3 Івана 1 глава

Третє соборне послання св. апостола Івана
Переклад Огієнка → Синода́льный перево́д

Ста́рець — улю́бленому Гаєві, якого я направду люблю́.

Ста́рец — возлю́бленному Га́ию, кото́рого я люблю́ по и́стине.

Улю́блений, — я молюся, щоб добре вело́ся в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре веде́ться душі твоїй.

Возлю́бленный! Молю́сь, что́бы ты здра́вствовал и преуспева́л во всём, как преуспева́ет душа́ твоя́.

Бо я дуже зрадів, як прийшли були браття, і засві́дчили правду твою, як ти живеш у правді.

И́бо я весьма́ обра́довался, когда́ пришли́ бра́тия и засвиде́тельствовали о твое́й ве́рности, как ты хо́дишь в и́стине.

Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.

Для меня́ нет бо́льшей ра́дости, как слы́шать, что де́ти мои́ хо́дят в и́стине.

Улю́блений, — вірно ти чи́ниш, як що робиш для братті та для чужи́нців, —

Возлю́бленный! Ты как ве́рный поступа́ешь в том, что де́лаешь для бра́тьев и для стра́нников.

вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх ви́провадиш, як достойно для Бога,

Они́ засвиде́тельствовали пе́ред це́рковью о твое́й любви́. Ты хорошо́ посту́пишь, е́сли отпу́стишь их, как должно́ ра́ди Бо́га,

бо вийшли вони ради Йме́ння Його, нічого не взявши від поган.

и́бо они́ ра́ди и́мени Его́ пошли́, не взяв ничего́ от язы́чников.

Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробі́тниками правді.

Ита́к, мы должны́ принима́ть таковы́х, что́бы сде́латься споспе́шниками и́стине.

Я до Церкви писав був, але Діотре́ф, що любить бути першим у них, нас не приймає.

Я писа́л це́ркви; но лю́бящий пе́рвенствовать у них Диотре́ф не принима́ет нас.

Тому́ то, коли я прийду́, то згадаю про вчинки його, що їх ро́бить, словами лихими обмовля́ючи нас. І він тим не задово́льнюється, — а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і виго́нить із Церкви.

Посему́, е́сли я приду́, то напо́мню о дела́х, кото́рые он де́лает, понося́ нас злы́ми слова́ми, и, не дово́льствуясь тем, и сам не принима́ет бра́тьев, и запреща́ет жела́ющим, и изгоня́ет из це́ркви.

Улюблений, — не робися подібним до лихо́го, а до доброго: доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив.

Возлю́бленный! не подража́й злу, но добру́. Кто де́лает добро́, тот от Бо́га; а де́лающий зло не ви́дел Бо́га.

Про Димитрія сві́дчили всі й сама правда. І сві́дчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве.

О Дими́трии засвиде́тельствовано все́ми и са́мою и́стиною; свиде́тельствуем та́кже и мы, и вы зна́ете, что свиде́тельство на́ше и́стинно.

Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе чорнилом та очерети́нкою,

Мно́гое име́л я писа́ть; но не хочу́ писа́ть к тебе́ черни́лами и тро́стью,

але маю надію побачити тебе незаба́ром, і говорити уста́ми до уст.

а наде́юсь ско́ро уви́деть тебя́ и поговори́ть уста́ми к уста́м.

Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амі́нь.

Мир тебе́. Приве́тствуют тебя́ друзья́; приве́тствуй друзе́й поимённо. Ами́нь.

« 1 глава 1 глава »