Софонії 1 глава

Книга пророка Софонії
Переклад Хоменка → Синода́льный перево́д

Слово Господнє, що надійшло до Софонії, сина Куші, сина Гедалії, сина Амарії, сина Єзекії, за часів юдейського царя Йосії, сина Амона.

Сло́во Госпо́дне, кото́рое бы́ло к Софо́нии, сы́ну Ху́сия, сы́ну Годо́лии, сы́ну Амо́рии, сы́ну Езеки́и, во дни Ио́сии, сы́на Амо́нова, царя́ Иуде́йского.

«Я вигублю цілком усе з обличчя землі, — слово Господнє.

Всё истреблю́ с лица́ земли́, говори́т Госпо́дь:

Я вигублю людину й скотину, вигублю птаха в небі й рибу в морі, спокуси разом із злими, викоріню з обличчя землі людину, — слово Господнє.

истреблю́ люде́й и скот, истреблю́ птиц небе́сных и рыб морски́х, и собла́зны вме́сте с нечести́выми; истреблю́ люде́й с лица́ земли́, говори́т Госпо́дь.

Я простягну руку мою проти Юдеї і проти всіх мешканців Єрусалиму. Я викоріню з цього місця те, що зосталось від Ваала, навіть ім'я жерців разом з єреями;

И простру́ ру́ку Мою́ на Иуде́ю и на всех жи́телей Иерусали́ма: истреблю́ с ме́ста сего́ оста́тки Ваа́ла, и́мя жрецо́в со свяще́нниками,

і тих, що на покрівлях припадають перед воїнством небесним, і тих, що припадають, що кленуться Господеві, та й Малкомом кленуться,

и тех, кото́рые на кро́влях поклоня́ются во́инству небе́сному, и тех поклоня́ющихся, кото́рые кляну́тся Го́сподом и кляну́тся царём свои́м,

і тих, що відвертаються від Господа, і тих, що не шукають Господа й про нього не питають.»

и тех, кото́рые отступи́ли от Го́спода, не иска́ли Го́спода и не вопроша́ли о Нём.

Замовкни перед Господом Богом, бо близько день Господній, Господь бо приготував жертву і посвятив своїх запрошених.

Умо́лкни пред лицо́м Го́спода Бо́га! и́бо бли́зок день Госпо́день: уже́ пригото́вил Госпо́дь же́ртвенное закла́ние, назна́чил, кого́ позва́ть.

І буде в день Господньої жертви: я покараю князів і синів царських, і всіх тих, що вдягаються у чужоземну одіж.

И бу́дет в день же́ртвы Госпо́дней: Я посещу́ князе́й и сынове́й царя́ и всех, одева́ющихся в оде́жду иноплеме́нников;

Я скараю того дня всіх, що через поріг скачуть, що наповнюють дім свого Владики насильством і шахрайством.

посещу́ в тот день всех, кото́рые перепры́гивают че́рез поро́г, кото́рые дом Го́спода своего́ наполня́ют наси́лием и обма́ном.

І буде в той день, — слово Господнє, — крик голосний піде від Рибної Брами, лемент з Нового Міста, з горбів страшенний гуркіт.

И бу́дет в тот день, говори́т Госпо́дь, вопль у воро́т ры́бных и рыда́ние у други́х воро́т и вели́кое разруше́ние на холма́х.

Ой, голосіть, мешканці Мектешу, бо згинуло все купецтво, пропали всі, хто важать срібло!

Рыда́йте, жи́тели ни́жней ча́сти го́рода, и́бо исче́знет весь торго́вый наро́д и истреблены́ бу́дут обременённые серебро́м.

І того часу буде: я обшукаю Єрусалим зо світлом і покараю тих, що задубіли на своїм виннім осадку, і що говорять у своїм серці: «Господь ані добра, ні зла не чинить!»

И бу́дет в то вре́мя: Я со свети́льником осмотрю́ Иерусали́м и накажу́ тех, кото́рые сидя́т на дрожжа́х свои́х и говоря́т в се́рдце своём: «не де́лает Госпо́дь ни добра́, ни зла».

Тому багатство їхнє піде на розграбунок, а їхні доми на руйнування. Доми збудують вони, та жити в них не будуть; насадять виноградники, але вина не будуть з них пити.

И обратя́тся бога́тства их в добы́чу и домы́ их — в запусте́ние; они́ постро́ят домы́, а жить в них не бу́дут, наса́дят виногра́дники, а вина́ из них не бу́дут пить.

Господній день великий близько! Близько, надходить вельми швидко! О голос у день Господній! Навіть сміливець тоді кричатиме гірко!

Бли́зок вели́кий день Го́спода, бли́зок, и о́чень поспеша́ет: уже́ слы́шен го́лос дня Госпо́дня; го́рько возопиёт тогда́ и са́мый хра́брый!

День гніву — день той, день смутку й печалі, день нищення і руйнування, день темряви і мряки, день хмари й густої пітьми,

День гне́ва — день сей, день ско́рби и тесноты́, день опустоше́ния и разоре́ния, день тьмы и мра́ка, день о́блака и мглы,

день сурми та бойового крику проти твердинь-міст та проти башт високих.

день трубы́ и бра́нного кри́ка про́тив укреплённых городо́в и высо́ких ба́шен.

Я наведу на людей лихо; вони, немов сліпі, ходитимуть, бо проти Господа згрішили. Кров їхня розіллється, як порох; тіла їх стануть гноєм.

И Я стесню́ люде́й, и они́ бу́дут ходи́ть как слепы́е, потому́ что они́ согреши́ли про́тив Го́спода, и размётана бу́дет кровь их, как прах, и плоть их — как помёт.

Ані їхнє срібло, ні золото їхнє не зможуть їх урятувати в день Господнього гніву; а вогонь його горливий пожере всю землю, бо він кінець учинить, кінець жахливий усіх землі мешканців.

Ни серебро́ их, ни зо́лото их не мо́жет спасти́ их в день гне́ва Го́спода, и огнём ре́вности Его́ по́жрана бу́дет вся э́та земля́, и́бо истребле́ние, и прито́м внеза́пное, соверши́т Он над все́ми жи́телями земли́.

« 3 глава 2 глава »