Переклад Хоменка
1 Слово, що надійшло від Господа до Єремії, після того, як Невузардан, начальник охорони, відпустив його з Рами, де взяв був його закутого в кайдани разом з усіма іншими полоненими з Єрусалиму та з Юдеї, що їх заслано у Вавилон.
2 Начальник охорони взяв Єремію набік та й сказав йому: «Господь, Бог твій, вирік оте лихо на це місце
3 і наслав його й вчинив так, як вирік, бо ви згрішили перед Господом і не слухались його голосу, тому й спіткало воно вас.
4 Ось я знімаю сьогодні з твоїх рук кайдани. Як хочеш іти зо мною у Вавилон, іди: я дбатиму про тебе. А як не хочеш іти туди зо мною, лишайся. Дивись, уся земля перед тобою: ти можеш собі йти, куди тобі завгодно й догідно.
5 Можеш іти до Годолії, сина Ахікама, сина Шафана, якого вавилонський цар поставив намісником над юдейськими містами, і перебувати з ним серед народу, або ж можеш іти, куди захочеш.» І дав йому начальник охорони харчів і гостинців та й відпустив його.
6 І пішов Єремія до Годолії, сина Ахікама, у Міцпу й перебував з ним серед народу, що зостався в країні.
7 Якже вся військова старшина, що зо своїми людьми порозбігалась була по країні, довідалася, що вавилонський цар поставив намісником краю Годолію, сина Ахікама й передав йому чоловіків із жінками та дітьми та й тих убогих у краю, що їх не переселено у Вавилон,
8 то прийшли до Годолії у Міцпу такі: Ізмаїл, син Натанії, Йоханан і Йонатан, сини Кареаха, Серая, син Танхумета й сини Єфая з Нетофи та Язанія, син Маахатія, — вони й їхні люди.
9 Годолія, син Ахікама, сина Шафана, поклявся їм і їхнім людям, кажучи: «Не бійтеся служити халдеям; перебувайте в краю й служіть вавилонському цареві, і добре вам буде.
10 А я житиму у Міцпі, щоб заступатися за вас перед халдеями, які до вас прийдуть. Ви ж тим часом збирайте виноград, плоди й олію. Складайте все те у ваше начиння й живіть собі в містах ваших, що їх посіли.»
11 Та й інші всі юдеї, що були в Моаві та поміж аммоніями й в Едомі, а й по інших усіх країнах, зачувши, що вавилонський цар лишив останок у Юдеї і поставив над ними Годолію, сина Ахікама, сина Шафана,
12 повернулись, — усі ті юдеї з усіх місць, куди були порозбігалися, — і прийшли в Юдейську землю до Годолії у Міцпу та й зібрали винограду й овочів вельми багато.
13 Йоханан же, син Кареаха й уся військова старшина, що була порозбігалась по краю, прийшла до Годолії у Міцпу
14 та й сказала йому: «Чи знаєш, що Бааліс, цар аммонійський, послав Ізмаїла, сина Натанії, вбити тебе?» Годолія ж, син Ахікама, їм не повірив.
15 Тоді Йоханан, син Кареаха, потай сказав Годолії у Міцпі: «Дозволь, піду й уб'ю Ізмаїла, сина Натанії, так, що ніхто й знати не буде. Навіщо допускати, щоб він убив тебе та щоб усі юдеї, які позбирались до тебе, знов порозбігались, і тим загинув би останок Юди?»
16 Годолія ж, син Ахікама, відказав Йохананові, синові Кареаха: «Не чини цього, бо ти говориш неправду на Ізмаїла.»
Комментарии МакДональда
Б. События в Иудее после падения Иерусалима (Гл. 40−42)
1. Иеремия под покровительством Годолии (Гл. 40)
40:1−6 Когда Навузардан, начальник телохранителей, предложил Иеремии выбор — отправиться в Вавилон или остаться в Иудее под покровительством Годолии — пророк был в нерешительности. Заметив его колебания, Навузардан отправил Иеремию назад к Годолии, вручив ему продовольствие и подарок. Навузардан использует слова «Господь Бог твой» или потому, что ознакомился с религиозным еврейским языком, или же по вдохновению от Господа.
40:7−10 Когда все военачальники, бывшие в поле услышали, что Годолия поставлен наместником над теми, кто остался в стране, тогда пришли к нему в Массифу, ставшую столицей Иудеи — новой вавилонской провинции. Годолия убеждал оставшихся покориться халдеям и вернуться к своей привычной работе. Сам же он обещал ходатайствовать за них пред лицом халдеев.
40:11−16 К Годолии вернулись также евреи-беженцы из Моава, Аммона, Идумеи и других стран — они занялись земледелием и собрали урожай. Иоанан и другие предупреждали Годолию, что царь аммонитян послал Исмаила с целью убить его. Иоанан готов был даже лишить Исмаила жизни и предлагал Годолии сделать это в тайне. На свою беду, Годолия не поверил Иоанану, считая что он просто наговаривает на Исмаила.