Павло, з Божої волі апостол Ісуса Христа, — святим у Ефесі й вірним в Ісусі Христі.
Благодать і мир вам від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!
Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Який поблагословив нас усяким духовним благословенням на небесах у Христі.
Оскільки Він вибрав нас у Ньому раніше від створення світу, щоб ми були святі й непорочні перед Ним у любові,
наперед призначивши нас для того, щоб усиновити Собі через Ісуса Христа, згідно з уподобанням Своєї волі,
для прославлення величі Своєї благодаті, якою Він обдарував нас в улюбленому Сині.
У Ньому маємо викуплення Його кров’ю, прощення переступів, згідно з багатством Його благодаті,
яку Він безмірно помножив у нас у всякій мудрості та розумінні,
відкривши нам таємницю Своєї волі, за Своїм уподобанням, яке раніше наперед ухвалив у Ньому
для впорядкування повноти часів, щоб об’єднати в Христі все те, що на небі та що на землі.
У Ньому й ми стали спадкоємцями, які були наперед призначені за передбаченням Того, Хто все здійснює за рішенням Своєї волі,
щоб ми були для прославлення Його величі, ми, які раніше мали надію на Христа.
У Ньому й ви, почувши слово правди, Радісну Звістку нашого спасіння, та повіривши в Нього, були відзначені печаттю, Святим Духом обітниці,
Який є завдатком нашої спадщини для викуплення придбаного, для прославлення Його величі!
Тому і я, почувши про вашу віру в Господа Ісуса та про любов до всіх святих,
не перестаю дякувати за вас, згадуючи [вас] у своїх молитвах,
щоби Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа мудрості й відкриття для Його пізнання,
просвітивши очі вашого серця, щоб ви знали, якою є надія Його покликання, яке багатство слави Його спадщини у святих,
яка неосяжна велич Його сили в нас, котрі віримо в дію могутності Його сили,
що Він її здійснив у Христі, воскресивши Його з мертвих і посадивши праворуч Себе на небесах, —
вище від усякого начальства, влади, сили, панування і всякого імені, яким іменують не тільки в теперішньому віці, але й у майбутньому.
І Він усе підкорив під Його ноги і поставив Його над усім — як Голову Церкви,
яка є Його тілом, повнотою Того, Хто наповняє все в усьому!
І вас, котрі були мертвими через ваші переступи й гріхи,
в яких ви колись жили за звичаєм цього світу, як і князь, який панує в повітрі, згідно з духом, що тепер діє в синах непокори.
Між ними всі ми колись жили в пожадливостях нашого тіла, виконуючи волю тіла та думок, були від природи, як і інші, дітьми гніву,
але Бог, Який багатий на милість, через велику Свою любов, якою нас полюбив, —
нас, котрі були мертві через наші переступи, оживив разом із Христом, адже ви спасенні благодаттю, —
і воскресив нас разом з Ним, і в Ісусі Христі посадив разом на небесах,
щоб у доброті до нас в Ісусі Христі в майбутніх віках показати надзвичайно велике багатство Своєї благодаті.
Адже ви спасенні благодаттю через віру, і це не від вас, це Божий дар,
не від діл, щоб ніхто не хвалився.
Тому що ми — Його творіння, ми створені в Христі Ісусі для добрих діл, які Бог наперед приготував для нас, щоб ми в них перебували.
Отже, пам’ятайте, що колись ви були за тілом язичниками, яких так звані за тілом «рукотворно обрізані» називали необрізаними,
бо ви того часу були без Христа, відчужені від громади Ізраїля, далекі від завітів обітниці, позбавлені надії і без Бога на світі.
А нині, в Ісусі Христі, ви, які колись були далекими, кров’ю Христа стали близькими.
Адже Він — наш мир, Який зробив з двох одне, зруйнував Своїм тілом серединну перегородку — ворожнечу,
усунувши Закон заповідей в навчаннях, аби з двох збудувати в [Самому Собі] одну Нову Людину, встановити мир
і в одному тілі хрестом примирити обох з Богом, знищивши на ньому ворожнечу.
Прийшовши, Він благовістив мир вам — далеким, і мир вам — близьким;
так що через Нього обоє маємо доступ до Отця в одному Дусі.
Тож ви більше не чужі й не захожі, а співгромадяни святих і домашні для Бога,
збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос;
на Ньому вся будівля, досконало збудована, зростає у святий храм у Господі,
в Якому й ви разом будуєтеся Духом у Божу оселю.
Із цієї причини для вас, язичники, я, Павло, став в’язнем Ісуса Христа.
Ви ж, напевно, чули про служіння Божої благодаті, яка дана мені для вас,
бо мені через об’явлення відкрита таємниця, про що я раніше коротко написав;
із чого, коли читаєте, ви можете збагнути моє розуміння Христової таємниці.
В інших поколіннях вона не була виявлена людським синам так, як ось тепер Духом відкрита святим апостолам і пророкам,
що і язичники є співспадкоємцями, одним тілом і співучасниками обітниці в Ісусі Христі через Євангеліє,
служителем якого я став через дар Божої благодаті, яка була дана мені дією Його сили.
Мені, найменшому з усіх святих, дана ця благодать: благовістити між язичниками незбагненне багатство Христа
і просвітити всіх, у чому полягає здійснення таємниці, що від віків була схована в Бозі, Який усе створив [через Христа],
щоби правителям і владам на небесах тепер могла виявитися через Церкву багатогранна Божа премудрість,
згідно з відвічним рішенням, яке Він здійснив у Ісусі Христі, нашому Господі,
у Котрому ми маємо відвагу й доступ у надії через віру в Нього.
Тому прошу вас не занепадати духом з приводу моїх страждань за вас, бо це — ваша слава.
Для цього я схиляюсь на свої коліна перед Отцем [Господа нашого Ісуса Христа],
від Якого має ім’я кожна родина на небесах і на землі,
щоби за багатством Своєї слави Він дав вам через Свого Духа зміцнитися силою у внутрішній людині,
щоби через віру Христос оселився у ваших серцях, аби ви, укорінені й засновані на любові,
разом з усіма святими змогли зрозуміти, що це за ширина й довжина, висота й глибина,
і пізнати Христову любов, яка сягає за межі пізнання, щоб наповнилися ви всякою Божою повнотою.
А Тому, Хто силою, яка діє в нас, може зробити значно більше всього, що ми просимо або думаємо, —
Йому слава в Церкві й у Христі Ісусі на всі покоління і навіки-віків, амінь!
Отже, я, в’язень у Господі, прошу вас, щоб ви поводилися гідно звання, до якого були покликані,
з усякою покірністю і лагідністю, з довготерпінням, у любові підтримуючи одне одного,
намагаючись зберігати єдність духа в союзі миру.
Одне Тіло й один Дух, — як і були ви покликані в одній надії вашого покликання.
Один Господь, одна віра, одне хрещення,
один Бог і Отець усіх, Який над усіма, і через усіх, і в усіх [нас].
А кожному з нас дана благодать згідно з даром Христа.
Тому сказано: Піднявшись на висоту, Він полон полонив і дав дари людям.
А що означає «піднявшись», як не те, що [раніше] Він зійшов до найнижчих місць землі?
Хто зійшов, Той і піднявся вище від небес, щоб наповнити все.
Він і поставив одних апостолами, інших пророками, ще інших благовісниками, а тих — пастирями та вчителями,
щоби приготувати святих для справи служіння, для збудування Христового тіла,
аж поки всі досягнемо єдності віри й пізнання Божого Сина, досконалого змужніння, міри зрілості — повноти Христа;
щоб ми не були більше малими дітьми, які носяться хвилями і захоплюються всяким вітром учення, людською підступністю, лукавством, що вводить в оману,
а щоб ми в любові були правдомовні, щоб у всьому досягли зросту Того, Хто є Голова, — Христа.
Від Нього — усе тіло, складене і надійно сполучене різними зв’язками в міру дії кожного окремого члена тіла, зростає на збудування самого себе в любові.
Усе це я кажу й свідчу в Господі, щоб ви більше не були, як [ті] язичники, які ходять у марноті свого розуму,
маючи затьмарену свідомість, вони відчужені від Божого життя через їхнє незнання, через закам’янілість їхніх сердець.
Вони стали нечутливими, піддалися розпусті, щоб у нестримності чинити всяку нечистоту.
Але ви не так пізнали Христа,
оскільки ви чули Його і в Нього навчилися, — адже істина в Ісусі, —
то треба, щоб ви відкинули стару людину з її попереднім способом життя, яка зітліває в оманливих пожадливостях,
аби ваш розум оновлювався духом,
щоб ви зодягнулися в нову людину, створену за подобою Божою, у праведності та святості істини.
Тому, відкинувши неправду, кожний говоріть своєму ближньому правду, бо ми є членами одне одного.
Гніваючись, — не грішіть; сонце хай не заходить у вашому гніві,
і не давайте місця дияволові.
Хто крав, хай більше не краде, але краще нехай працює, роблячи своїми руками добро, аби мав що подати тому, хто має потребу.
Жодне погане слово хай не виходить з ваших уст, а тільки добре для зміцнення [віри], щоб воно принесло користь тим, хто слухає.
І не засмучуйте Святого Божого Духа, Яким ви запечатані на день викуплення.
Усяке роздратування, гнів, лють, крик і зневага хай віддаляться від вас разом з усякою злобою.
Будьте ж добрими один до одного, милосердними, прощаючи одне одному, як і Бог через Христа вам простив!
Отже, наслідуйте Бога, як улюблені діти,
та живіть у любові, як і Христос полюбив нас і видав Себе за нас як дар і жертву Богові, як приємні пахощі.
А розпуста й усяка нечистота чи жадоба до наживи навіть хай не згадуються між вами, як це личить святим;
також і безсоромність, і пусті балачки, чи грубі жарти — вони недоречні; але найкраще — подяка.
Бо знайте, що жодний розпусник або нечистий, або жадібний до наживи, котрий є ідолослужителем, не має спадщини в Царстві Христа і Бога.
Хай ніхто з вас не піддається обманові марних слів, бо через це Божий гнів приходить на неслухняних синів.
Тому не ставайте їхніми спільниками,
бо ви були колись темрявою, а тепер є світлом у Господі. Поводьтеся, як діти світла.
Адже плід світла — в усякій доброті, праведності й правді.
Досліджуйте те, що до вподоби Богові,
і не ставайте спільниками в неплідних ділах темряви, а краще їх викривайте.
Адже про те, що вони таємно роблять, соромно навіть говорити.
Усе, що засуджується, виявляється світлом,
оскільки все, що виявляється, стає світлом. Через це й сказано: Встань, ти, котрий спиш, і воскресни з мертвих, — і Христос освітить тебе!
Отже, уважно слідкуйте, щоби поводитися не як немудрі, але як мудрі,
цінуючи час, бо дні лукаві.
Тому не будьте нерозумними, але пізнавайте, у чому полягає Господня воля.
І не впивайтеся вином, в якому розпуста, а наповнюйтеся Духом,
повчаючи самих себе псалмами, урочистими та духовними піснями, співаючи і прославляючи у ваших серцях Господа,
дякуючи завжди і за все Богові й Отцеві в Ім’я Господа нашого Ісуса Христа,
підкоряючись одне одному в Христовому страху.
Дружини, [коріться] своїм чоловікам, як Господу,
адже чоловік є голова дружини, як Христос — Голова Церкви, Він же — Спаситель тіла.
Як Церква кориться Христові, так і дружини — чоловікам у всьому.
Чоловіки, любіть [своїх] дружин, як Христос полюбив Церкву й віддав Себе за неї,
щоб її освятити, очистивши купіллю води в слові,
щоби поставити її Собі славною Церквою, яка не має ні плями, ні вади, і нічого такого подібного, але щоб вона була свята й непорочна.
Так і чоловіки повинні любити своїх дружин, як власні тіла. Хто любить свою дружину, той і себе любить.
Адже ніхто ніколи свого тіла не зненавидів, але годує і гріє його, як і Христос Церкву,
бо ми — члени Його тіла: [з Його тіла і з Його кісток].
Тому чоловік залишить батька й матір та пристане до своєї дружини, і будуть обоє одним тілом.
Це велика таємниця, адже я говорю про Христа й Церкву.
Тож кожний з вас нехай любить свою дружину, як себе самого, а дружина нехай боїться свого чоловіка.
Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливо.
Шануй свого батька та матір — така перша заповідь з обітницею, —
щоб тобі було добре і щоб ти був довголітній на землі.
А ви, батьки, не дратуйте своїх дітей, а виховуйте їх у послуху та вченні Господа.
Раби, слухайтеся земних панів зі страхом і тремтінням, у простоті вашого серця, як Христа;
не служіть тільки про людське око, як ті підлабузники, але як раби Христа: виконуйте Божу волю щиро,
охоче служіть, як Господу, а не як людям.
Знайте, що кожний одержить від Господа відповідно до того, що зробив доброго, — чи він раб, чи вільний.
І ви, пани, так само робіть їм, — облиште погрози, знаючи, що й ви, і вони мають Господа на небесах, а Він не зважає на особу.
Нарешті, зміцнюйтеся Господом та могутністю Його сили.
Зодягніться у всю Божу зброю, щоб ви могли протистати підступності диявола.
Адже наша боротьба не з тілом і кров’ю, але з началами, з владами, зі світовими правителями темряви цього [віку], з піднебесними духами злоби.
Тому візьміть усю Божу зброю, щоб ви змогли дати опір у день зла і, усе подолавши, вистояти.
Отже, стійте, підпережіться істиною, зодягніться в броню праведності,
взуйтеся в готовність благовістити мир.
Понад усе візьміть щит віри, яким зможете погасити всі вогненні стріли лукавого;
візьміть шолом спасіння і духовний меч, яким є Боже Слово.
Постійно моліться духом усякою молитвою і проханням, дбайте про це з усякою витривалістю і благанням за всіх святих
і за мене, щоб, коли відкриваю свої уста, мені було дано слово, аби відважно проповідувати таємницю Євангелія,
за яку я є послом у кайданах, щоб сміливо про неї говорити, як мені й належить.
А щоб і ви довідалися, що зі мною, чим я займаюся, то все вам розповість Тихик, улюблений брат, вірний служитель у Господі,
якого я послав до вас саме для того, щоб ви довідалися про нас, і щоб він потішив ваші серця.
Мир братам і любов з вірою від Бога Отця і Господа Ісуса Христа.
Благодать з усіма, хто незмінно любить Господа нашого Ісуса Христа. [Амінь].