеться в мале між народами, куди Я їх туди розсію. Адже Я пізнав, що Мене не послухаються, бо це народ твердошийний. Та вони повернуться до їхнього серця в землі їхнього відселення, і пізнають, що Я — їхній Господь Бог. І Я дам їм серце і вуха, які чують, і вони Мене прославлятимуть у землі їхнього виселення, згадають Моє Ім’я і відвернуться від їхнього твердого плеча та від їхніх злих діл, бо згадають дорогу їхніх батьків, які грішили перед Господом. Я поверну їх у землю, про яку Я поклявся їхнім батькам Авраамові, Ісаакові та Якову, і вони заволодіють нею. І помножу їх, і не зменшуватимуться. І встановлю з ними вічний завіт, щоб Я був їм за Бога, і вони будуть Мені народом. І більше не проганятиму Мій народ Ізраїля із землі, яку Я їм дав.
Господи Вседержителю, Боже Ізраїля, душа в тісноті й заклопотаний дух закликав до Тебе! Господи, послухай і помилуй, бо ми згрішили перед Тобою! Адже Ти перебуваєш навіки, а ми гинемо навіки. Господи Вседержителю, Боже Ізраїля, вислухай молитву померлих Ізраїля і синів тих, що грішать перед Тобою, які не послухалися голосу їхнього Господа Бога, і до нас пристало зло! Не згадай неправедності наших батьків, але згадай Твою руку і Твоє Ім’я в цей час.
Адже Ти — Господь, Бог наш, і ми будемо величати Тебе, Господи. Бо через це Ти дав Твій страх у наші серця, щоб прикликати Твоє Ім’я, і будемо величати Тебе в нашому переселенні, бо ми повернули до нашого серця всю неправедність наших батьків, які згрішили перед Тобою. Ось ми сьогодні в нашому відселенні, куди Ти нас туди розсіяв на впокорення, на клятву і на кару, за всі неправедності наших батьків, які відступили від нашого Господа Бога.
Слухай, Ізраїлю, заповіді життя, послухайте, щоб пізнати розумність! Що є, Ізраїлю, як те, що ти є в землі ворогів, що ти зістарився в чужій землі, що ти осквернився з мертвими, що ти приєднаний до тих, які в аді? Ти залишив джерело мудрості. Якщо б ти пішов Божою дорогою, ти мешкав би у вічному мирі. Навчися, де є розумність, де є сила, де є знання, щоб хоч пізнати, де є довговічність і життя, де є світло очей і мир!
Хто знайшов її місце і хто ввійшов до її скарбниць? Де є володарі народів і ті, що володіють звірами, які на землі, ті, що забавляються з птахами неба і збирають срібло і золото, на яке люди поклали надію, — і немає кінця їхньому придбанню, — ті, що роблять срібло і журяться, і немає, як вислідити їхні діла? Вони загинули і зійшли в ад, інші ж замість них постали. Молодші побачили світло і поселилися на землі, а дороги знання вони не пізнали, не зрозуміли її стежок, і їхні сини її не одержали. Вони були далеко від їхньої дороги. Не почулося в Ханаані, не було видно в Темані, і навіть сини Аґари, що шукають розуміння на землі, купці Меррани і Темани, знавці переказів і ті, що шукають розуміння, дороги мудрості не пізнали і не вгадали її стежок.
О, Ізраїлю, який великий дім Бога, і велике місце Його володіння. Він великий і не має кінця, високий і безмірний. Там народилися велетні, що славні від початку, які були великі, умілі на війні. Бог не вибрав їх, і не дав їм дороги знання. І вони загинули, тому що не мали розумності, загинули через їхній нерозум. Хто пішов на небо, її взяв і звів її з хмар? Хто перейшов через море, її знайшов і візьме її замість добірного золота?
Немає того, хто знає її дорогу, ні того, хто роздумує про її стежку. Але Той, хто все знає, знає її, знайшов її Своїм розумом. Той, Хто створив землю на вічний час, наповнив її чотириногою худобою, Той, Хто посилає світло і йде, покликав його, і послухалося Його з тремтінням. І зірки засвітилися в їхніх сторожах, і зраділи, Він закликав їх, а вони сказали: Ось ми! — засяяли радістю для Того, Хто їх створив.
Такий наш Бог, за Нього інший не буде зарахований. Він знайшов кожну дорогу знання і дав її Якову, Його рабові, й Ізраїлеві, Ним улюбленому. Після цього Він з’явився на землі й пожив з людьми.
Це книга Божих приписів і закон, що є навіки. Усі, хто його дотримується, — на життя, а ті, що його покидають, вмирають. Повернися, Якове, і схопися за неї, іди до сяйва перед її світлом! Не дай іншому твоєї слави, ні те, що є для твого добра, чужому народові. Ізраїлю, ми блаженні, бо нам знане те, що миле Богові!
О, мій народе, пам’ять Ізраїля! Будьте ви мужніми! Ви були продані народам не на знищення, а тому що ви викликали гнів у Бога, ви були передані ворогам. Адже ви обурили Того, Хто створив вас, приносячи ладан демонам, а не Богові. Ви ж забули про вічного Бога, Який вас годував, і засмутили Єрусалим, який вас виховав. Адже він побачив гнів, що найшов на вас від Бога, і сказав: Послухайте, сусіди Сіону , Бог навів на мене великий плач, бо я побачив полон моїх синів і дочок, який на них навів Вічний. Адже я викормив їх з радістю, та я відіслав з плачем і риданням. Хай ніхто не зрадіє мною, вдовицею і відпущеною багатьма. Я опустіла через гріхи моїх дітей, тому що вони відхилилися від Божого Закону, і вони не пізнали Його заповідей, не пішли дорогами Божих заповідей і не пішли стежками напоумлення в Його праведності.
Хай прийдуть мешканці Сіону! Згадайте полон моїх синів і дочок, який Вічний на них навів. Адже Він навів на них народ здалека, безсоромний та іншомовний народ, котрий не посоромився старця, не помилував юнака. Вони відвели улюблених вдови і залишили її в запустінні одну, без дочок. Як же я можу вам допомогти? Адже Той, Хто наводить зло, визволить вас із руки ваших ворогів. Ідіть, діти, ідіть, бо я залишилася самотньою. Я зняла одяг миру, одягнулася в мішковину мого благання, я заволала до Вічного в моїх днях.
Будьте мужні, діти, кличте до Бога, і Він визволить вас з-під влади, з руки ворогів! Бо я на Вічного поклала надію на ваше спасіння, і мені прийшла радість від Святого за милосердя, яке скоро прийде вам від нашого Вічного спасителя. Адже я відіслала вас із плачем і риданням, а Бог віддасть мені вас з радістю і веселістю навіки. Бо так, як мешканці Сіону тепер побачили наш полон, так швидко побачать наше спасіння, що від Бога, яке прийде на нас з великою славою і сяйвом Вічного.
Діти, будьте довготерпеливими за той гнів, що найшов на нас від Бога. Тебе переслідував ворог, тож швидко побачиш його знищення і наступиш на їхню шию. Мої розпещені пішли скелястими дорогами, були забрані, як стадо, захоплене ворогами. Мужайтеся, діти, і закличте до Бога, бо вам буде від Того, Хто наводить пам’ять. Бо так, як був ваш розум, щоб заблукати від Бога, то, повернувшись, вдесятеро помножте, щоб Його шукати. Адже Той, Хто наводить зло на вас, наведе на вас вічну радість після вашого спасіння.
Кріпись, Єрусалиме, тебе потішить Той, Хто тобі дав ім’я! Нещасні ті, що вчинили тобі зло і радіють твоїм падінням, нещасні міста, яким служили твої діти, нещасне те, яке прийняло твоїх синів. Бо так, як воно зраділо твоїм падінням і зраділо твоїм упадком, так само засумує своїм спустошенням. І заберу його радість численних людей, і його веселість буде на ридання. Адже вогонь найде на нього від Вічного на довгі дні, і воно буде заселене демонами багато часу.
Поглянь на схід, Єрусалиме, і поглянь на радість, що приходить на тебе від Бога! Ось приходять твої сини, яких ти відіслав, надходять зібрані зі сходу аж до заходу, — за словом Святого, — радіючи Божою славою.
Єрусалиме, скинь одяг ридання і твого зла, і зодягнися в красу слави, що від Бога, навіки! Одягнися в подвійний одяг праведності, що від Бога, наклади на твою голову митру вічної слави. Адже Бог покаже всій землі, що під небом, твою світлість. Бо від Бога твоє ім’я навіки буде назване: Мир праведності й слава побожності. Устань, Єрусалиме, стань на високому, поглянь на схід і подивися на твоїх зібраних дітей — із заходу сонця аж до сходу — за словом Святого, які радіють Божою пам’яттю!
Адже вони вийшли від тебе пішими, ведені ворогами, а Бог їх приводить до тебе несеними зі славою, як престол царства. Бо Бог заповів понизити всяку високу гору і вічно пливучі горби і наповнити долини, щоб вирівняти землю, аби Ізраїль пішов упевнено в Божій славі. А ліси і всяке запашне дерево дали Ізраїлеві тінь за Божим наказом. Адже Бог попровадить Ізраїль з радістю світлом Його слави, з радістю і праведністю, що від Нього.