1 Тимофія 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до Тимофія
Українська Біблія. Турконяк → Синода́льный перево́д

Павло, апостол Ісуса Христа, за велінням Бога, нашого Спасителя, та Ісуса Христа — нашої надії, [1]

Па́вел, Апо́стол Иису́са Христа́ по повеле́нию Бо́га, Спаси́теля на́шего, и Го́спода Иису́са Христа́, наде́жды на́шей,

до Тимофія, справжнього сина у вірі: благодать, милість і мир від Бога, [нашого] Отця і нашого Господа Ісуса Христа!

Тимофе́ю, и́стинному сы́ну в ве́ре: благода́ть, ми́лость, мир от Бо́га, Отца́ на́шего, и Христа́ Иису́са, Го́спода на́шего.

Коли я йшов до Македонії, то просив тебе залишитися в Ефесі, щоби декому ти заборонив навчати чогось іншого,

Отходя́ в Македо́нию, я проси́л тебя́ пребы́ть в Ефе́се и увещева́ть не́которых, что́бы они́ не учи́ли ино́му

не зважати на байки та на безкінечні родоводи, які викликають більше суперечок, ніж Божого утвердження у вірі.

и не занима́лись ба́снями и родосло́виями бесконе́чными, кото́рые произво́дят бо́льше спо́ры, не́жели Бо́жие назида́ние в ве́ре.

Метою ж повеління є любов від чистого серця, від доброго сумління та нелицемірної віри.

Цель же увеща́ния есть любо́вь от чи́стого се́рдца и до́брой со́вести и нелицеме́рной ве́ры,

Деякі, відступивши від цього, вдалися до пустих балачок,

от чего́ отступи́в, не́которые уклони́лись в пустосло́вие,

бажаючи бути вчителями Закону і не розуміючи ні того, що говорять, ні того, на чому наполягають.

жела́я быть законоучи́телями, но не разуме́я ни того́, о чём говоря́т, ни того́, что утвержда́ют.

Знаємо, що Закон добрий, коли хто його законно застосовує;

А мы зна́ем, что зако́н добр, е́сли кто зако́нно употребля́ет его́,

знаємо й те, що Закон не даний для праведного, але для беззаконних і нестриманих, безбожних і грішників, несправедливих і нечестивих, для тих, хто зневажає батька й матір, для вбивць,

зна́я, что зако́н поло́жен не для пра́ведника, но для беззако́нных и непокори́вых, нечести́вых и гре́шников, развра́тных и осквернённых, для оскорби́телей отца́ и ма́тери, для человекоуби́йц,

розпусників, мужоложників, викрадачів людей, неправдомовців, клятвопорушників і для всього іншого, що противиться здоровому вченню,

для блуднико́в, мужело́жников, человекохи́щников, клеветнико́в, скотоло́жников, лжецо́в, клятвопресту́пников, и для всего́, что проти́вно здра́вому уче́нию,

за Євангелієм слави блаженного Бога, яка мені була довірена.

по сла́вному благове́стию блаже́нного Бо́га, кото́рое мне вве́рено.

Дякую Тому, Хто зміцнює мене, — Ісусові Христові, Господу нашому, оскільки, настановивши на служіння, Він відніс мене до числа вірних, —

Благодарю́ да́вшего мне си́лу, Христа́ Иису́са, Го́спода на́шего, что Он призна́л меня́ ве́рным, определи́в на служе́ние,

мене, який колись зневажав, переслідував і нападав на Господа! Але я був помилуваний, бо це я робив через незнання, у невірстві.

меня́, кото́рый пре́жде был хули́тель и гони́тель и оби́дчик, но поми́лован потому́, что так поступа́л по неве́дению, в неве́рии;

Тож благодать нашого Господа надмірно збільшилася в мені — з вірою та любов’ю, що в Ісусі Христі.

благода́ть же Го́спода на́шего (Иису́са Христа́) откры́лась во мне оби́льно с ве́рою и любо́вью во Христе́ Иису́се.

Вірним є слово і гідне повного прийняття, що Ісус Христос прийшов у світ, аби спасти грішників, серед яких я — перший.

Ве́рно и вся́кого приня́тия досто́йно сло́во, что Христо́с Иису́с пришёл в мир спасти́ гре́шников, из кото́рых я пе́рвый.

Але я тому був помилуваний, щоб у мені першому Ісус Христос показав усе довготерпіння, як приклад для тих, хто має повірити в Нього для вічного життя.

Но для того́ я и поми́лован, что́бы Иису́с Христо́с во мне пе́рвом показа́л всё долготерпе́ние, в приме́р тем, кото́рые бу́дут ве́ровать в Него́ к жи́зни ве́чной.

А Цареві віків — нетлінному, невидимому, єдиному, [премудрому] Богові — честь і слава навіки-віків, амінь [2]!

Царю́ же веко́в нетле́нному, неви́димому, еди́ному прему́дрому Бо́гу честь и сла́ва во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Це веління передаю тобі, сину Тимофію, згідно з пророцтвами, які раніше були дані про тебе, аби ти, згідно з ними, боровся доброю боротьбою,

Преподаю́ тебе́, сын мой Тимофе́й, сообра́зно с бы́вшими о тебе́ проро́чествами, тако́е завеща́ние, что́бы ты вои́нствовал согла́сно с ни́ми, как до́брый во́ин,

маючи віру та добру совість, яку декотрі відкинули і відпали від віри.

име́я ве́ру и до́брую со́весть, кото́рую не́которые отве́ргнув, потерпе́ли кораблекруше́ние в ве́ре;

Серед них — Гіменей та Олександр, котрих я передав сатані, щоб навчилися не хулити Бога.

таковы́ Имене́й и Алекса́ндр, кото́рых я преда́л сатане́, что́бы они́ научи́лись не богоху́льствовать.

« 3 глава 2 глава »