Но не Ты ли издревле Господь Бог мой, Святой мой? мы не умрём! Ты, Господи, только для суда попустил его. Скала моя! для наказания Ты назначил его.
Хіба ж Ти не відда́вна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, — не помре́мо! Господи, Ти для суду поставив його́, і, о Скеле, призначив його на кара́ння!
Чи ж ти, о Господи, не споконвіку, Бог мій, Святий мій? Ми не помремо! Ти, Господи, навів його лише для суду; ти, Скеле, призначив його на кару.
Та чи ж ти, Господи, не Бог мій, не Сьвятий мій з давен давнезних? Нї, ми не погибнемо! Ти, Господи, тілько задля суду напустив його. Скеле моя! ти лиш на кару призначив його.
Хіба Ти не від початку, Господи, мій святий Боже? Тож ми не помремо! Господи, Ти його поставив на суд. І Ти мене зліпив, щоб картати його напоумленням.