Когда ты будешь вопить, спасёт ли тебя сборище твоё? — всех их унесёт ветер, развеет дуновение; а надеющийся на Меня наследует землю и будет владеть святою горою Моею.
Як ти будеш кричати, нехай поряту́є тебе твоя згра́я божкі́в. Але вітер усіх їх розвіє, схопить по́дих; хто ж на Мене надіється, землю вспадку́є й го́ру святую Мою одіди́чить!
Як заголосиш, не врятують тебе твої кумири: усіх їх розвіє вітер, рознесе подув. Хто покладається на мене, успадкує землю, посяде мою святу гору.
Як ти заголосиш, — чи ж поможе тобі збір твій? — та ж їх усїх понесе вітер, розвіє подих його; хто ж покладає надїю на мене, той унаслїдує землю, й посяде сьвяту гору мою.
Коли закличеш, нехай вони тебе помилують у твоїй скорботі. Адже цих усіх підхопить вітер і віднесе буря. А ті, хто тримається Мене, здобудуть землю і успадкують Мою святу гору.