Об’явлення 1 глава

Об'явлення св. Івана Богослова
Переклад Хоменка → Синода́льный перево́д

Одкровення Ісуса Христа, що дав йому Бог — показати слугам своїм: чому належить статися незабаром; і він показав, пославши через свого ангела, слузі своєму Йоанові,

Открове́ние Иису́са Христа́, кото́рое дал Ему́ Бог, что́бы показа́ть раба́м Свои́м, чему́ надлежи́т быть вско́ре. И Он показа́л, посла́в о́ное че́рез А́нгела Своего́ рабу́ Своему́ Иоа́нну,

який засвідчив слово Боже і свідчення Ісуса Христа, і все, що він бачив.

кото́рый свиде́тельствовал сло́во Бо́жие, и свиде́тельство Иису́са Христа́ и что он ви́дел.

Блажен, хто читає, і ті, котрі слухають слів цього пророцтва й додержують написаного в ньому, бо час — близько.

Блаже́н чита́ющий и слу́шающие слова́ проро́чества сего́ и соблюда́ющие напи́санное в нём; и́бо вре́мя бли́зко.

Йоан сімом Церквам, які в Азії: Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які — перед престолом його,

Иоа́нн — семи́ церква́м, находя́щимся в А́сии: благода́ть вам и мир от Того́, Кото́рый есть и был и грядёт, и от семи́ ду́хов, находя́щихся пе́ред престо́лом Его́,

і від Ісуса Христа, що є свідок вірний, первісток із мертвих і володар царів земних. Йому, що полюбив нас і обмив нас від гріхів наших кров'ю своєю,

и от Иису́са Христа́, Кото́рый есть свиде́тель ве́рный, пе́рвенец из мёртвых и влады́ка царе́й земны́х. Ему́, возлюби́вшему нас и омы́вшему нас от грехо́в на́ших Кро́вию Свое́ю

і зробив нас царством священиків Богові й Отцеві своєму, — йому слава і влада на віки вічні! Амінь.

и соде́лавшему нас царя́ми и свяще́нниками Бо́гу и Отцу́ Своему́, сла́ва и держа́ва во ве́ки веко́в, ами́нь.

От, приходить із хмарами і побачить його кожне око, і ті, що його прокололи, і возплачуть за ним усі племена землі. Так, амінь.

Се, грядёт с облака́ми, и узри́т Его́ вся́кое о́ко и те, кото́рые пронзи́ли Его́; и возрыда́ют пред Ним все племена́ земны́е. Ей, ами́нь.

Я — Альфа і Омега, початок і кінець — говорить Господь Бог, хто єсть і хто був і хто приходить, Вседержитель.

Я есмь А́льфа и Оме́га, нача́ло и коне́ц, говори́т Госпо́дь, Кото́рый есть и был и грядёт, Вседержи́тель.

Я, Йоан, брат ваш і спільник у скорботі й у царстві, і в терпінні Ісуса, був на острові, званому Патмос, — за слово Боже і за свідчення Ісуса.

Я, Иоа́нн, брат ваш и соуча́стник в ско́рби, и в ца́рствии, и в терпе́нии Иису́са Христа́, был на о́строве, называ́емом Па́тмос, за сло́во Бо́жие и за свиде́тельство Иису́са Христа́.

Я був у дусі в неділю і почув за собою голос гучний, як від сурми,

Я был в ду́хе в день воскре́сный и слы́шал позади́ себя́ гро́мкий го́лос, как бы тру́бный, кото́рый говори́л: Я есмь А́льфа и Оме́га, Пе́рвый и После́дний;

який говорив: «Що бачиш, запиши у книгу і пошли сімом Церквам: в Ефес і в Смірну, і в Пергам, і в Тіятири, і в Сарди, і в Філядельфію, і в Лаодікею.»

то, что ви́дишь, напиши́ в кни́гу и пошли́ церква́м, находя́щимся в А́сии: в Ефе́с, и в Сми́рну, и в Перга́м, и в Фиати́ру, и в Сарди́с, и в Филаде́льфию, и в Лаодики́ю.

Я обернувся — побачити, що то за голос, який говорив зо мною; і обернувшись, побачив сім золотих світильників,

Я обрати́лся, что́бы уви́деть, чей го́лос, говори́вший со мно́ю; и, обрати́вшись, уви́дел семь золоты́х свети́льников

і посеред світильників — подібного до сина чоловічого, вдягненого в шату і підперезаного попід груди поясом золотим.

и, посреди́ семи́ свети́льников, подо́бного Сы́ну Челове́ческому, облечённого в поди́р и по пе́рсям опоя́санного золоты́м по́ясом:

Голова ж його і волосся білі, як вовна біла, як сніг; і очі його — як пломінь огню;

глава́ Его́ и во́лосы бе́лы, как бе́лая во́лна, как снег; и о́чи Его́, как пла́мень о́гненный;

і ноги його подібні до бронзи, ніби в горнилі розпалені; і голос його — як голос вод багатьох;

и но́ги Его́ подо́бны халколива́ну, как раскалённые в пе́чи, и го́лос Его́, как шум вод мно́гих.

і мав у правиці своїй сім зірок. З уст його меч двосічний гострий виходив; вид же його — як сонце, що сіяє в силі своїй.

Он держа́л в десни́це Свое́й семь звёзд, и из уст Его́ выходи́л о́стрый с обе́их сторо́н меч; и лицо́ Его́, как со́лнце, сия́ющее в си́ле свое́й.

Коли я побачив його, впав до ніг його, як мертвий. А він поклав правицю свою на мене, кажучи до мене: «Не бійся: я — перший і останній,

И когда́ я уви́дел Его́, то пал к нога́м Его́, как мёртвый. И Он положи́л на меня́ десни́цу Свою́ и сказа́л мне: не бо́йся; Я есмь Пе́рвый и После́дний,

і живий; і стався мертвий, і от — я живий на віки вічні; і маю ключі смерти й аду.

и живы́й; и был мёртв, и се, жив во ве́ки веко́в, ами́нь; и име́ю ключи́ а́да и сме́рти.

Тож напиши, що ти бачив і що є, і що має настати після цього.

Ита́к, напиши́, что ты ви́дел, и что есть, и что бу́дет по́сле сего́.

Таємниця семи зірок, які ти бачив у правиці моїй, і семи світильників золотих: сім зірок — то ангели семи Церков, а світильники сім — то сім Церков.»

Та́йна семи́ звёзд, кото́рые ты ви́дел в десни́це Мое́й, и семи́ золоты́х свети́льников есть сия́: семь звёзд суть А́нгелы семи́ церкве́й; а семь свети́льников, кото́рые ты ви́дел, суть семь церкве́й.

« 13 глава 2 глава »