Даниїла 1 глава

Книга пророка Даниїла
Переклад Огієнка → Синода́льный перево́д

За третього року царюва́ння Йояки́ма, Юдиного царя, прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, до Єрусалиму, та й обліг його́.

В тре́тий год ца́рствования Иоаки́ма, царя́ Иуде́йского, пришёл Навуходоно́сор, царь Вавило́нский, к Иерусали́му и осади́л его́.

І дав Госпо́дь в його руку Йояки́ма, Юдиного царя, та частину по́суду Божого дому, і він відправив їх до кра́ю вавилонського, до дому свого бога, а по́суд відправив до скарбни́чного дому свого бога.

И преда́л Госпо́дь в ру́ку его́ Иоаки́ма, царя́ Иуде́йского, и часть сосу́дов до́ма Бо́жия, и он отпра́вил их в зе́млю Сеннаа́р, в дом бо́га своего́, и внёс э́ти сосу́ды в сокро́вищницу бо́га своего́.

І сказав цар до Ашпеназа, начальника його е́внухів, щоб приве́сти з Ізраїлевих синів, і з царсько́го, і з шляхе́тського роду,

И сказа́л царь Асфена́зу, нача́льнику е́внухов свои́х, что́бы он из сыно́в Изра́илевых, из ро́да ца́рского и кня́жеского, привёл

юнакі́в, що нема в них жодної ва́ди, і вони вродли́вого ви́гляду та розумні в усякій мудрості, і здібні до знання́, і розуміють науку, і щоб у них була́ мото́рність служи́ти в царсько́му пала́ці, і щоб навчати їх книг та мови халдеїв.

о́троков, у кото́рых нет никако́го теле́сного недоста́тка, краси́вых ви́дом, и поня́тливых для вся́кой нау́ки, и разуме́ющих нау́ки, и смышлёных и го́дных служи́ть в черто́гах ца́рских, и что́бы научи́л их кни́гам и языку́ Халде́йскому.

І призна́чив їм цар щоденну пожи́ву, з царсько́ї ї́жі та з вина, що сам його пив, а на їхнє вихова́ння — три роки, а по закі́нченні їх стануть вони перед царськи́м обличчям.

И назна́чил им царь ежедне́вную пи́щу с ца́рского стола́ и вино́, кото́рое сам пил, и веле́л воспи́тывать их три го́да, по истече́нии кото́рых они́ должны́ бы́ли предста́ть пред царя́.

І були́ серед них з Юдиних синів Даниїл, Ана́нія, Мисаї́л та Аза́рія.

Ме́жду ни́ми бы́ли из сыно́в Иу́диных Дании́л, Ана́ния, Мисаи́л и Аза́рия.

А нача́льник е́внухів дав їм інші імена́, і дав Даниїлові ім'я́ Валтаса́р, а Ананії — Шадра́х, а Мисаїлові — Меша́х, а Азарії — Авед-Не́ґо.

И переименова́л их нача́льник е́внухов — Дании́ла Валтаса́ром, Ана́нию Седра́хом, Мисаи́ла Миса́хом и Аза́рию Авдена́го.

І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверни́ться ї́жею царя та питво́м, що той сам його пив, і просив від начальника е́внухів, щоб не оскверни́тися.

Дании́л положи́л в се́рдце своём не оскверня́ться я́ствами со стола́ ца́рского и вино́м, како́е пьёт царь, и потому́ проси́л нача́льника е́внухов о том, что́бы не оскверня́ться ему́.

І дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником е́внухів.

Бог дарова́л Дании́лу ми́лость и благорасположе́ние нача́льника е́внухов;

І сказав начальник е́внухів до Даниїла: „Боюсь я свого пана царя, бо він ви́значив вашу ї́жу та ваше питво́. Бо коли б він побачив ваше обличчя худішим, ніж у тих юнакі́в, що вашого віку, то ви зробите мою голову винуватою перед царем“.

и нача́льник е́внухов сказа́л Дании́лу: бою́сь я господи́на моего́, царя́, кото́рый сам назна́чил вам пи́щу и питьё; е́сли он уви́дит ли́ца ва́ши худоща́вее, не́жели у о́троков, све́рстников ва́ших, то вы сде́лаете го́лову мою́ вино́вною пе́ред царём.

І сказав Даниїл до старшо́го, якого начальник е́внухів призна́чив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією:

Тогда́ сказа́л Дании́л Амелса́ру, кото́рого нача́льник е́внухов приста́вил к Дании́лу, Ана́нии, Мисаи́лу и Аза́рии:

„Ви́пробуй но своїх рабів десять день, і нехай дають нам із ярини́, — і ми бу́демо їсти, та воду — і бу́демо пити.

сде́лай о́пыт над раба́ми твои́ми в тече́ние десяти́ дней; пусть даю́т нам в пи́щу о́вощи и во́ду для питья́;

І нехай з'я́вляться перед тобою наші обличчя та обличчя тих юнакі́в, що їдять царську́ їжу, — і згідно з тим, що побачиш, зроби зо своїми рабами“.

и пото́м пусть я́вятся пе́ред тобо́ю ли́ца на́ши и ли́ца тех о́троков, кото́рые пита́ются ца́рскою пи́щею, и зате́м поступа́й с раба́ми твои́ми, как уви́дишь.

І той послухався їх у цьому, і випробо́вував їх десять день.

Он послу́шался их в э́том и испы́тывал их де́сять дней.

А по десяти днях їхній вигляд ви́явився кращим, і вони були здорові́ші на тілі, аніж усі ті юнаки́, що їли царську́ ї́жу.

По истече́нии же десяти́ дней ли́ца их оказа́лись краси́вее, и те́лом они́ бы́ли полне́е всех тех о́троков, кото́рые пита́лись ца́рскими я́ствами.

І цей старший відно́сив їхню їжу та вино їхнього пиття́, а давав їм ярину́.

Тогда́ Амелса́р брал их ку́шанье и вино́ для питья́ и дава́л им о́вощи.

А ці че́тверо юнакі́в, — дав їм Бог пізна́ння та розумі́ння в кожній книжці та мудрості, а Даниїл розумівся на всякому виді́нні та снах.

И дарова́л Бог четырём сим о́трокам зна́ние и разуме́ние вся́кой кни́ги и му́дрости, а Дании́лу ещё дарова́л разуме́ть и вся́кие виде́ния и сны.

А на кінець тих днів, коли цар сказав приве́сти їх, то начальник е́внухів привів їх перед обличчя Навуходоно́сорове.

По оконча́нии тех дней, когда́ царь приказа́л предста́вить их, нача́льник е́внухов предста́вил их Навуходоно́сору.

І цар розмовляв з ними, і зо всіх них жоден не був зна́йдений таким, як Даниїл, Ана́нія, Мисаї́л та Аза́рія. І вони ставали перед царськи́м обличчям.

И царь говори́л с ни́ми, и из всех о́троков не нашло́сь подо́бных Дании́лу, Ана́нии, Мисаи́лу и Аза́рии, и ста́ли они́ служи́ть пред царём.

А всяку справу мудрости та розуму, що шукав від них цар, то він знайшов їх уде́сятеро мудрішими від усіх чарівникі́в та заклиначі́в, що були́ в усьому його царстві.

И во вся́ком де́ле му́дрого уразуме́ния, о чём ни спра́шивал их царь, он находи́л их в де́сять раз вы́ше всех тайнове́дцев и волхво́в, каки́е бы́ли во всём ца́рстве его́.

І був Даниїл там аж до першого року царя Кі́ра.

И был там Дании́л до пе́рвого го́да царя́ Ки́ра.

« 48 глава 2 глава »