Софонії 1 глава

Книга пророка Софонії
Українська Біблія. Турконяк → Синода́льный перево́д

Господнє слово, яке було до Софонії, сина Хусія, сина Ґодолія, сина Амарія, сина Езекії, у дні Йосії, сина Амона, царя Юди.

Сло́во Госпо́дне, кото́рое бы́ло к Софо́нии, сы́ну Ху́сия, сы́ну Годо́лии, сы́ну Амо́рии, сы́ну Езеки́и, во дни Ио́сии, сы́на Амо́нова, царя́ Иуде́йского.

Нехай усе повністю зникне [1] з поверхні землі, — говорить Господь!

Всё истреблю́ с лица́ земли́, говори́т Госпо́дь:

Хай не стане людини і худоби, хай не стане птахів неба і риби моря, і людей викину з поверхні землі, — говорить Господь.

истреблю́ люде́й и скот, истреблю́ птиц небе́сных и рыб морски́х, и собла́зны вме́сте с нечести́выми; истреблю́ люде́й с лица́ земли́, говори́т Госпо́дь.

І простягну Мою руку проти Юди і проти всіх, що живуть в Єрусалимі, і викину із цього місця імена Ваала та імена священиків,

И простру́ ру́ку Мою́ на Иуде́ю и на всех жи́телей Иерусали́ма: истреблю́ с ме́ста сего́ оста́тки Ваа́ла, и́мя жрецо́в со свяще́нниками,

і тих, що поклоняються на дахах небесному війську, і що клянуться Господом і клянуться їхнім царем,

и тех, кото́рые на кро́влях поклоня́ются во́инству небе́сному, и тех поклоня́ющихся, кото́рые кляну́тся Го́сподом и кляну́тся царём свои́м,

і тих, що відходять від Господа, і тих, що не шукають Господа, і тих, що не тримаються Господа.

и тех, кото́рые отступи́ли от Го́спода, не иска́ли Го́спода и не вопроша́ли о Нём.

Вшановуйте обличчя Господа Бога, тому що Господній день близький, бо Господь приготував Свою жертву, освятив Своїх запрошених!

Умо́лкни пред лицо́м Го́спода Бо́га! и́бо бли́зок день Госпо́день: уже́ пригото́вил Госпо́дь же́ртвенное закла́ние, назна́чил, кого́ позва́ть.

І станеться це в день Господньої жертви, Я помщуся на тих, що панують і над домом царя, і над усіма, що одягнені в чужий одяг.

И бу́дет в день же́ртвы Госпо́дней: Я посещу́ князе́й и сынове́й царя́ и всех, одева́ющихся в оде́жду иноплеме́нников;

І помщуся на всіх явно при вхідних дверях у той день, на тих, що наповняють дім їхнього Господа Бога безбожністю і оманою.

посещу́ в тот день всех, кото́рые перепры́гивают че́рез поро́г, кото́рые дом Го́спода своего́ наполня́ют наси́лием и обма́ном.

І буде в той день, — говорить Господь, — від брами голос крику тих, що вбивають, і крик від другої та велике побиття від горбів.

И бу́дет в тот день, говори́т Госпо́дь, вопль у воро́т ры́бных и рыда́ние у други́х воро́т и вели́кое разруше́ние на холма́х.

Плачте, ви, що живете в розбитому, бо весь народ уподібнився до Ханаану; винищені були всі, хто звеличився сріблом.

Рыда́йте, жи́тели ни́жней ча́сти го́рода, и́бо исче́знет весь торго́вый наро́д и истреблены́ бу́дут обременённые серебро́м.

І буде, що в той день Я досліджу Єрусалим зі світильником і помщуся на мужах, що зневажають на їхніх охоронах, які промовляють у їхніх серцях: Господь не вчинить добра і не заподіє зла,

И бу́дет в то вре́мя: Я со свети́льником осмотрю́ Иерусали́м и накажу́ тех, кото́рые сидя́т на дрожжа́х свои́х и говоря́т в се́рдце своём: «не де́лает Госпо́дь ни добра́, ни зла».

і їхня сила буде на пограбування, і їхні доми — на знищення, і вони збудують доми, та не житимуть, посадять виноградники, але не питимуть їхнього вина.

И обратя́тся бога́тства их в добы́чу и домы́ их — в запусте́ние; они́ постро́ят домы́, а жить в них не бу́дут, наса́дят виногра́дники, а вина́ из них не бу́дут пить.

Бо близький великий Господній день, він близький і дуже швидкий. Голос Господнього дня гіркий і страшний, поставлений сильним.

Бли́зок вели́кий день Го́спода, бли́зок, и о́чень поспеша́ет: уже́ слы́шен го́лос дня Госпо́дня; го́рько возопиёт тогда́ и са́мый хра́брый!

День гніву — той день, день скорботи і нужди, день негоди і знищення, день темряви і мороку, день хмари та імли,

День гне́ва — день сей, день ско́рби и тесноты́, день опустоше́ния и разоре́ния, день тьмы и мра́ка, день о́блака и мглы,

день труби і крику проти сильних міст і проти високих шпилів.

день трубы́ и бра́нного кри́ка про́тив укреплённых городо́в и высо́ких ба́шен.

І вижену людей, і підуть, як сліпі, бо вони згрішили проти Господа. Він проллє їхню кров, наче порох, і їхні тіла, наче кізяки.

И Я стесню́ люде́й, и они́ бу́дут ходи́ть как слепы́е, потому́ что они́ согреши́ли про́тив Го́спода, и размётана бу́дет кровь их, как прах, и плоть их — как помёт.

І їхнє срібло, і їхнє золото не зможе їх спасти в день Господнього гніву, і у вогні Його ревності буде винищена вся земля, бо Він учинить вигублення і поспіх усім тим, що живуть на землі.

Ни серебро́ их, ни зо́лото их не мо́жет спасти́ их в день гне́ва Го́спода, и огнём ре́вности Его́ по́жрана бу́дет вся э́та земля́, и́бо истребле́ние, и прито́м внеза́пное, соверши́т Он над все́ми жи́телями земли́.

« 3 глава 2 глава »