О, если бы Ты в преисподней сокрыл меня и укрывал меня, пока пройдёт гнев Твой, положил мне срок и потом вспомнил обо мне!
О, якби Ти в шео́лі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки мине́ться Твій гнів, коли б час Ти призна́чив мені́, — та й про мене згадав!
Коли б уже ти сховав мене в Шеолі, укрив мене, поки перейде гнів твій, призначив мені строк — потім згадати про мене!
О, коли б ти да сховав мене в преисподнїй і там держав мене, аж покіль гнїв твій перейде, й положив реченець, і спогадав знов про мене!
Хіба ж не краще Ти зберіг би мене в аді, сховав би мене, доки не спинився б Твій гнів, і признач мені час, в який мене згадаєш.