Переклад Хоменка
1 Слово Господнє, що надійшло до Софонії, сина Куші, сина Гедалії, сина Амарії, сина Єзекії, за часів юдейського царя Йосії, сина Амона.
2 «Я вигублю цілком усе з обличчя землі, — слово Господнє.
3 Я вигублю людину й скотину, вигублю птаха в небі й рибу в морі, спокуси разом із злими, викоріню з обличчя землі людину, — слово Господнє.
4 Я простягну руку мою проти Юдеї і проти всіх мешканців Єрусалиму. Я викоріню з цього місця те, що зосталось від Ваала, навіть ім'я жерців разом з єреями;
5 і тих, що на покрівлях припадають перед воїнством небесним, і тих, що припадають, що кленуться Господеві, та й Малкомом кленуться,
6 і тих, що відвертаються від Господа, і тих, що не шукають Господа й про нього не питають.»
7 Замовкни перед Господом Богом, бо близько день Господній, Господь бо приготував жертву і посвятив своїх запрошених.
8 І буде в день Господньої жертви: я покараю князів і синів царських, і всіх тих, що вдягаються у чужоземну одіж.
9 Я скараю того дня всіх, що через поріг скачуть, що наповнюють дім свого Владики насильством і шахрайством.
10 І буде в той день, — слово Господнє, — крик голосний піде від Рибної Брами, лемент з Нового Міста, з горбів страшенний гуркіт.
11 Ой, голосіть, мешканці Мектешу, бо згинуло все купецтво, пропали всі, хто важать срібло!
12 І того часу буде: я обшукаю Єрусалим зо світлом і покараю тих, що задубіли на своїм виннім осадку, і що говорять у своїм серці: «Господь ані добра, ні зла не чинить!»
13 Тому багатство їхнє піде на розграбунок, а їхні доми на руйнування. Доми збудують вони, та жити в них не будуть; насадять виноградники, але вина не будуть з них пити.
14 Господній день великий близько! Близько, надходить вельми швидко! О голос у день Господній! Навіть сміливець тоді кричатиме гірко!
15 День гніву — день той, день смутку й печалі, день нищення і руйнування, день темряви і мряки, день хмари й густої пітьми,
16 день сурми та бойового крику проти твердинь-міст та проти башт високих.
17 Я наведу на людей лихо; вони, немов сліпі, ходитимуть, бо проти Господа згрішили. Кров їхня розіллється, як порох; тіла їх стануть гноєм.
18 Ані їхнє срібло, ні золото їхнє не зможуть їх урятувати в день Господнього гніву; а вогонь його горливий пожере всю землю, бо він кінець учинить, кінець жахливий усіх землі мешканців.
Комментарии МакДональда
I. БОГ ПОСТАНОВИЛ СВЕРШИТЬ СВОЙ СУД (Гл. 1)
А. Над всей землей (1:1−3)
Библейские пророки часто в начале книги указывали имя своего отца (иногда и деда), потому что евреи в немалой степени были «ориентированы на родословные» — как сказали бы мы сегодня. Но Софония, сын Хусия, превзошел всех, прослеживая свою родословную до четвертого поколения — для того, без сомнения, чтобы мы знали о его царском происхождении. Он был правнуком царя Езекии.
Эта глава описывает, как уничтожение земли в целом, так и Иудеи с Иерусалимом в частности. Бог истребит все с лица земли.
Б. Над Иудеей и Иерусалимом (1:4−6)
Жители Иерусалима будут наказаны за свое идолопоклонство, за поклонение Ваалу, звездам (воинству небесному) и Милхому, божеству аммонитян.
В. Жертвоприношение как образ дня Господнего (1:7−13)
1. Приглашенные гости — враги Иудеи (1:7)
Приготовил Господь жертвенное заклание; Иудея — жертва, а вавилоняне — приглашенные гости.
2. Жертва — грешный народ Иудеи (1:8−13)
Бог посетит Иудею за идолопоклонническую практику и одежду, а также за насилие и обман. Рыдания будут слышны в разных местах столицы — у ворот Рыбных, у других ворот и на холмах — когда захватчики устроят резню и грабеж.
Г. Ужасы дня Господня (1:14−18)
Здесь дано самое впечатляющее в Библии описание дня Господа. Это день Божьего гнева на людей (в частности на Иудею) по причине их грехов. Это день войны, скорби и бойни. На основе стихов 15 и 16 был написан известный, ставший классикой, латинский гимн, посвященный Божьему суду.
«В 1250 году Томас из Челано, взяв за основу стих 15, написал свой знаменитый гимн «Dies irae, dies illa» («Этот день — день гнева»). Это день гнева, тревоги, горя, опустошения, разорения (у еврейских слов «опустошение» и «разорение» схожее звучание — «шоах» и «умешоах» — что подчеркивает определенную монотонность процесса наказания), тьмы, мрака, облака и мглы, трубы и бранного крика против укрепленных городов и высоких башен.» Бог ревниво следит за сердечными привязанностями Своего народа. Он не потерпит «соперников».