1 Тимофія 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до Тимофія
Переклад Хоменка → Синода́льный перево́д

Павло, апостол Христа Ісуса, за повелінням Бога, Спаса нашого і Христа Ісуса, нашої надії,

Па́вел, Апо́стол Иису́са Христа́ по повеле́нию Бо́га, Спаси́теля на́шего, и Го́спода Иису́са Христа́, наде́жды на́шей,

Тимотеєві, правдивому синові у вірі: благодать, милосердя, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого.

Тимофе́ю, и́стинному сы́ну в ве́ре: благода́ть, ми́лость, мир от Бо́га, Отца́ на́шего, и Христа́ Иису́са, Го́спода на́шего.

Як я просив тебе зостатися в Ефесі, йдучи в Македонію, так прошу, щоб ти наказав деяким не вчити іншого навчання

Отходя́ в Македо́нию, я проси́л тебя́ пребы́ть в Ефе́се и увещева́ть не́которых, что́бы они́ не учи́ли ино́му

і не зважати на байки та безконечні родоводи, що більше викликають суперечки, ніж служать Божому задумові спасіння через віру.

и не занима́лись ба́снями и родосло́виями бесконе́чными, кото́рые произво́дят бо́льше спо́ры, не́жели Бо́жие назида́ние в ве́ре.

Ціль же того веління — любов із щирого серця, з доброго сумління та невдаваної віри.

Цель же увеща́ния есть любо́вь от чи́стого се́рдца и до́брой со́вести и нелицеме́рной ве́ры,

Деякі від цього відхилились і попали у пустословство:

от чего́ отступи́в, не́которые уклони́лись в пустосло́вие,

вони хочуть бути законовчителями, не розуміючи ні того, що говорять, ані того, про що твердять із такою певністю.

жела́я быть законоучи́телями, но не разуме́я ни того́, о чём говоря́т, ни того́, что утвержда́ют.

А ми знаємо, що закон добрий, коли хтось уживає його за законом,

А мы зна́ем, что зако́н добр, е́сли кто зако́нно употребля́ет его́,

відаючи, що закон дано не для праведника, лише для беззаконних, непокірних, безбожних, грішників, нечестивих та нечистих, батьковбивців та матеревбивців, душогубців,

зна́я, что зако́н поло́жен не для пра́ведника, но для беззако́нных и непокори́вых, нечести́вых и гре́шников, развра́тных и осквернённых, для оскорби́телей отца́ и ма́тери, для человекоуби́йц,

розпусників, мужоложців, людокрадів, забріханців, кривоприсяжників і для всіх інших, що противляться здоровому навчанню,

для блуднико́в, мужело́жников, человекохи́щников, клеветнико́в, скотоло́жников, лжецо́в, клятвопресту́пников, и для всего́, что проти́вно здра́вому уче́нию,

згідно з Євангелією слави блаженного Бога, яку мені довірено було.

по сла́вному благове́стию блаже́нного Бо́га, кото́рое мне вве́рено.

Дяку складаю тому, хто мені дав силу: Христу Ісусу, Господеві нашому, бо він визнав мене вірним, поставивши на службу;

Благодарю́ да́вшего мне си́лу, Христа́ Иису́са, Го́спода на́шего, что Он призна́л меня́ ве́рным, определи́в на служе́ние,

мене, що спершу був блюзніром, гонителем і знущателем; але мене помилувано, бо я, не відаючи, діяв у невірстві.

меня́, кото́рый пре́жде был хули́тель и гони́тель и оби́дчик, но поми́лован потому́, что так поступа́л по неве́дению, в неве́рии;

Благодать же Господа нашого надмірно вилилась на мене з вірою і любов'ю, що в Христі Ісусі.

благода́ть же Го́спода на́шего (Иису́са Христа́) откры́лась во мне оби́льно с ве́рою и любо́вью во Христе́ Иису́се.

Вірне це слово й повного довір'я гідне, що Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, з яких я — перший.

Ве́рно и вся́кого приня́тия досто́йно сло́во, что Христо́с Иису́с пришёл в мир спасти́ гре́шников, из кото́рых я пе́рвый.

Але я був на те помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першім показав усю свою довготерпеливість, на приклад тим, що мають увірувати в нього на вічне життя.

Но для того́ я и поми́лован, что́бы Иису́с Христо́с во мне пе́рвом показа́л всё долготерпе́ние, в приме́р тем, кото́рые бу́дут ве́ровать в Него́ к жи́зни ве́чной.

Цареві ж віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богу честь і слава на віки вічні! Амінь.

Царю́ же веко́в нетле́нному, неви́димому, еди́ному прему́дрому Бо́гу честь и сла́ва во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Такий наказ тобі я доручаю, сину Тимотею, згідно з пророцтвами, що раніше були виголошені про тебе, щоб ти завдяки їм боровся доброю боротьбою,

Преподаю́ тебе́, сын мой Тимофе́й, сообра́зно с бы́вшими о тебе́ проро́чествами, тако́е завеща́ние, что́бы ты вои́нствовал согла́сно с ни́ми, как до́брый во́ин,

мавши віру й добре сумління, що його деякі відкинувши, відпали від віри;

име́я ве́ру и до́брую со́весть, кото́рую не́которые отве́ргнув, потерпе́ли кораблекруше́ние в ве́ре;

між ними Гіменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчилися не хулити.

таковы́ Имене́й и Алекса́ндр, кото́рых я преда́л сатане́, что́бы они́ научи́лись не богоху́льствовать.

« 3 глава 2 глава »