Софонії 1 глава

Книга пророка Софонії
Переклад Огієнка → Синода́льный перево́д

Слово Господнє, що було́ до Софо́нії, сина Куші, сина Ґеда́лії, сина Амарії, сина Єзекі́ї, за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя.

Сло́во Госпо́дне, кото́рое бы́ло к Софо́нии, сы́ну Ху́сия, сы́ну Годо́лии, сы́ну Амо́рии, сы́ну Езеки́и, во дни Ио́сии, сы́на Амо́нова, царя́ Иуде́йского.

„Забираючи, все заберу́ з-над пове́рхні землі, промовляє Госпо́дь.

Всё истреблю́ с лица́ земли́, говори́т Госпо́дь:

Заберу́ Я люди́ну й худобу, заберу́ птаство небесне і риби морські́, і спокуси з безбожними, і витну люди́ну з пове́рхні землі, промовляє Госпо́дь.

истреблю́ люде́й и скот, истреблю́ птиц небе́сных и рыб морски́х, и собла́зны вме́сте с нечести́выми; истреблю́ люде́й с лица́ земли́, говори́т Госпо́дь.

І руку Свою простягну́ Я на Юду і на всіх ме́шканців Єрусалиму, — і ви́гублю з місця оцьо́го оста́нок Ваа́ла, іме́ння жерці́в зо священиками,

И простру́ ру́ку Мою́ на Иуде́ю и на всех жи́телей Иерусали́ма: истреблю́ с ме́ста сего́ оста́тки Ваа́ла, и́мя жрецо́в со свяще́нниками,

і тих, хто вклоня́ється на даха́х світи́лам небесним, і тих, хто вклоняється, хто присягає Го́сподом, і хто присягає царем своїм,

и тех, кото́рые на кро́влях поклоня́ются во́инству небе́сному, и тех поклоня́ющихся, кото́рые кляну́тся Го́сподом и кляну́тся царём свои́м,

і тих, хто відступає від Господа, і хто не шукає Господа, і не звертається до Нього.

и тех, кото́рые отступи́ли от Го́спода, не иска́ли Го́спода и не вопроша́ли о Нём.

Замовчи́ перед Го́сподом Богом, бо близьки́й день Господній, бо жертву Господь пригото́вив, посвятив Своїх покли́каних.

Умо́лкни пред лицо́м Го́спода Бо́га! и́бо бли́зок день Госпо́день: уже́ пригото́вил Госпо́дь же́ртвенное закла́ние, назна́чил, кого́ позва́ть.

І станеться в день Господньої жертви, і навіщу́ Я князі́в, і синів царя, і всіх, хто зодяга́є одежу чужи́нну.

И бу́дет в день же́ртвы Госпо́дней: Я посещу́ князе́й и сынове́й царя́ и всех, одева́ющихся в оде́жду иноплеме́нников;

І навіщу́ Я кожного, хто перескакує через поріг того дня, тих, хто наповнює дім свого пана насиллям й оманою.

посещу́ в тот день всех, кото́рые перепры́гивают че́рез поро́г, кото́рые дом Го́спода своего́ наполня́ют наси́лием и обма́ном.

І буде в дні то́му, — говорить Госпо́дь, — голос крику із Рибної брами, і завива́ння із Міста Ново́го, і велика руїна із па́гірків.

И бу́дет в тот день, говори́т Госпо́дь, вопль у воро́т ры́бных и рыда́ние у други́х воро́т и вели́кое разруше́ние на холма́х.

Ридайте, мешка́нці Махте́шу, бо пони́щений буде ввесь купе́цький наро́д, будуть ви́гублені всі, хто важить срібло́.

Рыда́йте, жи́тели ни́жней ча́сти го́рода, и́бо исче́знет весь торго́вый наро́д и истреблены́ бу́дут обременённые серебро́м.

І станеться ча́су того, і перешукаю Я з ля́мпами Єрусалим, і навіщу́ Я тих му́жів, які задубі́ли на дрі́жджах своїх, що говорять у серці своє́му: „Господь не вчинить добра, і ли́ха не зробить.“

И бу́дет в то вре́мя: Я со свети́льником осмотрю́ Иерусали́м и накажу́ тех, кото́рые сидя́т на дрожжа́х свои́х и говоря́т в се́рдце своём: «не де́лает Госпо́дь ни добра́, ни зла».

І здо́биччю стане все їхнє багатство, а їхні доми́ — за спусто́шення, — І бу́дуть вони будувати доми́, але в них не сиді́тимуть, і виноградники будуть сади́ти, та вина їхнього не питимуть.

И обратя́тся бога́тства их в добы́чу и домы́ их — в запусте́ние; они́ постро́ят домы́, а жить в них не бу́дут, наса́дят виногра́дники, а вина́ из них не бу́дут пить.

Близьки́й день Господній великий, він близьки́й й дуже швидко настане. Ось голос Господнього дня, — тоді гірко кричатиме навіть хоробрий!

Бли́зок вели́кий день Го́спода, бли́зок, и о́чень поспеша́ет: уже́ слы́шен го́лос дня Госпо́дня; го́рько возопиёт тогда́ и са́мый хра́брый!

День гніву цей день, день смутку й наси́лля, день збу́рення та зруйнува́ння, день темно́ти та те́мряви, день хмари й імли́,

День гне́ва — день сей, день ско́рби и тесноты́, день опустоше́ния и разоре́ния, день тьмы и мра́ка, день о́блака и мглы,

день су́рмлення й окрику проти укрі́плених міст та проти високих міськи́х заборо́лів.

день трубы́ и бра́нного кри́ка про́тив укреплённых городо́в и высо́ких ба́шен.

І бу́ду чинити Я у́тиск люди́ні, і бу́дуть ходити вони, як сліпі́, бо згріши́ли вони проти Го́спода. І ви́ллється кров їхня, немов той пісок, а їхнє тіло, — як гній.

И Я стесню́ люде́й, и они́ бу́дут ходи́ть как слепы́е, потому́ что они́ согреши́ли про́тив Го́спода, и размётана бу́дет кровь их, как прах, и плоть их — как помёт.

Спасти́ їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло́, ані золото їхнє, — і огнем Його за́здрощів буде поїджена ціла земля́, бо скі́нчення тільки приспі́шене зробить зо всіми мешка́нцями кра́ю цього́.

Ни серебро́ их, ни зо́лото их не мо́жет спасти́ их в день гне́ва Го́спода, и огнём ре́вности Его́ по́жрана бу́дет вся э́та земля́, и́бо истребле́ние, и прито́м внеза́пное, соверши́т Он над все́ми жи́телями земли́.

« 3 глава 2 глава »